Презентація "Мовна шпаргалка в таблицях"

Про матеріал

На допомогу здобувачам освіти, які готуються до складання НМТ з української мови. Презентація містить таблиці та схеми, у яких зібрано короткі відомості майже з усіх розділів мовознавства

Перегляд файлу

випадки наголосу

чорнозем везлА мозолистий спина догмат аджЕ щавЕль

донька булА олень

грабл1 подУшка дрова добУток зозла

валовИй

чорнослив бу емо

Я, Ю, €, позначають 2 звуки йА, йу, йЕ, Й1 та пом^я якшують попередню приголосну бо Й — завжди м ^А який звук. Також пом'якшуе попередню при лосну та м'який знак Ь.

Щ позначае 2 звуки ШЧ оки

- - 0 - 0

ДЖ — завжди позначають 1 звук

ДЖЕМ -61

ДЗ та

ФОНЕТИКА. ГРАФИ

Звуки вимовляемо i чуемо

приголоа..й

6 32

Букви бачимо i пишемо

м'який знак

випадки чергування 3BYkiB
Чергування голосних		Чергування приголосних
Звуки, що чергуються	Приклади	Звуки, що чергуються	Приклади
oe — i		г	нога — — нол
(н ль з ка)	пш.ж:День — ти.ж•ня, Bik0H — BikH0	к —Ц	рука —РУчка —
	чернетка — чорний		вухо — вушко¯ У вусг
	скакати — скочити	д — дж	саДити — саджу
	зберу — збирати		свћпити — свЈчу
	cuc)imu —	ст — шч	постити — пощу
	кривавиЙ — кров	губний 1убний + л	ловити — ловлю, графит и — графлю

контрастнии баластний форпостний аванпо Ий

компо

хвастдивий

зап'ястний хвородтняк

СПРОЩЕННЯ

Спрощення в MOBi

у сполуках ждн, стн, стл, скн:

честь - чесний, про7зд - щастя - щасливий

СПРОЩЕННЯ НЕ ВЩБУВАЕТЬСЯ:

В ycix словах

У Д.в, якщо його немае в Н.д.

У kinbkox винятках

баласТниЙ контрасТний аген ство

HeBicT<a - невгсТц;.

kicT«a - кЈсТцг

зал'яс нии. юс лявии.

лесТливиЙ. ц)сТЙадцягь.

шгсТдесят. wicTcor.

хворосТнзгк. хвасТнути; хвасТливий. висКнути.

випусКний. тосКно, сКнара. сКн.;ти

[ждн] — [жн]	тижДень — тижневий
[здн] — [зн]	про7зД — про7зниЙ, ви7зД — ви7зниЙ
[стн] — [сн]	перстень — персня, coaicmb — совјсниЙ, радјсть — честь — чесно. Винятки: зап'ястний, хворостняк. Баластний, контрастний, компостний, форпостний (слова походження).
[стл] — [сл]	щастя — щасливий, — облесливий, стелити — слати (з Давнього стьлати). Винятки: пестливии, хвастливии.
[слн] — [сн]	ремесло — peMicHUk, масло — масниЙ, Масниця
[стц]	Micmumu —
[лнц] — [нц]	сонце (давне — солнце)
[рдц]	серденько — серце
[сткл] — [скл1	скло (давне — стькло)
[скн] — [сн]	писк — писнути, тиск — тиснути. Винятки: випускний, пропускний, рискнути (i ризикнути), скнара, тоскно, ckHimu
[зкн] — [знј	брязкјт — брязнути

Ь ттшеться		Ь не пишегься
м' яко: Д,т,з,с,ц,н,л: BiCb, олень		: толуб,насшт,
У на —ться: Вибачаеться, умиваегься		букв ж,ч,ш,щ: рВкрт,вттпня
З. , що позначае МякиЙ притолоснит який cT0iTb перед iH111 М' ЯКИМ приголоснгм: еџиьня,		З. буквир . базар,кобзар,писар
У буквосполученнях —льк-, -ЈПЊ, -льц-, -ньк-, -ныт-, -ньц-:лялька- неньчин		н,л у буквосполученнях — лк-, -лч-, -лц-, —нк-, -нч-, —нц- : Наталка-Ната.лчин — HaTa.ngi, хусттмка —
Слова-вгжятки : тьияний, pi3"p, Горький
	Пишемо	Не пишемо
	1. букв, що позначають м'як1 приголосн1 звуки [3'], [с [л '], [н перед я, ю, е, Т, йо: конфе рансье, ателье, Досье, MiльярД, бульпон, 2. ТЋсля л перед наступним приголосним до вимови): (Рјльм, Нельсон, альбом. 3, У тйсля букви д до M'Hk0i вимови приголосного): лагјстраль, автомобјль, стиль.	Перед я, 10. якщо вони пом*якшують приголосний i позначають звуки [а], [у]: маляр, нюанс. Але: метал, бал.

Апостроф ставиться перед

приголосних

б,п,в м ф,р

АЛЕ:

Святослав, святкоеий, тьмяний, моркеяний, медеяний (але: чере'як, верб'я).

у буквосполученнях —ньц-, -ньч-, -льц-, льч-, -сьц-, -СЬЧякщо походять —ньк-, -льк-, -ськ ненка— HeHHi, Донька лялька але

Рибалка Тетянка

( вин тки)

(винятки) мадам(ж) фейхоа, канапе,

Bi3aBi (майстро, xi пЈгрего,сироко, бере MaHci альпака торнадо, 6epi-6epi статус- кво, стрит протеже ki Bi-kiBi, бефстроганов, альма-матер, маго(безхвоста театр), 6ari, мавпа), барбекю, авеню,

(родина жирафових) kaHTPi (СТИЛЬ путасу (голуба риба) (мови: пуштџ жакоб, kaBacaki, k0Mi, какаду , ему, шимпанзе

Особи

називають роду; називають жјнок (Micic, мадам) — жјночого роду.

переважно належать до чолов'чого роду: лонг, шимпанзе, колЈбрЈ;

ч. i ж. роду; цеце (муха) — ж.р.; iBaci, путсу (риба) — ж.р.

HeicT0T належать до середнього роду:

шасЈ, д епо, журЈ, бароко, капучино, еспресо;

(вЈпер) ч. р.; авеню(вулиця) — ж.р.; кольрабј салям/ (ковбаса), гЈнд f (мова), боржомј (вод а) —

ж.р.; хачапурј - с. або ч.р.

Слова, що

твари ни

назви тварин

АЛЕ: кенгуру

Назви рагу, соло,

АЛЕ: порнадо (капуст),

Назви iCTOT

CTaTi

Назви тварин

Назви BiTPiB:

торнадо, сироко

ka6Yki, kaHTpi,

Назви iCTOT CTaTi

Муха цеце Назви мов:

+ Авеню, бере,

альма — матер,

6epi- 6epi,

Назви HeicT0T

з нульовим

рпд

жр.

Криза

Недуга

Президћя

Теза

Тополя фЈЈЙЯ

Бандероль

Барель

Емаль

Консоль

Мћгрень

з нульовим

жр.

Папорогь

Розкћш

Адреса

Вуаль

Зала

Нехворощ

Пуљ

Ыль

Живопис

Запис

юр

Аерозоль

Нежить

Псалшр

Рояль

Тунель толь

ч.р.

тюль шампунь

Зяб

Накип Насип пил

Полин

Рукопис

Собака

Сгеп

Сгупћнь

-чоловщии

(головний) висип

(д естновий, барабанний) kip неж ить пил продаж

степ, cTeniHb i шампунь Тюль

Полин

Кахель,

Написання походження

Пишемо -и-
у загальних i географјчних назвах пЈсга д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р (правило «дев'ятки») передлјтерами на позначення й)
Пишемо -i-
На початку слова
перед на лозначення голосногоабо й
у СЛЁ
Пащемо -у-
у словах, запозичень•ос i3 француэькој• моги, пјст лјтер на позначення шигиячпж, ч та в словах парфуми, парфумерЈя
Подвоення
у власних назвах словах, похјднихвјд них
за однакових приголосних на межј преф(кса й кореня, якщо в MOBi вживаеться паралельне непреф[ксальнеслово
М'який знак пишемо
Тсляд,т, з, с, л передя, ю, е, Т, йо
до вим ови лер ед на лозначення приголосних, в'дповднодо вимови в кћнц
Апостроф пишемо
перед я, ю, е, i б, п, в, м, ф, ж; ч, ш, г, к, х, р
гжсля приголоа•ого
Дисциплјна,пвнјно, Андорра, јкона, парашут, мЈльярД, колют, СирЈя, журЈ, раОЈус, понЈ, ЈсторЈя, миш'як, Јн'екцЈя, гнтере'ю, андоррський, јммгграцт,суб'ект, сюрреалјзм, ателье, фЈльм, канјфоль.

НА ВИлЛ стоТть ВАННА ВАГОЮ ТОННА.

У ЮЙ СИДИТЬ ПАННА, НА !М'Я М О Н

букв, що позначають

легенДа, телефон, Декан.

2. На початку слова: етап, екзамен,

силует, проект поет (але: траек-

4. У пре4йксах де-, ре-: реконструкцјя, Денацјоналјзацгя.

1. апострофа, м'якого знака, букв е, i, й:

п'еДестал, портьера, феергя, a6imyрЈент, Феербах (але: ДЈез),

2. На початку слова, коли 1ншомовне е вимовляеться в

MOBi як звукосполучення й + е:

Свропа, егер, енот,

Запам'ятайте !	Котра година?
Запам'ятайте !	Котра година?
01. 00-перша година 01.15- чверть на другу 01.30- на другу 01.45-за чверть друга 02.00 -друга 02.00 -друга година 14.00-друга година дня 07.00 -сьома година раНКУ 19.00-сьома година вечора	01.01 — одна хвилина на другу 01.05- п'ять хвилин на другу 01.25 — Двадцять п'ять хвилин на другу 01.48 — за ДванаДцять хвилин друга 01.58— за деп хвилини друга MyShared

ЉОГолосђть час^и

06.45 • за чверть сьома

• 03.45• за чверть на четвертатретю

• чверть

02.15• чверть на шосту

05.15• за чверть

ДванаДцята

11.45 ДванаДцята година

• 12.15 п'ятнаДцять хвилин

17.15 • сЈмнаДцята п'ятнаДцять годинахвилин

Позначення часу

чверть чверть

за до

ЛЕКСИЧН1 ПОМИЛКИ:

ПЛЕОНАЗМ дублювання значення Пам'ятний сувенђр

БАГАТОСЛ!В'Я — вживання зайвих У кв)тнђ

ТАВТОЛОГ!Я— повторення однакових Робити роботу

приоп«еи

РОЗ- БЕЗ- ПЕРЕД

ЗАВЖДИ ПИШИ к,П,т,х,Ф

З БУКВОЮ ЗАВЖДИ ПИШИ ПРЕФКСс-

з- КИНУТИ ВАРИТИ ПАЛАХНУТИ г,литти

ПИСАТИ БЕ водний ТЕРТИ СИПАТИ БИТИ БЕ КРИЛИЙ хопити ЧЕСАТИ '\птиСь БЕ КРА\Й ФОРМУВАТИ шити

Ире—, при-, npi-

Уживання у невластивому значенн(

1. пре- вживаеты:я в украбнсььЛй MOHi петхтажноу значснн\ ознаки:

НЕправильно Правильно препогинмй, претокстип, прекрасно.

kpiM того. преч1йкс пре— оишемо у словах:

написання

спКпаДатизбКатися преосвященнип, пгепоОобнип. престол. багаточисельний — численний

2. Преокс при- пишемо у Тесловах. пто означають нлближення. мроприемстео — захП

приеднання, неповноту або результат д'б. а також у похфних

учбоеип — наечальний словах: слПуючийнаступний, такий ириловвти. пришита. пгисма.житм. прикра-

при.ччшии.

рПиити — виконати сита. приборкати; притулок, пристрјй, причал,

пп залогпп заставу

Також дри- пишемо в «денниках та прикметннках. мебель — мебл' шляхом поеднання iueHHHkiB з прийменником при-: е розстрочкуна еиплат

Пгимор•ч. При;гухи. при.•грок, прикорДоннип, придтський. при-

уют — затишок приймати участь — брати участь пп залог — заставу З. Пре4йкс пт- пишсмо у словах:

Оточуюче середоеище — наеколишне середоеище. пр\звище, прфва, преемстип. а також в

словах; пр.;орцтет. проре

Частини мови (6)
Лексичне значення		1менник	Прикметник		Займенник			,1Џеслово
		Предмет, особа	Ознака предмета		Вказуе на предмет, особу, ознаку,	Число,		чи предмета	Ознака ознаки, чи стану
Питання		УГО?	який? Чий?		УГО? що?Який?	Котрий?		робити? 3 обити?	як? де? Коли?
Приклади		Край, земля, Укра/на	Золотит зал Пний, Оксанчин		Вт, Јнший,	ТретТ, сч.мсот BIC,'M		Читапш, прийти	Високо, Дачеко, завтра
Яким е членом речения?		присудок додаток, обстави- на	Означення, шдмет, частина складеного iM.[l ис дка		присудок, додаток, означення	присудок, додаток, означення, обставина		Присудок,	Обставина
(3)
Лексич- ного значения не мають	Прийменник			Сполучник			Часгка
	Служить для зв 'язку			Виражае ношення речення реченнями			Виражае i речень
Приклади	3, в, ni(), над, 3-за, перед, Mi.w, до, через			А, але, г, й, проте, що, щоб, 60, коли, як, мов			Не, Hi, б, .ж•, лее, хай
Не бувають членами речення


Не називають або ознак, не служать для зв'язку				Не чаегина мови, що виражае почуггя i волевиявлення, але не називас ix
Приклади				Оп, ох, atj, цить, Гей, нулю, аров

один. одна. одне — як прикметник

11.

Н. два три чотири

Р. дсох трьох чотирьох

Д. ДСОМ трьо.м чопшрьом З. два три чотири або двох трьох чотирьох

О. Двома трьома чопшрма

М. на Ддох на т ьох на чоти ьох

5—20, 30

п •ятнаДцять

Р. п •япш (п •ятьох) п 'ятнадцяпш(ох)

Д. п 'яти (п 'ятьом) п 'ятнапцяти(сш)

З.п 'ять(п 'ятпьох)

О. п •ятьма (п 'ятьома) п ятнадцятьма(алт)

М. (на)п 'яти(ох) (на) п ятнадцятм(ох)

Н. ciM BiciM

Р. семи, ci.Mox восьми, «ictorox

Д. семи, Ci.MOM ВОСЬМ М. GictLMOM

З. СЕМ, ciM0.v BiciM, Bicb.Mox

О. сома, сЈ.мома

М . (на) семи, с;мох (на) восьми. Bicm•m.r

40, 90, 100

о(kPiM Н.в. та Зн.в.) мають

200 зоо 400

Н.в. ДвЈстј•

Р.в. Двохсот

Д.в. Двомстам

З.в. aeicui

О.в. Двомастами

М.в у Двохстах

Н. Р

Д.

З,

О.

М,

три трьох

трьом = Н, або Р.

трьома

трьох

wicTb шести, icTbox шести, wicTb0M

wicTbox 11JicTbMa, wicTb0Ma

шести, wicTbox

п'ятдесят п'ятдесяти, п'ятдесятьох п'ятдесяти, п•ятдесятьом п'ятдесят. п'ятдесятьох п•ятдесятьма, Н'ЯТДССЯТЬОМа п'ятдесяти, ят есятьох

900
У
Н	п'ятсот	ciMcoT
	п'ятисот	семисот
д	п'ятистам	семистам
з	п'ятсот	ciMcoT
О	п'ятьмастами
	п'ятистах	семистах

Види односкладних речень
(з головним членом у присудка)		(з головним членом у який стверджус чи явищ) Пекучий День . JIicie солоДка млява... (Л. Костенко).

Означено — oc060Bi (тловний член означас яку виконус конкретна особа (То. одн., мн.) Я, ТИ, МИ, ВИ). Люб{ть травинку i тваринк•џ, i сонце завтрашньоео Дня (М. Костенко).

Неозначено — oc060Bi (шловний шпен означае яку виконуе невизначена особа (30. мн.) вони). Мене везуть у царство парав, р[чок таемничих озер (О. Довженко)
Узагальнено — oc060Bi (головний член означае яка стосуе:ться будь — якој• особи ( 30, мн, присл,), ВОНИ) ЗДобуДемо ocgimy — побачи.м бйьше CBimy (Нар. творч.)

13eaoe060Bi (головний член означае яка не мае виконавця(особа Аж морозом сипнуло поза спиною (Панас Мирний

я, ми, ти, ви
вони
'д афоризми
	6e30c060Bi * добра добра немав.	1) 6e30c060Bi cBimac, BecHie 2) форми на НО-, ТО-: зроблено, збито 3) Не курити! 4) треба, можна, жааь, шкода, нема; 5) весело, сумно, тето.

Види складних ечень	П иклад схема
1. Безсполучникове	На сх:д сонця кв:тнуть рож:; будуть Эн: погож: (П. Тичина).
2. Складносурядне	За сетом шелест:.ти x.7i6a пахло полином (А. Головко).
З.	Ми працю любимо, що в перейшла (М. Рильський),
	Яке прекрасне -1ticmo вранцг, коли ще Дјти спить, коли ще сон свою даруе благодать (М. Ритьський). коли?
		(коли (коли ...).
5. З видами зв'язку	З 111UXtL11 Дзвоном упати перш: краптини, все стрепенулося, еже широкою чар:вною .иузикою зашумгв Дощ, про якай кажутъ, що це сиптетьсяз неба золото (О. Гончар). який? , i ... дощ . що ... .

Складне речення


сполучники

еднальнп		Роздјловј

Цй); та (у i): i . Hi Hi; aHi aHi; як так; ще й, не тЈльки ... а й; а також	А. але, та (у 3HaqeHHi але); проте, зате, однак	Абое чи. хоч, або... або, хо,4...хоч, то...то, не то...не то. чи то...чи то, хоч...хоч

Тут були i i артилеристи„ (О. Гончар)	А на легко, але riPk0. (Т. Шевченко)	На озер туман то летить пеленою, то хвилюе BiTPY, то розривасться, одкриваючи бпто• блакитну воду. (Леся УкраТнка)

ЧЛЕНИ РЕЧЕН НЯ

члени речення

додатк

означешш

Присудок

Означення

Обставина

означае предмет

питання непрямих (BCix, kpi.M Н. i Ют.)

Застукав дятел по сост.

вказуе на ознаку предмета

який?, чий?, котрий?

спадае. (L Тач)

вказуе на озная' час,

як? Де? куди? утки ? коли?

чому? Для чого?

(ОлексанДр Олесь)

хто?

що?

що робить

що з ним робиться?

який BiH е? що BiH таке?

як Ий? чий? котрий?

як? де? куди?

коли? чому?

кого? чого? кому? чому? КИМ? ЧИМ? на кому? на чому?

Хай ожива€ јстина стара: людина почина€ться з Добра! (Л. Забашта)	займенник То принижу€ оточуючих, той Hiколи не буде великий сам. (Й.-Г. Зейме)	На березЈ сидјло четверо.

прикметник, чисзайменник, дкприкметник у Розумнј вчаться для того, щоб знати. (Нар. творч.)	Способи вираження птмета	поеднання ника з або двох займен- Yci ми дужј дружбою своею. (В. Стефаник)

неозначена форма дКслова над розумними людьми — це Дурнјв. (Жан Лабрюйер)	власна назва Центром формування культури спјлкування в YkpdfHi стала Ки€во-Могилянська академјя. (Т. Чмут)	поеднання двох Там над людей лагодилась сгДати в човен. (М. Коцюбинський)