29 квітня о 18:00Вебінар: Використання технології «перевернутий клас» на уроках хімії

Презентація "Музика митців української діспори"

Про матеріал
Презентація до уроку мистецтва в 11 класі за підручником Л. М. Масол допоможе вчителеві змістовно пояснити тему «Музика митців української діаспори». До презентації розроблені тести: https://naurok.com.ua/test/9-test-776269.html
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Музика митців української діаспори

Номер слайду 2

Уявлення про українську музичну культуру не буде повним без чималого шару культурних надбань української діаспори. Серед композиторів, які утверджували українську музичну культуру в закордонному середовищі, вагоме місце посідають вихованці Київської, Харківської, Петербурзької, Празької, Віденської консерваторій, вищого музичного інституту імені М. Лисенка у Львові. На формуванні та розвитку композиторської творчості закордонного українства позначилися різноманітні мистецькі напрями, характерні для цієї епохи: тут є представники неоромантизму, постромантизму, імпресіонізму, експресіонізму, неокласицизму, модернізму, авангарду та інших стилів XX ст. Пошуки найсучасніших засобів музичної виразності притаманні творчості українськх митців Франції. Так, у музиці Федора Якименка (брата композитора Я. Степового) знаходимо синтез елементів романтизму і французького імпресіонізму (фортепіанна поема «Уранія», опера «Фея снігів»). А модерністська музика Мар’яна Кулана близька і до імпресіонізму, і до конструктивізму серійної техніки («Афоризми» для фортепіано, квартет для електронних інструментів).

Номер слайду 3

Обравши акапельну хорову музику як провідну галузь творчості, митці діаспори продовжували українську співочу традицію, наслідуючи М. Лисенка. Світового визнання набули хори О. Кошиця, М. Антоновича, А. Гнатишина, що пропагували унікальні надбання пісенного фольклору українського народу і національного хорового виконавства. Український «Візантійський хор» з Утрехту, Нідерланди. Український хор св. Варвари із диригентом А. Гнатишиним у Римі, 1988

Номер слайду 4

У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли хорові та інструментальні колективи, насамперед хор Олександра Кошиця. Хор імені Олександра Кошиця — український хор, що діє в Канаді, названий на честь першого диригента - О. А. Кошиця. 1992 року хор був відзначений Шевченківською премією за популяризацію українського хорового мистецтва. ХОР ім. ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯ

Номер слайду 5

Ім’я О. Кошиця - визначного українського хорового диригента, композитора і вченого-етнографа, талановитого педагога — в Україні було під забороною десятки років. Якщо й виконували поодинокі неперевершені обробки українських народних пісень, то ім’я їх автора не повідомляли. Власні ж твори композитора не звучали публічно взагалі. Останнім часом, завдяки фінансовій підтримці українських організацій Канади, у Києві перевидано книжку маестро «Спогади», щоденник «З піснею через світ», невелику за обсягом, але дуже цікаву книжечку «Слово про українську пісню й музику». ОЛЕКСАНДР КОШИЦЬ (1875-1944) Деякі історики й мистецтвознавці Черкащини вважають, що їхня земля подарувала світові дві неповторні особистості – Т. Шевченка й О. Кошиця. Першого знають усі; другого, на жаль, знали дотепер переважно за кордонам.

Номер слайду 6

Українська республіканська капела, Прага, 1919 рік. ХОР ім. ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯТріумфом Кошиця було турне Української хорової капели, створеної за дорученням Симона Петлюри в 1919-1924 роках. Хор мав завоювати у світі симпатію до українців і новоствореної держави - УНР, з чим упорався більш, ніж успішно. Виступи хорової капели (вона називалась Українською республіканською) в країнах Європи, а потім і Північної та Південної Америки були справді тріумфальними. Вони змусили світ серйозно заговорити про нашу Вітчизну, визнати своєрідність її прадавньої культури. За допомогою української пісні-перлини, неперевершеного її виконання, численні слухачі європейського та американського континентів, навіть не розуміючи мови, поринали в українську музичну стихію, захоплювалися її красою та багатством. Саме в такий спосіб народи світу відкрили для себе Україну.

Номер слайду 7

У далекому 1919 році поступ Української республіканської капели країнами Атланти викликав справжній фурор та захоплення українською піснею і в той же час привернув увагу до молодої Української республіки, яка на кілька фронтів  воювала за свою незалежність. ХОР ім. ОЛЕКСАНДРА КОШИЦЯРепертуар хору Кошиця складався з народних пісень в обробці українських композиторів; також у своїй “кишені” хористи завжди мали 1-2 пісні тих країн, де виступали. Пізніше Кошиць згадував про виступ у Женеві: “Коли заспівали “Марсельєзу” в моєму аранжуванні, піднявся такий ґвалт, що я перелякався. Панночки повискакували зі своїх місць і в екстазі ламали парасолі об естраду. У Берні, після концерту, коли я сів до авто й туди втягли вінок такого розміру, як я сам, студенти закидали мене квітами й до самого готелю бігли з криками за автомобілем”. На концерті в “Пляца де Торес” у Мехіко-Сіті 26 грудня 1922 року було зафіксовано світовий рекорд – понад 32 тисячі глядачів. “Хор О. Кошиця” здійснив поїздку, рівнозначну якій не здійснила до сьогодні жодна хорова капела – ні в часі, ні в просторі.

Номер слайду 8

У популяризації української музики у світі істотну роль відіграли оркестри й хори під керівництвом автора улюбленої в народі пісні «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича (1896—1967). Барнич увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: «Дівча з Маслосоюзу» (1933), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, написавши довершені речі «Ох Соловію», «Чи тямиш?», «Гуцулка Ксеня» та ін. Невипадково його називали «українським Лєгарем». Це був композитор європейської школи і стилю. Водночас Ярослав Барнич є автором і патетико-трагічної симфонічної сюїти «Батурин» та тему «Мазепи» Б. Лепкого. Це велична і монументальна музика, поставлена повністю в Америці 1949 року Володимиром Блавацьким. ЯРОСЛАВ БАРНИЧУкраїнський композитор, диригент, педагог, скрипаль, громадський діяч.

Номер слайду 9

КОМПОЗИТОРИ ДІАСПОРИЮрій Фіяла Могила на цвинтарі Баунд Брук. США. Більшість композиторів українського походження активно використовували національний фольклор у різноманітних музичних жанрах, звертаючись до тем і сюжетів, пов’язаних з історією України, зокрема до творів української літературної класики. Улюбленими жанрами українських композиторів зарубіжжя були пісенно-хоровий та інструментальний (твори для фортепіано, скрипки, бандури), що зумовлювалося культурою музичного побуту і вподобаннями публіки. Значну творчу спадщину залишили композитори української діаспори. Разом з тим композитори працювали й у масштабних формах. Юрій Фіяла написав «Українську симфонію» і симфонічну поему «Тіні забутих предків» за твором М. Коцюбинського, Микола Фоменко — опери «Івасик-Телесик» і «Маруся Богуславка».

Номер слайду 10

Андрій Гнатишин із Відня та Ігор Соневицький із США розвивають багатовікові традиції духовної музики. КОМПОЗИТОРИ ДІАСПОРИАндрій ГнатишинІгор Соневицький. Західна діаспора зробила неоціненний внесок у збереження української духовної хорової музики. Тоді як на Батьківщині впродовж десятиліть вона була під забороною, за кордоном друкували і виконували літургії та інші духовні твори.

Номер слайду 11

Українська діаспора пишається плеядою оперних співаків, серед яких Михайло Голинський, Модест Менцинський, Олександр Мишуга, Євгенія Зарицька, Ірина Маланюк та інші. ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИЄвгенія Зарицька. У діаспорі плідно розвивалося виконавське мистецтво. Унікальні голоси видатних співаків-українців звучали в найвідоміших оперних театрах різних континентів. Візитною карткою Євгенії Зарицької стала роль Кармен в однойменній опері Ж. Бізе. Вона була також відомою інтерпретаторкою творів Г. Малера, П. Гіндеміта, І. Стравинського. Здійснила ряд записів на найвідоміших студіях звукозапису - це й українські народні пісні, ораторії, кантати тощо.

Номер слайду 12

Лірико-драматичний тенор Олександра Мишуги зачаровував із першої ж миті своїм ніжним тембром. Він співав у Мілані, Варшаві, Києві, Санкт-Петербурзі, Берліні, Лондоні, Відні, Парижі... Критики не шкодували для його голосу, артистичного таланту найвищих похвал, вистави з його участю відбувалися з аншлагом. «Враження, яке викликала його гра, то була таїна експресії, настрою, переконливої сили, гіпнозу і дечого, що виривалося з-під усякого аналізу. У цьому було щось на кшталт: не звук співає - співає душа!» - писав про співака поет, історик галицького театру С. Чарнецький. Та де б не був О. Мишуга, він ніколи не забував свій рідний край, часто відвідував Львів із концертами, уключав до програм українську музику - солоспіви М. Лисенка, В. Матюка, оперні арії Є. Гулака-Артемовського. Олександр Мишуга. ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИ

Номер слайду 13

Модест Менцинський (1875-1935) - ще один знаменитий тенор, якого Європа знала як чудового вагнерівського виконавця. Одна з газет писала, що в М. Менцинського є всі підстави називатись одним із найвидатніших співаків Європи: у нього голос виняткової краси, героїчного тембрального забарвлення і широкого діапазону. Якнайкраще підходила до героїчних образів і зовнішність співака - постава, зріст та комплекція. М. Менцинського запрошували найкращі театри Європи: Німеччини, Італії, Бельгії, Франції, Голландії, Англії. Він був удостоєний почесного звання Kammersänger («камерний співак»), яким нагороджували найвидатніших артистів. Цей титул пов’язаний з німецькою оперною сценою (з українців його мала ще І. Маланюк). Модест Менцинський. ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИ

Номер слайду 14

ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИМ. Менцинський в ролі Вальтера Штольцінґа з опери «Нюрнберзькі майстерзінґери»Співак часто приїздив до Львова, брав участь у різних урочистостях, концертах. «Моя професія, постійна праця в театрі, але часто я думаю про рідну землю, яку покинув і до якої не так часто можу повертатися, - писав М. Менцинський у листі до сестри. - Але, згадуючи рідний край, я відчуваю велику різницю між працею артиста для свого народу і на чужині. За все те, чим я став, завдячую передусім рідній землі, що наділила мене музикальним слухом, голосом, любов’ю до музики...»В історію оперного мистецтва М. Менцинський увійшов як один з найвидатніших та найкращих інтерпретаторів головних партій в операх Ріхарда Ваґнера.

Номер слайду 15

Оперний співак Михайло Голинський виступав на сценах театрів Львова, Одеси, Києва, Харкова, Тбілісі, Москви, міст Європи, Канади й США. Перебуваючи на чужині, завжди сумував за рідним краєм. Із 1945 р. був головою літературно-мистецького товариства «Козуб» у канадському Торонто. Музикант перебував у дружніх стосунках із П. Тичиною, Остапом Вишнею, Лесем Курбасом, І. Паторжинським, М. Гайворонським, бандуристом В. Ємцем. ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИМихайло Голинський

Номер слайду 16

Неймовірно, але факт, що українська співачка зі світовою славою Ірина Маланюк була зовсім не відомою навіть у вузьких музичних колах на своїй Батьківщині при тому, що західна преса надзвичайно багато писала про її тріумфи на оперних сценах Відня, Берліна, Парижа, Женеви, Мілана, Рима, Венеції, Неаполя, Брюсселя, Мадрида, Барселони, Лондона, Буенос-Айреса та багатьох інших міст Європи й Америки. Вона працювала з такими світилами диригентського мистецтва, як Г. фон Караян, В. Фуртвенглер, Б. Вальтер, Д. Митропулос. Її партнерами були відомі оперні зірки світу. ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИІрина Маланюк. Оперна співачка Ірина Маланюк (1919-2009) разом зі своїми видатними співвітчизниками займає достойне місце на світовому оперному Олімпі. Загальне визнання і титул однієї з найяскравіших оперних примадонн другої половини ХХ ст. Іра Маланюк здобула завдяки своєму унікальному голосу – мецо-сопрано широкого діапазону, а також винятковому артистичному обдаруванню і чарівній зовнішності.

Номер слайду 17

ОПЕРНІ СПІВАКИ ДІАСПОРИІра Маланюк в ролі Бренґени з опери «Трістан та Ізольда»Ірина Маланюк користувалася повагою та любов’ю оточення, нею захоплювалися не лише диригенти, партнери по сцені, а й критики та численні слухачі. Неабияку популярність І. Маланюк здобула і як камерна співачка (у 1957 р., так само, як М. Менцинського, її удостоєно в Німеччині звання «камерної співачки» ). Окрім численних концертів, співала і на вагнерівських (у Байрейті) та моцартівських (у Зальцбурзі) фестивалях. Нагороджена в Австрії «Почесним хрестом знання і мистецтва» (1965 р.). Викладала камерний спів у Вищій музичній школі в Граці (Австрія), де власним коштом запровадила стипендіальний фонд для кращих випускників (1999 р.).

Номер слайду 18

КВІТКА ЦІСИКАмериканська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «Ти осяюєш моє життя» (англ. “You Light Up My Life”), яку виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» в категорії «Пісня року». Повне ім’я співачки – Квітослава. Рідні і близькі називали її Квіткою. А популярність у США вона здобула під артистичним псевдонімом – Кейсі – поєднання перших літер імені та прізвища – Kvitka Cisuk.

Номер слайду 19

КВІТКА ЦІСИКРідкісний тембр голосу. Цісик мала колоратурне сопрано. Прихильники у її голосі іноді вгадували звучання скрипки. Вона з легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики. І мала неабиякий успіх як у виконанні попсових пісень, так і в оперному співі. Крім того, Квітка Цісик володіла технікою, поширеною в карпатських селах – «білим голосом».«Я побачила, що можу легко змінювати музичний стиль. Потім я вступила в музичну консерваторію в Нью-Йорку. Навчалася вокалу і думала, що буду оперною співачкою. Але зацікавилась іншим фахом. Це – такий «студіо-сингінг». Співання в різних студіях для реклами або для композиторів», – розповідала співачка.

Номер слайду 20

Квітка Цісик записала два українські альбоми – «Квітка. Пісні України» в 1980 році, а також «Два кольори» в 1989 р. Це їй коштувало близько 200 тисяч доларів. Для їхнього запису вона наймала кращих музикантів Нью-Йорка, акомпанувала Квітці її рідна сестра Марія, а правильну українську вимову ставила мама. Обидві платівки в 1990 році були номіновані на премію «Греммі» в категорії «сучасний фольк». До України вони потрапляли здебільшого контрабандою, люди перезаписували пісні і передавали один одному. КВІТКА ЦІСИК«Ще ніхто й ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка», – скаже потім Назарій Яремчук.

Номер слайду 21

Номер слайду 22

За межами Батьківщини українські музиканти підтримували виконавство на народних інструментах. Твори для бандури та ансамблів бандуристів писали керівник і диригент капели бандуристів ім. Т. Шевченка з американського міста Детройта Григорій Китастий, співаки-бандуристи Василь Ємець та Зіновій Штокалко.ІНСТРУМЕНТАЛІСТИ ДІАСПОРИЗіновій Штокалко. Василь Ємець

Номер слайду 23

СПІВАКИ-БАНДУРИСТИ ДІАСПОРИ«Кобзар у фраку» – так називали Василя Костьовича Ємця численні слухачі та шанувальники міжнародної слави віртуоза-бандуриста. Українець, який підкорив Голлівуд. Василь Ємець (1890 - 1982). Народився на Харківщині, а помер у Лос-Анжелесі. Він єдиний, хто грав на бандурі в Імператорському театрі. Його відправив у еміграцію Іван Огієнко – щоб зберегти для України талант. Він співав "Вже воскресла Україна...", а створена ним у Києві капела бандуристів стала сьогодні Національною заслуженою.

Номер слайду 24

СПІВАКИ-БАНДУРИСТИ ДІАСПОРИМузичні здібності, любов до української пісні передалися Василю від батька й матері. У їхній родинній оселі навіть стояв фонограф, на якому записували пісні. Хлопець виростав серед народних мелодій, особливо його захоплювала гра сліпих кобзарів. Навчаючись у старших класах гімназії, він на власноруч зароблені гроші купив собі бандуру. Останні роки життя він присвятив написанню спогадів про концертні подорожі, а також підготував до видання платівку інструментальної музики. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.

Номер слайду 25

Уривок зі статті В. Ємця «Відродження кобзи».  Париж, ч. 3, 16 січня 1927 р. Обкладинка монографії В. Ємця «Кобза та кобзарі». Нью-Йорк, 1959 р. СПІВАКИ-БАНДУРИСТИ ДІАСПОРИ

Номер слайду 26

ІНСТРУМЕНТАЛІСТИ ДІАСПОРИКапела бандуристів Канади. Серед відомих інструменталістів діаспори — піаністки Любка Колесcа і Дарія Гординська-Каранович, піаніст, композитор і диригент Вірко Балей. Вірко Балей. Любка Колесcа Гординська-Каранович Дарія

Номер слайду 27

Музичне мистецтво України пройшло тривалий і складний шлях еволюційного зростання, збагатило панораму стилів і жанрів, поєднало традиції та інновації. Воно полонило серця мільйонів українців за межами Батьківщини, його скарби з інтересом відкривають для себе народи інших країн.

Номер слайду 28

Тестування з теми “Музика митців української діаспори” (за матеріалом презентації):https://naurok.com.ua/test/9-test-776269.html

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кузьменко Элина Петрівна
    Чудова презентація. Дякую!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
14 лютого
Переглядів
330
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку