У верхніх шарах морської води живуть мікроскопічні зелені водорості. Величезні скупчення таких водоростей можуть забарвлювати воду в зелений чи блакитний колір, спричиняючи так зване «цвітіння води». У морській воді живуть зелені, червоні та бурі водорості. Свої назви водорості отримали за своє забарв-лення. Морські водорості найчастіше населяють прибережні зони. Вони доходять переважно до глибини,де достатня кількість сонячного світла (до 100 м), адже водоростям, як і всім рослинам, для живлення потрібне світло.
Червоні водорості трапляються на значних глибинах (до 200 м). У Чорному морі живе червона водо-рість філофора, яка утворює там місцями суцільні зарості. Філофора нагадує кущики з чер-воними пластинками, які мають кучеряві краї. Розміри таких кущиків сягають 50 см заввишки. Росте, прикріпившись до кам’яни-стого дна. Філофору використову-ють для отримання агар-агару. Агар-агар використовують для ви-готовлення мармеладу, зефіру й інших солодощів.
Бурі водорості живуть переважно на глибині від 6 до 15 м. Бура водорість цистозіра має вигляд розгалужених кущиків бурого кольору. Ця водорість сягає 1 м у довжину, росте, прикріплюючись до каміння. Зустрічається на глибині 2–8 м. Живе в багатьох морях, у тому числі й у Чорному морі. Цистозіру використовують для виробництва ліків.
Однією з найбільш відомих бу-рих водоростей є ламінарія, яку ще називають морською капус-тою. Їївживають у їжу (зокрема для виготовлення салатів, суші) та використовують для вироб-ництва ліків. Багато видів бурих водоростей, як, наприклад, саргасум, вільно плавають у товщі води. У них є наповнені повітрям пухирці, які підтримують їх на певній глибині. У деяких морях саргасові водорості утворюють величезні зарості.
Катран — невелика акула. Тіло довге та струнке, легко розтинає воду, тому риба може дуже швидко плавати. Паща міститься на нижньому боці загостреної голови, у вигля-ді півмісяця. У середині пащі є кілька рядів зубів, якими акула захоплює, розриває і подрібнює їжу. Живиться катран рибою. Забарвлення сірувато-коричневе, спина тем-ніша, з боків є поодинокі білі плями, черево світле. Розмір тіла 150 см, а маса — 20 кг. На людину катран не нападає.
Хамса — дрібна риба (довжина тіла до 15 см). Спина темно-синя або чорна з металевим блиском, нижня частина тіла срібляста. Камбала має сплюснуте тіло. Більшу частину свого життя риба проводить, лежачи на піщаному дні. Очі та ніздрі розміщені на одному боці голови (звер-ху). По обидва боки тіла тягнуться суцільні бічні плавці. Довжина тіла може сягати понад 70 см, а маса — 9 кг.
Оселедець — невелика риба (до 35 см завдовжки), яка живе великими зграями. Тіло сплюснуте з боків. Забарвлення спини в оселедця синьо-зелене, а черевце та боки сріблясті. Скумбрія — невелика риба з веретеноподібним тілом. Забарвлення спини синьо-зелене з чорними смужками. Черевце та боки сріблясті.
Дельфін-білобочка сягає в довжину близько 2 м. Шкіра на спині, голові та плавцях чорного кольору, а боки і низ тіла білі, за що його і називають білобочка. На голові розміщені видовжені щелепи, озброєні дрібними та гострими зубами. Живиться біло-бочка дрібною рибою, зокрема хамсою, шпротами, оселедцем, а також молюсками і рачками.
Гнучке і пластичне тіло чорноморської афаліни, довжина якої досягає 2,5 м, найкращим чином пристосована до життя у воді. Вага чорноморської афаліни коливається від 150 до 400 кг. Як і всі китоподібні, афаліна іноді справляє фонтани з бризок висотою до 1,5 м. Приблизно на таку ж висоту тварини можуть вистрибувати з води.
Найменший дельфін Чорно-го моря – азовка, якого ще називають морською сви-нею через округлу форму тіла та відсутність довгого носа, як у афаліни. Верхня частина тіла, голова та плавці чорного кольору, боки більш світліші. Самиці крупніші за самців. Живуть азовки у середньому 7-10 років, деякі особини доживають до 23 років. Живиться хамсою, тюлькою, бичками, дрібними оселед-цями. Протягом дня може з’їсти 5 кг риби.