Презентація. " Міжнародний день чаю".

Щороку 21 травня світ наповнюється ароматом свіжозавареного чаю, адже саме в цей день відзначається Міжнародний день чаю. Цей напій, що зігріває тіло й душу, об’єднує мільйони людей, незалежно від їхньої культури, мови чи географічного положення.

За однією з версій напій винайшов імператор Шень-нун, якого називають також "царем ліків". Сталося це випадково: в казанок з киплячою водою потрапило кілька сухих листочків з чайного куща. Імператор оцінив смак і тонізуючий ефект напою. З тих пір почалася історія китайського чаю, і його стали із задоволенням пити по всій

За іншою версією історія появи чаю пов'язана з пастухами. Вони пасли худобу на схилах гір і помітили, що втомлені тварини щипають листя чагарника, після цього стають бадьорими і повними енергії. Пастухи теж вирішили спробувати чайне листя, додавши їх в окріп.

Походження назви. Знайоме нам слово "чай" походить від китайського "ча", що в перекладі означає "молодий листок". Чому ж в країнах Європи цей напій називається "tea"?

Справа в тому, що китайський ієрогліф, який означає "чай", в різних провінціях звучить по-різному. По суші чай експортували з півночі Китаю, де напій називається "ча". Тому в Персії, Індії прижилося слово "чай". По морю чай доставляли з південних провінцій Китаю, там назва звучить як "ти". Тому в мовах Франції, Англії та Німеччини закріпилася саме ця версія. Чай – корисний напій з багатою історією, яка оповита шлейфом легенд. Він зіграв важливу роль у розвитку культур і традицій різних країн та сьогодні залишається улюбленим напоєм для багатьох сімей.

Винахідник чайного пакетика – американський підприємець Томас Салліван. У 1904 р. він зрозумів, що перевозити чай в металевих банках витратно, і спробував пакувати його в шовкові пакети. Один клієнт Саллівана випадково впустив пакет у воду, і з’ясувалося, що напій не змінив свого смаку та аромату. Пізніше дорогий шовк замінили на більш дешеві матеріали.

Традиції чаювання. Англійські традиціїЧас: Найвідоміший — "Five o'clock tea" (5-годинний чай), але чай п'ють щонайменше 5-6 разів на день. Подача: Використовується витончений сервіз із тонкого фарфору. Молоко або вершки наливають у чашку, а потім додають чай. Лимон не подають разом з молоком. Закуски: Подають сендвічі, печиво, тістечка, сир та інші солоні й солодкі закуски. Етикет: Не виставляти мізинець при триманні чашки; ложечку класти поруч з чашкою, а не залишати в ній.

Традиції чаювання. Китайські традиціїЧас: Церемонії можуть проводитись у різний час доби, але найчастіше асоціюються з вечірніми ритуалами. Подача: Особливі церемонії, як-от гунфуча, що включають специфічний посуд і техніки заварювання. Закуски: Подають виключно солодкі тістечка, а іноді додають до чаю імбир, сіль, смажені боби або кунжут. Етикет: У Пекіні гість встає, бере чашку обома руками і говорить "Дякую!"; у південних провінціях тричі постукують пальцями по столу на знак подяки.

Традиції чаювання. Японські традиціїЧас: Церемонії можуть бути ранковими, денними та вечірніми. Подача: Традиційним напоєм є матча — порошок із зеленого чаю, який збивають у чашці, доки не утвориться пінка. Закуски: Подають лише тістечка. Етикет: Головна мета — досягти гармонії, спокою та єдності між учасниками.

Традиції чаювання. Американські традиціїПодача: Подають холодний чорний чай (часто Lipton) з льодом та лимоном. Особливості: Вживають у великих склянках, іноді з додаванням газованої води, а також широко використовують пакетований чай.

Ірландія: П'ють міцний чай з молоком і цукром, але ніколи з лимоном. Тибет: П'ють міцний чай з пряженим маслом і сіллю. Арабські країни: Чай заварюють з м'ятою, іноді додають лід.

Види чаю. Чорний - найпопулярніший серед споживачів європейських країн. Китайці називають його червоним, оскільки має червонуватий відтінок настою. Цей сорт отримують шляхом сильного окислення сировини, що призводить до терпкого насиченого смаку напою;Зелений - цей сорт сировини зазнає найменшої ферментації, що дозволяє зберегти високий вміст амінокислот, вітамінів, мінералів та антиоксидантів у складі готового напою. Настій чаю має золотистий відтінок та приємний трав'яний присмак. Найчастіше його використовують у країнах Азії;Білий - чай, у складі сировини якого є нирки чайного дерева. Особливо затребуваний у Китаї, де вважають його найкориснішим серед усіх сортів. Колір напою світло-жовтий. Жовтий чай - це слабоферментована сировина. Якщо говорити про рівень окислення, вона знаходиться між білим та зеленим. Його складно придбати у країнах Європи, оскільки він вважається дуже рідкісним. Тому, щоб купити жовтий ґатунок, доведеться відвідати Китай;

Види чаю. Улун - вважається середньою ланкою між чорним та зеленим сортом. За ступенем окислення може бути сильноферментованим - на зразок чорного чаю, і слабоферментованим - ближче до сортів зеленого чаю. Настій улуна має градієнт від світло-жовтого до світло-коричневого відтінку;Пуер - темні та світлі чаїнки, які при запарюванні утворюють червоно-коричневий або жовто-зелений настій відповідно;

Чай – найпопулярніший у світі напій. Батьківщиною чаю прийнято вважати Китай. Протягом року існує декілька подій присвячених чаю: Міжнародний день чаю (21 травня), День чаю (15 грудня), День гарячого чаю ( 12 січня), День чаю з льодом (10 червня). Стародавньому Китаї вважалося необхідним настоювати чай, щонайменше рік. Всі різновиди чаю діляться на такі категорії: чорний, зелений, червоний, жовтий. Колір є зовнішнім відображенням біохімічних якостей чайного листа. В Англії прийнято наливати в чашку спочатку молоко, а потім чай. Такий спосіб приготування називається чаєм по-англійськи. Щоденно у всьому світі випивається 3 мільярди чашок чаю.

А який ви любите чай?Які сімейні традиції у вас ?