План

уроку практичного навчання  

Навчальна практика: Кам'яні роботи

Місце проведення: майстерні коледжу 

Кількість годин на тему: 6 годин

Тема  уроку: Мурування стін в одну цеглину Мета уроку: 

Навчальна: поглибити і узагальнити знання здобувачів з будівельного матеріалознавства, будівельних конструкцій, технології виконання камʼяних робіт, навчити практично мурувати стіну в одну цеглину з дотриманням правил охорони праці та безпеки життєдіяльності.

Розвивальна: розвивати навички мурування стін завтовшки в одну цеглу способом «впритиск» та «вприсик», мурування стін та кутів за однорядною та багаторядною системою перев’язування       швів;             уміння            планувати      та         контролювати            свій     трудовий        процес, застосовувати набуті знання на практиці.

Виховна: виховувати відповідальність, ініціативність, дотримання дисципліни при виконанні завдань, культуру навчально-трудового процесу, інтерес та повагу до обраного фаху.

Тип уроку. комбінований

Матеріальне та КМЗ уроку: інструменти та пристосування, розчин, цегла, інструкційні картки завдань для студентів, презентація, відеопроєктор, ноутбук, екран.

Міжпредметні     зв’язки:    «Будівельне    матеріалознавство»,     «Будівельні    конструкції»,

«Охорона праці», «Технологія і організація будівельного виробництва».

 

Хід уроку І. Організаційна частина:

–Добрий день, шановні студенти!

1.1.  Контроль відвідування  (Перевірка наявності студентів).

1.2.  Перевірка готовності здобувачів до уроку

(Перевірка зовнішнього вигляду, наявності конспектів з попередньою темою, лінійки, олівця, зошита).

1.3.  Інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності

–Вчора ви пройшли інструктаж і перевірку знань з техніки безпеки та охорони праці під час виконання кам’яних робіт. Але сьогодні я вам нагадую, що у разі, якщо лунає сигнал «повітряна тривога», ми всі організовано, без паніки спускаємось у сховище – укриття найпростішого типу.

 

ІІ. Вступний інструктаж:

2.1. Актуалізація знань

–У повсякденному житті ми бачимо багато красивих будинків. Але, щоб їх створити, нам потрібно знати основи мурування. Вчора ми вивчили основні складові, матеріали та інструменти для мурування кладки, організацію робочого процесу та організацію робочого місця. На вашому роздатковому матеріалі ви бачите, що можна створити з цегли та тих допоміжних інструментів, які ми вивчили вчора. Але почнемо сьогодні з найпростішого.

2.2. Повідомлення теми і програми уроку 

– Тема сьогоднішнього уроку «Мурування стін товщиною в одну цеглину». 

             

Зміст теми будемо розкривати через опрацювання таких питань:

1.              Мурування стін завтовшки у одну цеглу способом «впритиск» та «вприсик». 

2.              Мурування стін за однорядною (ланцюговою) системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу. 

3.              Мурування стін за багаторядною системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу.

4.              Мурування кутів за однорядною (ланцюговою) системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу. 

5.              Мурування кутів за багаторядною системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу. 

6.              Розшивка швів.

2.3. Перевірка опорних знань

–Для того, щоб свідомо підійти до практичного заняття, яке відбудеться за 45 хвилин, перевіримо, як ви засвоїли матеріал минулого уроку.

–Назвіть інструменти, які ви бачите на ілюстраціях та на демонстраційному столі. Яке їх призначення при виконанні кам’яних робіт?

–Які бувають розчини?

–Які особливості використання вапна в будівництві?

–В яких пропорціях змішують вапно з піском для приготування будівельних розчинів?

–Чому для будівельних розчинів найчастіше застосовується цемент?

–В яких пропорціях цемент (портландцемент) поєднують з піском для приготування будівельних розчинів?

–Як марка цементу впливає на пропорцію розчину?

–Які «плюси» і «мінуси» використання глини для розчинів?

–Що вам відомо про використання клейових розчинів у будівництві?  

–Яка буває цегла? Назвіть її види. (Демонструю цеглу).

–Вкажіть параметри цеглини. (Вказую на кожне ребро, студенти називають розміри).

–Як називаються грані цегли? (Вказую на кожну грань, студенти називають її).

–Хто може на дошці підписати схему організації робочого місця? 

(Аналіз і доповнення відповідей здобувачів).

–Після сьогоднішнього уроку ви маєте показати такі результати навчання: вміти користуватись інструментами, вміти вести кладку стін та кутів за однорядною (ланцюговою) та багаторядною системою перев’язування швів. 

 

2.4. Викладання нового матеріалу:

1. Мурування стін завтовшки в одну цеглу способом «впритиск» та «вприсик»

Для перев'язки швів вертикальних обмежень, місць примикання і перетину стін, стовпів і простінків потрібні неповномірні цеглини: чвертки, половинки і трьохчвертки.

 

Рис. 1.1. Ціла і неповномірні цеглини

Каменярі готують їх безпосередньо на робочому місці. Для чверток, трьохчверток і половинок використовують цеглу з відбитими кутами або іншими дефектами. Неповномірну цеглу повертають відколотою стороною всередину кладки. Каменяр повинен вміти точно встановити, яка неповномірна цегла необхідна у кожному випадку, і правильно відрубувати її. Якщо неповномірна цегла підібрана неправильно, порушується перев’язка швів і збільшуються витрати розчину, а це знижує міцність кладки.

 

Рис. 1.2. Прийоми рубання цегли

Щоб правильно відміряти довжину неповномірної цегли, на ручці молотка роблять зарубки, відповідні довжинам частин цегли. Лінію обрубки цегли відзначають лезом молотка. Потім роблять насічку ударом молотка спочатку по ложку одного боку, потім по ложку іншої сторони і, нарешті, потужним ударом перерубують цеглу по зазначеній лінії. При рубці цегли удар молотка направляють перпендикулярно ложку, інакше обрубаний торець буде косим. Якщо цеглу треба розколоти уздовж, то спочатку наносять легкі удари по чотирьох його площинах, а потім сильними і короткими ударами по лінії обрубки на торці розколюють його на необхідні частини. Цеглу рубають і ребром кельми, як показано на рис. 1.2, з. На малюнках руки муляра показані умовно без рукавиць, щоб видно було прийоми рубання.

Основні способи кладки: вприжим і вприсик. Вибір способу кладки залежить від пластичності розчину, стану цегли (суха або волога), пори року і вимог до чистоти лицьової сторони кладки. 

 

Рис. 1.3. Кладка цегли способом «вприжим»

Способом «вприжим» викладають стіни з цегли на жорсткому розчині (осідання конуса 7-9 см) з повним заповненням і розшиванням швів. Цим способом укладають як ложкові, так і тичкові версти.

При цьому розчин розстилають з відступом від краю стіни на 10-15 мм. Розрівнюють розчин тильною стороною кельми, переміщаючи її від укладеної цегли і влаштовують шар розчину одночасно для трьох ложкових або п'яти тичкових цеглин.

Кладку «вприжим» виконують в наступному порядку. 

Тримаючи в правій руці кельму, розрівнюють нею шар розчину, потім ребром кельми підгрібають частину розчину і притискують його до вертикальної грані раніше укладеної цегли, а лівою рукою підносять нову цеглу до місця укладання. Після цього опускають цеглу на підготовлений шар і, рухаючи його лівою рукою до раніше укладеної цеглини, притискують до полотна кельми.

Рухом вверх правої руки виймають кельму, а цеглою, що присувається лівою рукою, затискають розчин між вертикальними гранями що укладається і раніше укладеної цегли. Натиском руки осаджують укладену цеглу на шар розчину. Надлишок розчину, вичавлений з шва на кладку спереду, підрізують кельмою за 1 прийом після укладання.

Кладка виходить міцною, з повним заповненням швів, щільною і чистою. Проте цей спосіб вимагає більшої кількості рухів, чим інші, і тому вважається найбільш трудомістким.

Способом «вприсик» (рис. 1.4) ведуть кладку на пластичних розчинах (осідання конуса 12-13 см) з неповним заповненням швів розчином по лицевій стороні стіни, тобто впустошовку. Процес кладки ложкового ряду при цьому способі виконують в наступному порядку.  

 

Рис. 1.4. Кладка способом «вприсик»

Узявши цеглу і тримаючи її похило, загрібають тичковою гранню цегли частину розчину, заздалегідь розстеленого. Загрібати розчин починають приблизно на відстані 812 см від раніше укладеної цегли. Присуваючи цеглу до раніше укладеної, поступово виправляють її положення і притискують. При цьому частина розчину, знята, заповнює вертикальний поперечний шов. Уклавши цеглу, осаджують її рукою на розчин. При кладці тичкового ряду процес укладання виконують в тій же послідовності, що і ложкового, лише розчин для утворення вертикального поперечного шва підгрібають не тичковою, а ложковою гранню. Цим способом цеглу можна укладати як лівою, так і правою рукою.

Для кладки цегли способом «вприсик» розчин розстилають рядком з відступом від зовнішньої вертикальної поверхні на 20-30 мм, аби при кладці розчин не вичавлювався на лицьову поверхню кладки.

 

2. Мурування стін за однорядною (ланцюговою) системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу. 

Мурування стін починають з улаштування на висоту 4-5 кутових рядів і, якщо потрібно, проміжних маяків. Процес мурування кутів розглянемо в питаннях 4, 5, тому що він технологічно складніший.

Однорядна (ланцюгова) система перев'язування утворюється чергуванням тичкових і ложкових рядів: 

§     перший (нижній) ряд укладають тичками;

§     тичкові і ложкові ряди послідовно чергуються між собою;

§     поперечні вертикальні шви на лицьовій поверхні перев'язують на 0,25 цеглини;

§     подовжні вертикальні шви (по ширині стіни) перев'язують на 0,5 цеглини;

§     тичкові ряди завершують обрізи стін і стовпів, ними викладають карнизи і поясочки, а також місця спирання плит перекриття і балконів. 

 

Рис. 2.1. Однорядна (ланцюгова) перев'язка швів

При однорядній (ланцюговій) перев'язці швів допускається обпирання збірних конструкцій на ложкові ряди. Застосування половинок цегли допускається тільки з кладці забутовочних рядів і малонавантажених каркасних конструкцій (ділянки стін під вікнами тощо). Горизонтальні і поперечні вертикальні шви цегляних стін, а також усі шви (горизонтальні, поперечні і поздовжні вертикальні) у перемичках, простінках і в стовпах повинні бути заповнені розчином, за винятком кладки впустошовку. 

Всі вертикальні шви нижнього ряду перекриваються цеглинами верхнього ряду. Ця система перев'язки застосовується при муруванні стін. Відрізняється простотою і міцністю, але вимагає значних витрат праці, порівняно з іншими системами.

 

3. Мурування стін за багаторядною системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну

Багаторядна система перев'язування має тичкові ряди через 5 ложкових (рис.3.1) при муруванні зі звичайної цегли.

При цьому:

§поздовжні вертикальні шви (з другого по шостий включно) не перев'язуються; § поперечні вертикальні тичкового ряду зсунуті на 1/4 цеглини; § у ложкових рядах на - 1/2 цеглини.

 

Рис. 3.1. Багаторядна система перев'язування швів

Багаторядна система перев'язування рекомендована як основна при зведенні стін, зокрема стін, які обкладені облицювальною плиткою або іншою цеглою. Але міцність багаторядної системи перев'язування, порівняно з однорядною, дещо менша. Багаторядна система перев'язування непридатна для мурування стовпів.

 

4. Мурування кутів за однорядною (ланцюговою) системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу

Мурування кутів будівлі є найбільш відповідальною частиною кам'яних робіт, які виконує кваліфікований муляр.

Прямі кути однорядної системи перев'язування зводять наступним чином. Перший ряд одної із стін, який складає прямий кут, доводять до зовнішньої поверхні другої стіни: перший ряд другої стіни приєднують до першого ряду першої стіни. У другому ряду – навпаки. Внаслідок цього ложкові ряди одної стіни виходять тичками на лицьову поверхню другої стіни. Стіна, яка проходить до лицьової поверхні другої стіни, повинна закінчуватися тричвертками, розміщеними вподовж. Пропускаються зовнішні ложкові ряди, приєднуються зовнішні  тичкові.

          

Рис. 4.1. Зведення прямих кутів за однорядною (ланцюговою)  системою перев’язування швів

 

5. Мурування кутів за багаторядною системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу

При багаторядній системі перев'язування швів перший ряд викладаюють так, як і при одинарній системі, тичками. При товщині стіни, кратній цілій цеглині у другому ряду зовнішню і внутрішню версти викладають ложками, а забутку – тичками. При товщині стіни, що кратна цеглині перший ряд викладають тичками на фасад, а ложками – всередину приміщення: другий ряд, навпаки, ложками на фасад, а тичками всередину. Наступні, 3-6-й ряди викладають тільки ложками з перев'язуванням вертикальних поперечних на пів цегли.

Прямі кути у багаторядній системі перев'язування викладають з використанням тричверток і чверток. Починають мурувати кут з двох тричверток, із яких кожну кладуть ложком зовнішню версту. Прилягаючи до цих тричверток, версти викладають із тичків. Проміжок, який створився між тричвертка-ми і тичками, заповнюють чвертками. У другому ряду версти викладають ложками, а забутку – тичками. Мурування наступних ложкових рядів виконують  тільки ложками.

 

Рис. 5.1. Розкладки цегли на кутах при  стінах  різної  товщини

 

Рис. 5.2. Мурування кутів за багаторядною системою перев’язування швів 

Після закладання кутів, між ними натягують напрямний шнур з таким розрахунком, щоб він проходив по верхніх гранях покладенної у кутах цегли по всій майбутній будові.  Кладка йде від кута до центру відповідно до положення шнура.

 

Рис. 5.3. Натягування шнура після закладання кутів

Перший ряд обов'язково кладеться торцями цегли назовні. Далі укладання здійснюється поперемінно, за схемою: перпендикулярно - паралельно. Через певну кількість рядків (як правило, таких буває не більше шести) вкладається армуюча сітка.

 

Рис. 5.4. Укладання цегли поперемінно, за схемою «перпендикулярно – паралельно» Вертикальні шви сусідніх рядів не повинні збігатися, інакше це призведе до тріщин.

 

6. Розшивка швів

При облицюванні будівлі фасадною цеглою завершальним етапом є розшивання швів лицьової кладки, тобто заповнення швів будівельним розчином. Цей етап має важливе значення як:

-           естетичне оформлення;

-           забезпечення герметичності й ущільнення поверхні зовнішньої кладки, щоб не допустити проникнення всередину вологи.

 

Рис. 6.1. Розшивка швів

Розчин повинен бути досить м'яким і пластичним для легкого і зручного ущільнення його в швах. Якщо ж почати розшивати шов рано, коли розчин занадто вологий, цементне тісто (або розчин кладки) просто видавлюється на поверхню, що тільки погіршує естетичне сприйняття фасаду. Якщо розчин буде занадто сухий, то при розшивці потрібно буде прикладати більше зусиль для ущільнення шву.

Для вибору оптимального часу для розшивки шва потрібно періодично перевіряти цегляну кладку і оцінювати її готовність до завершального етапу.

Існує досить велике різноманіття видів розшивки швів, якісь застосовуються рідше, які частіше за інших. 

(Під час розповіді питаю чи все зрозуміло, відповідаю на питання студентів). 

2.5. Домашнє завдання 

– Ваше домашнє завдання: знайти і самостійно опрацювати матеріал про особливості і призначення найбільш популярних видів швів.

2.6. Підведення підсумків вступного інструктажу

-              Підведемо підсумки теоретичної частини нашого заняття. Дайте відповіді на запитання:

-              З якими способами кладки ви сьогодні ознайомились?

-              Чим вони відрізняються?

-              В чому полягає особливість однорядної (ланцюгової) системи перев’язування швів?

-              Чим багаторядна система перев’язування швів відрізняється від однорядної?  Які переваги кожної системи перев язки?

-              Назвіть основні етапи мурування кутів за однорядною (ланцюговою) системою перев’язування швів.

-              Яку цеглу використовують при викладанні прямих кутів у багаторядній системі перев’язування?

-              На якому етапі кам’яних робіт і з якою метою виконують розшивку швів?

– Ви отримали завдання на картках. Подивіться, ознайомтеся, і якщо у вас є питання, то задавайте зараз, бо ми йдемо до майстерні, де ви будете виконувати практичне завдання.

 

ІІІ. Поточний інструктаж:

Ø  видання завдань для самостійної роботи здобувачів та пояснення порядку їх виконання;

Ø  розподіл здобувачів за робочими місцями;

Ø  повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;

Ø  цільові обходи майстром робочих місць здобувачів; Ø прийом майстром виконаних робіт; Ø прибирання робочих місць.

IV. Заключний інструктаж:

Ø  аналіз діяльності здобувачів у процесі всього заняття;

Ø  оцінка роботи здобувачів, її об’єктивне обговорення;

Ø  аналіз причин помилок здобувачів та засобів їх усунення;

Ø  оцінювання здобувачів;

Ø  пояснення домашнього завдання; Ø прибирання майстерні.

№ п/п	Прізвище, ініціали учня	Завдання	Кіль- кість	Норма часу	Оцінка	Інструктаж З ОП та БЖД
1		1.               Інструктаж з ОП та БЖД. 2.               Мурування стін завтовшки у одну цеглу способом «впритиск» та «вприсик».  3. Мурування стін за однорядною (ланцюговою) системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу.  4. Мурування стін за багаторядною системою перев’язування швів у стінах завтовшки в одну цеглу.
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21

           Майстер в/н ______________________________             _____________________________

                                                                       (підпис)                                                                                   (ім’я, прізвище)