Презентація " Мовні розбори"

“Види розборів на уроках української мови в 5-11 класах” Учитель української мови та літератури Христєва Любов Михайлівна 2020 рік

Актуальність теми В роботі вчителів української мови виникають запитання, а саме: - послідовність оформлення всіх видів мовного розбору; - узгодження з вимогами початкових класів в рамках наступності.

Мовний розбір – це один з найбільш ефективних видів тренувальних вправ, у процесі якого знаходять, виділяють у тексті окремі слова (звуки, морфеми), словосполучення чи речення, відносять їх до певної категорії (розряду, групи) і дають їм характеристику потрібної докладності.

Обсяг розбору частковий повний

Форма проведення розборів Усна Письмова

Розбір (аналіз) фонетичний за будовою словотвірний лексичний морфологічний синтаксичний орфографічний пунктуаційний

Фонетичний розбір слова

Письмовий запис: Віддзеркалення – від/дзер/ка/ле/ння – 5 складів; 1– закр.,ненагол., 2- закр.,ненагол.,3- відкр.,нагол.,4- відкр.,ненагол.,5- відкр.,ненагол.. [в’і д д з еи р к а́ л еи н': а] в – [в’] – приголосний, дзвінкий, пом’якшений; і – [і] – голосний, ненаголошений; д – [д] – приголосний, дзвінкий, твердий; е – [еи] – голосний, ненаголошений; р – [р] – приголосний, дзвінкий, твердий; к – [к] – приголосний, глухий, твердий; а – [а] – голосний, наголошений; л – [л] – приголосний, дзвінкий, твердий; е – [еи] – голосний, ненаголошений; н – [н':] – приголосний, дзвінкий, м’який; я – [а] – голосний,ненаголошений; 14 б., 12 зв.; д [дз] – приголосний, здвінкий, твердий; з

Морфемний розбір слова (за будовою)

Письмовий запис: По-українськи – український, українець, Україна. Вибігати – біг, бігати, бігун. П’ятьмастами – п’ять, сто, сотень, п’ятірка, сотня.

Словотворчий розбір слова

Письмовий запис : Велич великий — безафіксний спосіб. Славний слава — суфіксальний спосіб

Лексичний розбір слова

Письмовий запис : Ніжна душа твого народу бринить у слові (І. Вихованець). Бринить — багатозначне, у переносному значенні, синоніми — вібрує, лунає, антонім — мовчить, власне українське, загальновживане.

Морфологічний розбір іменника

Письмовий запис : У кімнаті не вистачало стільця. Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, чол. рід, ІІ відміна, м’яка група, однина, родов. відмінок, додаток.

Синтаксичний розбір словосполучення

Письмовий запис: Відцвівся сонячний степ (О.Гончар). Сонячний степ – словосполучення, просте (непоширене), іменникове, безприйменникове, узгоження. Х прикм. ім. який?

Синтаксичний розбір простого речення

Письмовий запис: Ім. дієприкм. Ім. дієсл. Степ,оповитий тишею,дихав Ім. прикм. Ім. пахощами росяних трав. (Розповідне,неокличне,просте,двоскладне, поширене, повне ускладнене відокремленим означенням,вираженим дієприкметниковим зворотом.)

Синтаксичний розбір складносурядного речення

Зразок письмового розбору : дієсл.сл. дієслово пр. числ. імен. імен. спол. ч. дієсл.сл. дієслово іменник Можна розділити на сто частин яблуко1, але не можна розділити землю2 (Нар. творчість). Розповідне,неокличне,складне,сполучникове, складносурядне,протиставлення дій, дві частини, з'єднані сполучником але: І – односкладне, БО, поширене, повне, неускладнене; ІІ - односкладне, БО, поширене, повне, неускладнене. [ ], але [ ].

Синтаксичний розбір складнопідрядного речення

Зразок письмового розбору доп.сл. присл. дієслово сп. прикм. імен. частка з.. прислівн. прикм. сп. прикм. Треба глибоко розуміти1, що художня мова тільки та невичерпно багата й гарна2, займ. яка дієприкм. займ. прикм. імен. займ. дієсл. пр. прикм. імен. займ. присл. ч. виплекана твоїм рідним народом3, яка живиться із народного джерела4, що ніколи не дієслово замулюється5 (Петро Панч). Розповідне, неокличне, складне, сполучникове, складнопідрядне, з кількома підрядними, з підрядністю змішаного типу (з послідовною й однорідною). І – головне,односкладне, БО, поширене, повне, неускладнене; ІІ – підрядне з’ясувальне,двоскладне, поширене, повне, ускладнене однорідними присудками; ІІІ – підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; ІV - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; V - підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене.

Синтаксичний розбір безсполучникового речення

Зразок письмового розбору: дієсл. дієсл. імен. присл. дієсл. імен. Почав накрапувати дощ1, відтак пішла злива2 (В. Габор). Розповідне, неокличне,складне, безсполучникове, бо складається з 2-х частин,з’єднаних інтонацією,послідовність дій; І – двоскладне,повне, непоширене, неускладнене; ІІ – двоскладне, поширене, повне, неускладнене. [ ], [ ].

Синтаксичний розбір складного речення з різними видами зв’язку

Зразок письмового розбору : імен. імен. ч. числ. імен. займ. дієсл. іменник сп. займ. імен. дієсл. Подив, здивування – це перший вогник1, який запалив смолоскип2, і воно, слово, горить – дієслово пр. займ. імен. пр. займ. сп. пр. дієприкм. імен. дієприкм. ім. сп. імен. палахкотить у нашій мові3, до нього, як до незгасної зірки, звернені очі й думки іменник сп. іменник мислителя й художника4.

Речення розповідне, неокличне,складне,з різними видами зв’язку, складається з чотирьох частин,між 1 -2 ч.- підрядний зв’язок за допомогою сполучного слова який;між 2-3 ч. сурядний сполучниковий за допомогою сполучника і (єднальні відношення); між 3-4 ч. безсполучниковий зв’язок (одночасність дій); І – головне, двоскладне, поширене, повне, , ускладнене однорідними підметами; ІІ – підрядне означальне, двоскладне, поширене, повне, неускладнене ; ІІІ – двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою прикладкою; ІV – двоскладне, поширене, повне, ускладнене порівняльним зворотом, однорідними підметами (І ряд), однорідними додатками (ІІ ряд).