Презентація допоможе дізнатися як боротися не лише з живою силою противника, а й з його технікою, особливо танками і броньованими машинами, які є небезпечними цілями і повинні знищуватися в першу чергу. Танк не страшний солдатові, якщо він діє проти нього сміливо і розважливо, добре знає його тактико-технічні характеристики, уразливі місця і вміло застосовує свою зброю.
У бою солдатові доводиться боротися не лише з живою силою противника, а й з його технікою, особливо танками і броньованими машинами, які є небезпечними цілями і повинні знищуватися в першу чергу. Танк не страшний солдатові, якщо він діє проти нього сміливо і розважливо, добре знає його тактико-технічні характеристики, уразливі місця і вміло застосовує свою зброю. Сучасний танк М-1 «Абрамс», у якого потужний двигун, велика швидкість, могутнє озброєння, має такі слабкі сторони: поганий огляд місцевості; великі габарити; при попаданні в гусениці протитанковою гранатою танк не може рухатися; танк не може вражати ціль від ЗО м і ближче, якщо вона нижча за корму корпусу.
Вибір засобів і способів знищення броньованих об'єктів противника залежить від конкретних обставин. Для ураження танків та інших броньованих цілей в бою використовуються: ПТКРС, гранатомети, протитанкові гранати, протитанкові міни, а також вогонь зі стрілецької зброї по оглядових щілинах.
У механізованому відділенні для боротьби з танками і броньованими машинами противника є: ручний протитанковий гранатомет (РПГ-7 та РПГ-18), ручні кумулятивні протитанкові гранати (РКГ–3), крім того на БМП – протитанковий ракетний комплекс бойової машини (ПТРК) та гармата БМП. РПГ-7 РПГ-18 РКГ–3 ПТРК
Основні види інженерних загороджень. Загородження створюють для затримання просування противника, ускладнення його маневру, завдання йому втрат у живій силі й техніці, створення найсприятливіших умов своїм військам для ураження противника усіма видами зброї. Вони встановлюються перед фронтом позицій, що займають підрозділи та частини, на флангах і в проміжках між ними. Крім того, інженерними загородженнями прикривають пункти управління, позиційні райони ракетних частин тощо. Інженерні загородження застосовують у всіх видах бою і встановлюють у поєднанні з природними перешкодами і системою вогню. Створюють інженерні загородження на рубежах і за напрямками. Вони мають бути несподіваними для противника, стійкими до всіх видів вогневої дії і не обмежувати маневрів своїх військ.
протипіхотні (протипіхотні і змішані мінні поля, заряди вибухових речовин, міни-пастки, невибухові протипіхотні і комбіновані загородження); протитранспортні (мінно-вибухові загородження, що встановлюються на залізних і автомобільних дорогах, мостах, тунелях та в інших місцях, а також завали, надовби та інші невибухові загородження); протитанкові (протитанкові мінні поля, групи мін, окремі протитанкові міни, заряди вибухових речовин, невибухові загородження); протидесантні, які встановлюються на морських узбережжях і річках. За призначенням загородження поділяються на:
створені з мінно-вибухових речовин (МВР), які становлять основу всіх інженерних загороджень і встановлюються у вигляді мінних полів, груп мін, окремих мін, у т. ч. і ядерних. невибухові загородження, які влаштовуються із землі, бетону, каменю, цегли, металу, дерева, води, снігу та інших матеріалів. За своїм призначенням вони поділяються на протитанкові та протипіхотні. До протитанкових невибухових загороджень належать: протитанкові рови, надовби, бар’єри, лісові завали, снігові вали, їжаки тощо. Невибухові загородження бувають переносні і постійні. Крім мінно-вибухових і невибухових загороджень, влаштовують і комбіновані загородження. За характером дій інженерні загородження поділяються на:
Основні види протитанкових (протитранспортних) інженерних загороджень. Протитанковий їжак – саме просте протитанкове загородження, яке являє собою об’ємні шестикінцеві зірки. Їжаки менш ефективні, ніж мінні і інші загородження, але їх можна у великій кількості виготовляти з підручних матеріалів без застосування високих технологій и легко перекидати з однієї ділянки на іншу, що особливо важливо у військовий час.
Протитанкові надовби — пірамідальні бетоні конструкції фортифікаційного типу чи вриті в землю рядами гранітні глиби. Призначені для ускладнення роботи танкових підрозділів неприятеля. Більш малі протитанкові надовби повинні пошкоджувати днище танка и можуть бути замасковані. Крупні протитанкові надовби повинні своїми розмірами ускладнювати розчистку проходів. Часто використовуються спільно з мінними полями і дротяними загородженнями.
Протитанковий рів — рів, штучна перешкода, що має особливе значення в організації системи протитанкової оборони й призначений для посилення спроможності військ, що обороняються, з відбиття атак танків та іншої броньованої техніки противника і створення умов для їх знищення. Влаштовуються у всіх видах бойових дій об'єднаннями, з'єднаннями, частинами, підрозділами сухопутних військ самостійно, а також із залученням спеціальних інженерних підрозділів та частин і місцевого населення.
Комплект міни ОЗМ-72: 1- властиво міна, 2-чотири дерев'яних кілочка, 3-два металевих кілочка з отворами, 4-дві котушки з відрізками дроту по 15м., 5- подвійний тросик із трьома карабінами, 6-капсуль-детонатор №8а, 7-зривник серії МУВ ( МУВ -2, МУВ -3, МУВ -4), 8-капронова стрічка. Способи застосування (встановлення) мінно- вибухових загороджень .
Протипіхотна міна ПОМЗ-2М Міна ПОМЗ-2М складається з наступних основних частин: чавунного корпусу, який має насічки для кращого утворення осколків, установного кілочка, за допомогою якого міна закріплюється в землі, 75-грамової бурової тротилової шашки, зривника серії, запалу, відрізка дроту довжиною 7-8 метрів та додаткового кілочка для закріплення дроту.