Презентація "Мнемотаблиці про зиму та весну"(для дошкільнят)

{D7 AC3 CCA-C797-4891-BE02-D94 E43425 B78}Зима. Ну й бо ж снігу намело-Стало білим все село. Біла стежка,біла річка,Біла вишня і смерічка,Біла хата,білі коні,тільки носики червоні.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}

Грудень. Грудень тихо наступає, Землю снігом посипає. Подивись лишень сюди – Та це ж зайчика сліди. Де ж наш сірий заховався? – Він у білу шубку вбрався. Більше зайчик не боїться Ні вовчиська, ні лисиці. Коваленко Олена. Грудень?

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Що кому сниться. Киці сниться хитра мишка,Що сховалася під ліжко,Мишці сниться песик Гав,Що кота на зуб загнав. Сниться песику мій тато,Що сміється дзвінко зранку,А Мар’янці гарна книжка,Вірний песик, спритна мишка. Тато, мама, я і киця. Ось що кожному з них сниться. С. Цушко

ГУБКИУ мене губки – чарівніНе вірите? Послухайте: Гаряче їм, вони меніДопомагають дмухати. А взимку ручки приморожу Губами їх зігріти можу.І перед сном татуся й маму. Цілую ніжно я губами.

ВЕСНАЧути перший гуркіт грому,Лине ластівка додому. Ручаї туркочуть сині,Абрикос цвіте в долині. Перша бджілка вилітає,Красне сонце прославляєСонце тепле, як яєчко. У пташиному гніздечку. Г. Вієру

Перші крапельки весни Г. Бойко. Ще навколо біло-біло,Та вже сонечко пригріло.І з-під стріхи: капу-капу! —Прямо цуцику на лапу. Цуцик носа підставляє,Цуцик хвостиком виляє: Він радіє довгожданим. Першим крапелькам весняним.

ВЕСНА Елена Эрато Сніг вже скинули дахи, Зацвірінькали птахи, В небі сонечко сміється І весняна пісня ллється. Ось берізка розпустилась І листочками вся вкрилась, Мов на свято вже зібралась, І з весною привіталась.

ВЕСНА — Що з весною настає? — Сніг у полі розтає. — А чому то так буває? — Сонце його пригріває. — Що ж синіє на землі? — Ніжні проліски малі. — А що пнеться з-під листа? — То травичка вироста. — А над полем що бринить? — Любий жайворон дзвенить. Катерина Перелісна??

Я зими дитинка, Красуня Сніжинка. Морозець — то мій татусь, Дід Мороз — то мій дідусь. Колисала мене Віхола, А Зима на щічки дихала. І тому така я гожа, На Матінку-Зиму схожа. (П. Воронько)