Пристосування до гіпоксії та тискув умовах високогір’я. Гіпоксія – киснева недостатність.1. Екстреної адаптації до гіпоксії: А) збільшуються частота й глибина подиху, Б)посилюється серцебиття, В)розширюються судини головного мозку й серця. Г)Посилюється ефективність процесів енергетичного обміну, особливо гліколізу. Д) Стимулюється вихід еритроцитів із кров’яних депо (селезінки).
2. Якщо гіпоксія триває досить довго, фор-муються механізми тривалої адаптації.1. Відбувається гіпертрофія легень і серцевого м’яза. 2. Збільшується кількість альвеол у легенях. 3. Активується утворення еритроцитів.4. У клітинах збільшується число мітохондрій,5. У тканинах підвищується ефективність метаболізму.
Адаптація до гіпоксії в пірнаючих тварин 1. Збільшений об’єм легень і високий вміст гемоглобіну в крові у 4 рази більший за наземних 2. Частота серцевих скорочень знижена. 3. Кровоток уповільнений і перерозподілений так, що насамперед кров’ю забезпечується головний мозок.4. Частина клітин може тимчасово переходити до анаеробного гліколізу.
Пристосування водних твариндо екстремальних глибин. Зі збільшенням глибини у водоймах знижуються концентрація їжі і вміст кисню. На великих глибинах немає сонячного світла, низька температура і величезний тиск на кожні 10 м тиск збільшується на 1 атмосферу живі істоти, що живуть на глибині океану до 10 000 м.1. В усіх глибоководних риб слабко розвинені кістяк і мускулатура просочені водою так, що риба відчуває однаковий тиск і зсередини, і ззовні. 2. Притаманний своєрідний баланс метаболічних реакцій об’єм продуктів менший за об’єм субстратів.3. Фотосинтез неможливим, джерелом енергії для глибоководних риб є органіка, яка опускається зверху.4. Мізерні запаси їжі — причина малих розмірів глибоководних тварин.5. Глибоководним властива біолюмінесценція- світла вони шукають корм, спілкуються, відволікають хижаків.
Збереження водно-сольовогогомеостазу(гіпотонічне середовище)1. Концентрація солей у прісній воді нижча, ніж у клітинах, вода надходить в організм прісноводних гідробіонтів осмотичним шляхом. 2. В одноклітинних тварин цей процес відбувається через поверхню клітини, у багатоклітинних - через зябра й слизову оболонку травного тракту.3. Надлишок води виводиться через скорочувальні вакуолі (у найпростіших) або через бруньки у складі сечі. 4. Тварини закачуючи різні йони солей з навколишнього середовища крізь поверхню тіла й зябер як активний транспорт.
Гіпертонічне середовище- море. У результаті осмосу вода залишає клітини і організм весь час зневоднюється.1. Морські риби постійно п’ють воду, але й одержують надлишок солей, який виводиться через зябра, нирки (із сечею), кишечник.2. У ниркових канальцях морських кісткових риб реабсорбція йонів дуже знижена, а зворотне всмоктування води з первинної сечі відбувається вкрай інтенсивно.