У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: Знати:– дати облоги Відня та проголошення Московського царства Російською імперією, хронологічні межі Північної війни. Розуміти:– період XVI–XVIIІ ст. як епоху воєн за переділ Європи і світу;– поняття «Земський собор», «опричнина», «Росія», «самодержавство (абсолютизм)», «церковний розкол». Уміти:– розташувати в хронологічній послідовності відомості про шведську експансію в Центральній Європі, московську/російську експансію у Східній Європі;– простежити на основі карти територіальні зміни, яких зазнали в XVI–XVIIІ ст. Московське царство/Російська імперія;– обґрунтувати свої судження про політику Івана IV Грозного, Олексія Михайловича, Петра I,– визначити причини і наслідки: московської/російської воєнної експансії у Східній Європі, Північної війни.
Етапи зростання території Московського князівства. Після Куликовської битви 1380 р. Московське князівство почало «збирати» довкола себе руські землі. Подбав про це, зокрема, великий московський князь Іван ІІІ (1462—1505 рр.), який вдавався й до підкупу, й до насильства.Історики нараховують 8 литовсько-московських воєн у період з 1368 до 1570 року. Безпосередньо «київської спадщини» стосувалися п’ять воєн: 1487-1494, 1500-1503, 1507-1508, 1512-1522, 1534-1537 років.
Утворення Московського царства. Іван ІV Грозний. Протягом другої половини XV - першої третини XVI ст. в Московському князівстві склалася система самодержавства (форма абсолютизму). За рахунок приєднання нових територій Московське князівство стало найбільшою державою Європи. Зміцненню царської влади сприяла політика Івана IV (1533-1584 рр.). У 1547 р. Іван IV прийняв титул «цар». Держава почала називатися Московське царство.
Опричнина Івана IV Грозного. Опричнина — частина Московської держави, особисті володіння (домен) царя; система заходів, яку здійснював у Московській державі в XVI ст. цар Іван IV з метою зміцнення своєї влади, для боротьби з опозицією, залишками удільного сепаратизму та посилення асиміляції завойованих територій (1565-1572 рр.)Опричнина була припинена в 1572 р. після руйнівного набігу кримських татар на Москву.
Смутний час 1598-1613 рр. На початку XVII ст. Московське царство охопила криза, яка увійшла в історію як Смутний час (1598—1613 рр.), коли держава опинилася на межі знищення. Після смерті Івана IV на престол зійшов його син Федір Іванович (1584-1598 рр.). У 1591 р. за непевних обставин загинув молодший син Івана Грозного Дмитро. Після смерті царя Федора Івановича перервалася династія Рюриковичів. Виникла династична криза. Під час боротьби царський трон ненадовго вдавалося посісти по черзі Борису Годунову, самозванцю Лжедмитрію І та боярину Василю Шуйському. У боротьбу за трон і московські землі втрутилися Швеція і Річ Посполита. Поляки навіть організували воєнний похід на Москву з метою посадити на царський трон королевича Владислава. Загроза іноземного поневолення змусила патріотичні сили Московії об'єднатися. Народні ополчення до кінця 1612 р. витіснили іноземців з країни. Детальніше про історію Смутного часу читайте за посиланням https://cutt.ly/ev3 Kb. Pd
Правління династії Романових. У лютому 1613 р. Земський Собор обрав новим царем 16-річного Михайла Романова. Так була започаткована династія Романових, яка правила в Росії понад 300 років. Укріплення держави було продовжено за правління Олексія Михайловича (1645-1676 рр.). Самодержавство було поновлено, Земські собори скликали дедалі рідше. Боярська дума виконувала функції уряду. У 1649 р. «Соборним уложенням» (новий звід законів) було остаточно впроваджено особисту залежність селян. Моментом зміцнення Московського царства було його втручання у боротьбу українських козаків з Річчю Посполитою під час Національно-визвольної війни на чолі з Богданом Хмельницьким. У 1654 р. на Переяславській раді Москва оголосила війну полякам і прийняла Військо Запорозьке «під високу руку государеву.
Церковний розкол. Після падіння в 1453 р. під ударами турків Константинополя Московске царство стало претендувати на статус центра світового православ’я. За смутних часів авторитет церкви значно знизився. Більшість духівництва розуміла необхідність реформи церковного життя. У 1652 р. новобраний патріарх Никон за схвалення царя розпочав реформи.
Культура Московського царства1564 р. – заснування книгодрукування.складання єдиних літописних зводів, ілюстрованої всесвітньої історії "Особовий літописний звід".з 1621 р при царському дворі з'являється рукописна газета "Куранти", що містить переклади іноземних звісток.1687 р. заснування Слов’яно-греко-латинської школи. У XVII ст. основним художнім центром, стала Збройова палата Кремля. Шедеврами шатрової архітектури є церква Вознесіння в Коломенському і Покровський собор (храм Василя Блаженного).
Зовнішня політика Петра ІГоловною проблемою для зростання Московського царства була відсутність виходів до світових торговельних шляхів, а всі вони на той час були морськими. Вирішувати цю проблему довелося новому московському царю Петру І (1682-1725 рр.). Однак спроба утвердитися на берегах Чорного моря під час Азовських походів 1695-1696 рр. була невдалою. Тоді Петро І змінив напрямок дій і вирішив позмагатися за панування на Балтиці, де на той час володарювало Шведське королівство на чолі з молодим талановитим королем Карлом ХІІ. У 1700 р. Петро І розпочав затяжну Північну війну зі Швецією. Союзниками Москви виступили Данія і Саксонія.
Північна війна30 серпня 1721 р. у фінському місті Ніштадт було підписано мирний договір, за яким до Росії відійшли Естляндія, Ліфляндія, Інгемандландія, частина Карелії, острови на Балтійському морі. Після перемоги в Північній війні Петро І 20 жовтня 1721 р. Був проголошений імператором, а Росія стала імперією. Битва під Нарвою 1700 р.— одна з перших битв Великої Північної війни між московською армією Петра I та шведським військом Карла XIІ закінчилася нищівною поразкою московський військ. Поразка спонукала Петра І до негайного проведення реформ.
Перетворення у галузі культури. Петро I змінив початок літочислення з так званої візантійської ери («від створення Адама») на «від Різдва Христова». 7208 рік за візантійською ерою став 1700 роком від Різдва Христова, а Новий рік став відзначатись 1 січня.1703 р. Засновано нову столицю імперії - Петербург. Створення мережі світських навчальних закладів. На службу і для викладання в Росію було запрошено іноземних спеціалістів і вчених. Засновано першу друковану російську газету «Відомості», першу публічну бібліотеку і Кунсткамеру (природничий музей)У 1724 р. Петро І затвердив статут Академії наук. Впрвадження асамблей (урочисті прийоми гостей), народні гуляння на свята з фейерверками і маскарадами, європейської моди.
Домашнє завдання. Прочитайте §22 та /або прегляньте відео Московська держава у XVI-XVII ст. Поява Російської імперії https://www.youtube.com/watch?v=h. Dww. H4hc. Pu4&list=PLz. UTz. JWWg_No. Y6yz. Hc. OYd. Qj. GU0 RF5ngb. Q&index=42 * Виконайте завдання: Зіставте зовнішню і внутрішню політику Івана IV та Петра І, визначте позитивні риси правління й недоліки. Що було спільного в політиці обох правителів? Висловте припущення, чим це зумовлено.