Презентація на тему " «Довге XIX століття» в історії України"

«Довге XIX століття» в історії України

Із яких періодів складаються всесвітня історія та історія України? 1 Наведіть декілька дат подій зі всесвітньої історії та історії України періоду Раннього Нового часу, які ви вважаєте найважливішими. 2 До складу яких держав увійшли українські землі наприкінці XVIII ст.? 3 На вашу думку, які основні здобутки населення Європи та населення українських земель як її складової у Ранній Новий час? 4 Обговоріть, чи важливо для сучасної молодої людини знати про події, що відбувалися в минулому? 5 Назвіть історичного діяча. Чим він відомий в історії України? Пригадайте

Назва періоду Хронологічні межі Стародавня історія Поява людини на Землі — IV ст. н. е. Середньовічна історія V ст. н. е. — кінець XV ст. Нова історія I частина: кінець XV — кінець XVIII ст. II частина: кінець XVIII — початок XX ст. Новітня історія I частина: 1914—1939 рр. II частина: 1939 р. — початок XXI ст.

Кінець XVІІІ ст. – 1914 р. – також називають «“Довге” ХІХ століття» Новий час — період європейської історії від середини XV ст. до початку XX ст. Такі погляди на періодизацію започаткували італійські гуманісти, згодом вона утвердилася серед істориків.  Кінець XV – XVІІІ ст. Кінець XVІІІ ст. – 1914 р. Ранньомодерна доба Модерна доба Новий час поділяють Вивчали в 8 класі Вивчатимете в 9 класі Характеризується розгортанням процесів суспільної модернізації та національного відродження. Започаткувала Велика Французька революція. Завершила Перша світова війна. «“Довге” ХІХ століття» — історичний період, що тривав від 1789 по 1914 рік. Згідно з британським  істориком  Ериком Гобсбаумом.

У вітчизняній літературі можна зустріти поняття «українське XIX століття» Не суперечить «довгому XIX століттю» Кульмінація суспільно-політичних перетворень, започаткованих у XIX ст.  80-х р. XVIII ст. – 1917 р. — «Українське XIX століття» Хронологічні рамки Встановленням радикальної політичної, економічної, соціальної й культурної гегемонії імперських урядів Романових та Габсбурґів Період характеризується В українській історії є формуванням економічних, соціокультурних, ідейно-політичних передумов виникнення України як ґлобального проекту. Українська революція ✓ ✓ Початок Української революції Знищення російським імперським урядом Запорозької Січі та козацтва

Осучаснення, удосконалення, надання будь-чому сучасного вигляду або переробка чогось відповідно до сучасних вимог; 1 Розвиток нових форм організації суспільства, економіки, системи влади, політики, культури; 2 Низка перетворень, яких зазнає спільнота на шляху розвитку від традиційного аграрного суспільства до урбанізованого та індустріального; 3 Модернізація Сформувалося нове індустріальне суспільство Результат Індустріальне суспільство — стадія історичного розвитку людства, якій властиві домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання міського населення над сільським. Процеси модернізації у XIX столітті

Процеси модернізації у XIX столітті Революції; Демократизація державного управління; ✓ Політична сфера: Процеси об'єднання в Італії та Німеччині, розвиток конституційних монархій і парламентських систем; ✓ Промисловий переворот — заміна ручної праці машинною; значне зростання продуктивності праці; ✓ Економічна сфера: Розвиток банківської системи, фондових бірж і нових форм кредитування; ✓

Процеси модернізації у XIX столітті Поширення ідей просвітництва, розвиток науки і техніки, становлення масової освіти; ✓ Культурна сфера: Поява і розвиток жанрів мистецва: романтизм, реалізм, символізм, модернізм; поява масової культури; ✓ Демографічний був, збільшення міграцій, урбанізація, зростання міст; ✓ Соціальна сфера: Зростання ролі буржуазії і робітничого класу; Боротьба за економічні й соціальні права; ✓

У «довгому XIX ст.» в Європі розгорнулися процеси формування націй Національне відродження стало засадничою ідеєю українського суспільства у межах двох імперій Проте 1789 – 1799 рр. Французька революція проголосила націю джерелом вищої влади в країні; ✓ Ці ідеї поширилися серед бездержавних народів Європи, сприяючи національно-визвольним рухам; ✓ У XIX cт. українські землі входили до Російської й Австрійської (з 1868 р. Австро-Угорської) імперій; ✓ Сприяли денаціоналізації та перетворенню українських земель на джерело сировини і ринок збуту своїх товарів Імперські уряди проводили щодо українських земель колонізаційну політику; ✓ Національне відродження — соціальні й політичні рухи в середовищі бездержавних народів, спрямовані на їх національно-культурний розвиток і становлення націй.

(фольклорно-етнографічна) Фаза «А» Зацікавлення інтелектуалами-ентузіастами історією, звичаями та мовою свого народу; (культурницько-літературна) Фаза «В» Групи інтелектуалів визначають культурні та політичні вимоги і починають агітацію серед широких верств населення; (політична) Фаза «С» Виникнення перших політичних партій і рухів, висування політичних програм, які розгортають боротьбу за право націй; P.S. ці стадії часто перехрещувалися — в межах другої інколи зароджувалися елементи третьої або існували прояви першої стадії.  Етапи національного відродження народів Центрально-Східної Європи Автор чеський історик Мирослав Грох Мирослав Грох

Фольклорно-етнографічний (кінець XVIII — перша половина XIX ст.) Дослідники Інституту історії України Національної академії наук України  Етапи українського національного відродження Зародження національного руху у формах гуртків і таємних організацій, які займалися просвітницькою діяльністю, збиранням пам’яток старовини, дослідженнями в галузях мови, історії та фольклору.  Культурницько-літературний (60—90-ті рр. XIX ст.) Національна свідомість набула прояву у високих літературних формах і науковій діяльності. Національна ідеологія перебувала в зародковому стані. Політичний (кінець XIX — початок XX ст.) Політизація українського національного руху через залучення широких народних мас, виникнення політичних партій, парламентську діяльність українців і формування політичних доктрин націоналізму.  І етап ІІ етап ІІІ етап

Нація — це наслідок довготривалої роботи, жертовності й відданості. Спільна справа в минулому і прагнення ще раз разом здійснити велике в сучасному — ось головна умова для того, щоби бути нацією... Нація — це велика спільність, створена розумінням, усвідомленням жертви, колись принесеної, та готовність до нової жертви. Вона існувала в минулому, вона відновлюється в сучасності реальною дією і розумінням, чітко висловленим прагненням продовжувати життя спільноти, існування нації... це щоденний плебісцит. З есе французького мислителя XIX ст. Е. Ренана «Що таке нація?» Як розумів процес появи націй Е. Ренан?  1 Як ви розумієте твердження, що існування націй є «щоденним плебісцитом»?  2 Завдяки чому, на думку автора, нація існувала в минулому й відновлюється в сьогоденні? 3 Ернест Ренан

[Нація]... будь-яка група людей, що мають спільні інститути та звичаї, почуття однорідності та спільного інтересу. Більшість націй сформовані з конгломератів (великих об’єднань — Авт.) племен, або народів спільного етнічного походження, або ж різних етнічних груп, змішаних в одне ціле тривалою взаємодією. Найхарактернішими ознаками [нації] зазвичай вважаються єдина спільна мова або близькі діалекти, спільна релігія, традиції, історія, спільне розуміння правди і кривди та більш-менш компактне територіальне розташування. Проте одного чи декількох із цих елементів може бракувати, що не заважає групі залишатися спільнотою інтересів та не заперечувати прагнення жити разом і претендувати на ім’я нації. Тлумачення поняття «нація» в американському словнику англійської мови Н. Вебстера Які ознаки нації визначені як найхарактерніші? Чи поділяєте ви цю думку?  1 Порівняйте наведене розуміння нації з тим, що існувало в XIX ст., і сучасним його тлумаченням 2 Нація — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності. Ной Вебстер

Розуміння терміну «Нація» в історичній перспективі  Нації домодерної доби Нації нового і новітнього періоду Вирізняють У Речі Посполитій носієм національних чеснот був землевласник-шляхтич; Наприклад Гасло загальнонародного інтересу, демократії, виборності й рівноправності всіх людей перед законом. Зміни Нового часу ✓ В Козацькій українській державі XVII—XVIІІ ст. козацька старшина; ✓ Відмінність у тому, що верхівка суспільства мислить категоріями привілеїв окремої верстви, а не інтересами всієї людності.

Модерна нація є кінцевим виявом новітнього культурно-історичного процесу. Народ — це старий витвір не лише історичного, а й природного процесу... Модерна нація є витвором... національної свідомості та волі до незалежного існування... На цвинтарі історії Європи було, та ще і є чимало народів, передчасно живцем похованих. Нещодавно вони прокинулися із своєї історичної летаргії і в процесі свого національного самовизначення активно виступають на арену історії та культурної творчості. Їм була грабована їхня минувшість, але їм належить майбутність... Україна зі своїми старими демократичними тенденціями покликана бути авангардом світової демократії на Сході Європи. Ольгерд Бочковський український соціолог, політолог і етнолог   Чим на думку історика «народ» відрізняється від «модерної нації»? 1 Наведіть приклади «народів» і «націй» у сучасному світі. 2 Ольгерд Бочковський

Домашнє завдання Опрацювати § 1, с. 4-8. Письмово. Підготуйте есе на тему «Чому саме зараз варто замислитися над тим, для чого ми вивчаємо історію?».

Основні дати Кінець XV – XVІІІ ст. — Ранньомодерний час (доба) Нового (Модерного) часу (доби); Кінець XVІІІ ст. – 1914 р. — Модерний час (доба) Нового (Модерного) часу (доби).

Терміни і поняття «“Довге” ХІХ століття» — історичний період, що тривав від 1789 по 1914 рік. Модернізація — це 1) осучаснення, удосконалення; 2) розвиток нових форм організації суспільства, економіки, системи влади, політики, культури; 3) низка перетворень, яких зазнає спільнота на шляху розвитку від традиційного аграрного суспільства до урбанізованого та індустріального.  Індустріальне суспільство — стадія історичного розвитку людства, якій властиві домінування промислового виробництва над аграрним, кількісне переважання міського населення над сільським. Національне відродження — соціальні й політичні рухи в середовищі бездержавних народів, спрямовані на їх національно-культурний розвиток і становлення націй.