Презентація на тему-( Чому мігрують тварини)

Чому мігрують тварини?Цікаві факти =)

Таємниці міграціїПтахи надзвичайно мобільні та найбільш швидкі живі істоти. Політ дає їм можливість пересуватися в будь-якому напрямку настільки довго, наскільки їм вистачає енергії на рух Вони "озброєні" легкою вагою, порожнистими кістками, системою навігації, яка залишає позаду навіть NASA, а також особливою системою збереження тепла, яка зосереджує циркуляцію крові під шаром теплого, водонепроникного оперення, дозволяючи їм пристосовуватися до найсуворішого клімату. Їх дихальна система повинна ефективно працювати впродовж постійних польотів на висоті, тому в них розвинулася краща система виділення повітря з легенів, аніж у будь-яких інших істот. У кожному регіоні, в кожній країні, області, навіть районі, птахи з'являються та зникають разом зі змінами пори року. Багато з них долають важкі маршрути для того, аби дістатися до нас, і навіть, якщо такий вид, як ластівка, гніздиться й проводить літо в одному місці, проте більшу частину року вона подорожує туди й назад, до свого зимового ареалу в Південну Африку. На цьому шляху перед нею постають постійні небезпеки, щоденна потреба в їжі, воді та безпечному нічному перепочинку. Тож, чому ластівки і мільйони інших птахів мігрують, а не залишаються на одному місці?2

В помірних і арктичних регіонах Північної півкулі їжа в достатній кількості наявна протягом короткого часу. Міграція сформувалася як спосіб добування сезонних ресурсів птахами, а також внаслідок переміщення в будь-яке інше місце під час нестачі ресурсів або погіршення погодних умов. Проте багато видів можуть жити при низьких температурах, коли є вдосталь їжі. Якщо ж їжі немає, вони змушені мігрувати. Якщо це просте пояснення, чому мігрують птахи, є правильним, тоді постає цікаве питання. Один факт ставить у глухий кут - багато птахів подорожують на більш далекі відстані, аніж необхідно для пошуку їжі та сприятливої погоди. Імовірно, британські ластівки могли б непогано існувати, якщо б зимували в екваторіальній Африці, а не долали, як вони це роблять, додаткових кілька тисяч кілометрів, щоб потрапити до зимових домівок у південноафриканську Капську провінцію, якій вони надають перевагу.3 Більшість пояснень точаться навколо їжі

Але ж, як вони знаходять свій шлях і. більше того, як молоді птахи мігрують на великі відстані без супроводу батьків? Лише кілька дорослих особин мігрують із молодими в одній зграї, а наймолодші можуть навіть не здогадуватися, як виглядають їх батьки. Зозулі відомі тим, що підкладають свої яйця в гнізда інших птахів, котрі несвідомо стають прийомними батьками. Ще більш дивно і приголомшливо, аніж цей приклад еволюційної поведінки, усвідомлювати, що підрісши, молода зозуля долає свій власний шлях на споконвічні місця зимівлі в тропіках, перш ніж повернутися одноосібно до Північної Європи в пошуках партнера серед собі подібних. Дослідження доводять, що після подолання тисяч миль над невідомими масивами землі, птахи здатні швидко повернутися на гніздові території. Одного разу буревісник звичайний, який мешкав в Уельсі й якого перевезли та випустили в Америці, повернувся назад до своєї домівки на острові Скокхолм, поблизу Пемброкширського узбережжя, днем раніше листа, який сповіщав про його вивільнення! Такі феноменальні можливості є результатом обробки цілої низки складних сигналів, у тому числі, карти нічного неба і сили тяжіння магнітних полів Землі. Яким чином птахи використовують свої "інструменти" залишається невідомим, проте зрозуміло одне - вони відчувають світ набагато сильніше та глибше, аніж ми. Більшість дрібних птахів мігрують вночі й орієнтуються за сонцем, що заходить. Це калібрує їх компас. Нічні мандрівки мають свої переваги. В цей час вони можуть уникнути зустрічі з денними хижаками, а також зменшується небезпека зневоднення внаслідок тривалого перебування в теплому сонячному небі. Окрім того, нічне повітря має охолоджену та більш гладку структуру й сприяє сталому та тривалому польоту.

5 Майже всю територію нашої планети обплутує мережа шляхів, уздовж яких мігрують мільйони птахів. Ці шляхи спрямовані у різні напрямки, перетинаються і переплутуються. Позначені на карті, вони показують, що явище міграції є набагато складнішим, аніж просто переліт із півночі на південь і у зворотний бік. Найдовша міграція серед тварин у буревісника сірого — уся мандрівка триває понад 6 місяців і охоплює в середньому 64 тис. км. Сивки бурокрилі безперервно летять протягом 35 годин з Аляски на Гаваї. Щоб завершити цей неймовірний переліт, вони розвивають середню швидкість до 100 км/год.

6 Птахи, які мігрують на середні відстані, гладшають на 13-25% завдяки жировим відкладенням, ті ж, котрі летять на далекі відстані — можуть збільшувати вагу на 30-50%, а подекуди й на 100%. Більшість птахів летять у безхмарні, місячні ночі. А коли місяця не видно й небо затягнуте мороком, переліт призупиняється. Покази радарів свідчать, що птахи здатні губити напрямок лише тоді, коли не бачать ні місяця, ні зорів. Лелеки можуть спати протягом 10 хвилин прямо в польоті. Втомлений птах просто переміщається в середину зграї і засинає ненадовго, ширяючи в повітряному потоці, створюваному сусідами. Під час сну у лелек загострюється слух, що допомагає їм зберігати висоту та орієнтуватися в просторі.

7 Фото міграції тварин, від яких захоплює дух. Спостереження за твариною в дикій природі може бути вельми захопливим заняттям, а от міграція тисяч таких створінь — ще більш вражаюче і чарівне видовище. Ці дивовижні знімки дикої природи демонструють, наскільки чудово може виглядати міграція тварин!

8 Білий ібіс

9 Фламінго на острові Юкатан

10 Світлячки в Японії

11 Білі пелікани в Міссісіпі

12 Африканські буйволи

13 Метелики в Болівії