Презентація на тему "Дворічні овочеві рослини – морква, буряк, капуста (на вибір вчителя)".

Дворі́чні росли́ни (дворічники) — рослини, зазвичай трав'янисті, повний життєвий цикл яких становить від 12 до 24 місяців. У перший рік у рослини формуються листя, стебла і коріння, після чого рослина впадає в стан спокою на зимові місяці. Зазвичай в цей час стебло залишається дуже коротким, а листя опускається до землі, утворюючи розетку. Для багатьох дворічних рослин потрібна дія низьких температур (холодова реактивація діапаузи) для того, щоб вони змогли зацвісти. У наступний сезон стебло дворічної рослини сильно подовжується та рослина формує квітки, плоди і насіння, після чого гине. В порівнянні з однорічними і багаторічними рослинами, видів дворічних рослин значно менше. Як однорічні рослини, дворічні рослини зазвичай є одноплідними. За несприятливих кліматичних умов дворічна рослина може завершити свій повний життєвий цикл за дуже короткий проміжок часу — 3—4 місяці замість двох років. Таке часто відбувається з овочами або квітковою розсадою, які піддалися дії холодних температур. Така поведінка приводить до того, що багато дворічних рослин в деяких регіонах вважаються однорічними.

Якщо дворічні рослини вирощуються заради їстівного листя або коріння, то їх життя обмежене одним роком. До останніх відносяться :   Буряк Брюссельська капуста  Капуста Морква Селера   Петрушка

Капуста городня Капуста городня (Brassica oleracea L.) належить до родини капустяних (Brassicaceae). Походять майже всі культурні форми капусти із Європейської частини Середземномор'я. Найбільш поширеною в нас є білоголова форма капусти городньої, яка займає близько 99% посівів капусти городньої в Україні.

Біологічні особливості  Капуста білоголова не вимоглива до тепла. Оптимальна температура для росту 16-18°С. Розсада та головки капусти витримують короткочасні приморозки мінус 5-8°С. Головки капусти, які зазнали дії морозу, погано зберігаються і їх краще використовувати для квашення. За високої температури довкілля (33°С) ріст рослин припиняється. В жарких умовах капуста також не утворює головки. Дуже вологолюбива та вимоглива до умов живлення, тому потребує родючих з достатнім водозабезпечення ґрунтів. Високі урожаї отримують за умов зрошення. Сорти капусти за тривалістю вегетації поділяють на ранні (вегетаційний період 110-125 днів), середні (130-150 днів) та пізні (160-190 днів) тощо. За напрямком ж використання вони бувають салатними, засолювальними, універсальними.

В Україні основними районованими сортами капусти є: ранні салатні - Димерська 7, Скоростигла, Іюньська; середні універсальні - В'юга, Єленовська; середні салатні - Слава 1305, Лєна; середні засолювальні - Столична, Чумиш; пізній універсальний – Іоланта; пізні засолювальні - Амагер 611, Білосніжка, Ліка, Українська осінь, Харківська зимова та ін.

Агротехніка  У сівозміні капусту розміщують переважно першою в ротації і не частіше, ніж через три роки. Обробіток ґрунту є типовим під ранні ярі культури. Зяблеву оранку проводять на попередньо підготовленому полі на глибину 25-30 см. Весняний передпосівний обробіток включає ранньовесняне закриття вологи боронуванням та передпосівну культивацію.

Умови вирощування  Вважаючи на те, що капуста формуючи урожай виносить з ґрунту багато елементів живлення, під оранку вносять від 20 до 60 і більше т/га гною, а також фосфорні і калійні добрива. Азотні добрива та частину фосфорних і калійних вносять під весняну культивацію. Доза внесення мінеральних туків залежить від родючості ґрунту та кількості внесених органічних добрив і може становити N60-120 P60-90 K90-150. Крім того, за розсадного вирощування білоголової капусти в кожну ямку під час садіння вносять 200-300 г суміші добрив. Цю органо-мінеральну суміш готують з 8-10 вагових частин перегною, 1-1,5 частин аміачної селітри, 1,5 - суперфосфату, 0,5 - калійної солі. Вирощують капусту білоголову переважно з розсади та інколи сіють насінням на глибину 3-4 см. Норма висіву 1,5-2 кг/га. Висаджують розсаду в 55-60-денному віці, коли у неї утвориться 6-8 справжніх листків. У Лісостепу оптимальні строки висадки розсади настають 5-15 квітня. Садять розсаду у ямки, в які, за ручного садіння, вносять суміш добрив і обов'язково наливають 0,5-1 л води. Загортають розсаду до першого справжнього листка вологим ґрунтом, відразу ущільнюючи, і зверху присипають сухою землею, щоб не утворилась кірка. Важливою умовою успішного приживання розсади є періодичні поливи.

Умови вирощування Для капусти використовують широкорядний спосіб висадки розсади та висіву насіння - міжряддя 50-90 см. У рядку відстань між рослинами, залежно від тривалості вегетації, - 25-50 см. Рідше для садіння капусти використовують квадратно-гніздовий та гніздовий способи. Оптимальна густота стояння рослин ранньої та середньої капусти 48-57 тис. на га, а пізньої - 28-36 тис. на га. Догляд за капустою передбачає обов'язкові поливи висадженої розсади. У Лісостепу, залежно від інтенсивності дощів, капусту поливають 4-5 разів з поливною нормою 25-40 л/м2. У Степовій зоні поливів може бути до 10. Інтервал між поливами - 10-14 днів. Після кожного поливу і дощів обов'язково на 2-3-й день розпушують ґрунт. Розпушування землі є також ефективним у боротьбі з бур'янами. До інших заходів догляду відносять захист від заморозків, руйнування ґрунтової кірки, підживлення, підгортання рослин, боротьба з бур'янами, шкідниками, хворобами тощо. Наприклад, щоб запобігти пошкодженню рослин шкідниками (капустяною мухою, хрестоцвітими блішками, клопами та ін.), через кілька днів після садіння розсади слід провести обприскування 0,2-0,3% розчином волатону.

10 цікавих фактів про капусту 1. Всі сучасні сорти капусти походять від одного спільного родича, який понад 6000 років тому зустрічався в середземноморському регіоні. Це один з перших овочів, який був культивований в Європі. 2. Капуста вже декілька тисяч років є частиною нашого раціону. Її вживали в їжу стародавні єгиптяни, про капусту писав у своїх комедія Арістотель та її цілющі властивості описував Піфагор. Вважається, що в Україну капуста потрапила разом з римськими та грецькими купцями. 3. Сьогодні у світі понад 100 різноманітних видів капусти, найпопулярнішими серед яких є білоголова, брюссельська, броколі та цвітна капуста. Також, як не дивно, близьким родичами капусти є редька, ріпа та редис.

10 цікавих фактів про капусту 4. Капуста досить примхлива, їй потрібно багато світла та води, а також, для її успішного росту, ґрунт має бути багатим на поживні речовини такі як азот, калій та фосфор. 5. В перший рік життя формується качан утворений з листків, які розвиваються дуже близько один від одного. На другий рік в капусти виростає міцне стебло, на якому з'являються безліч зібраних у суцвіття білих або жовтих квітів. У деяких сортів капусти стебло з квітами може виростати понад півтора метра вистою.

10 цікавих фактів про капусту 6. Багато хто помилково вважає, що головки, які ми звикли бачити на прилавках магазинів, це і є плоди. Насправді з квітів капусти утворюються стручки, які залежно від сорту можуть бути від 3 до 15 см довжиною. 7. Свіжа капуста дуже корисна для нашого здоров'я, вона багата на вітамін С, А, К, В6 і В9, а також в ній багато калію, кальцію, магнію та заліза. Але не менш корисною є квашена капуста. Сіль та молочна кислота, яка міститься в капусті, надають консервуючий ефект, завдяки чому зберігається більшість корисних властивостей. В давнину квашену капусту брали з собою в далекі плавання моряки, оскільки вона допомагала попередити цингу - страшне захворювання, яке виникає при дефіциті вітамінів. 8. Крім вживання в їжу, капусту використовують в народній медицині для лікування багатьох захворювань, а також з неї роблять косметичні маски для покращення стану шкіри та волосся.

9. Деякі сорти капусти культивуються в декоративних цілях. Вперше декоративні якості капусти оцінили в Японії, де було виведено безліч сортів з яскравим забарвленням. Декоративні сорти капусти мають зелене зовнішнє листя та білу або фіолетово-червону нещільну головку і за формою нагадують розквітлу квітку. 10. Особливістю декоративних сортів капусти є те, що найбільш інтенсивного забарвлення вони набувають коли температура опускається нижче +10 °C і тому в осінніх садах, коли залишається дуже мало квітів, капуста стає незамінною прикрасою.

Дворічні овочеві культури – як лікарські препарати

Капуста білоголова Лікарі рекомендують вживати побільше свіжої або квашеної капусти при весняному нездужанні. Особливо корисно випивати вранці натщесерце склянку соку квашеної капусти. В народі для лікування наривів та гнійних чиряків використовують листя капусти. Від кашлю вживають сік капусти з цукром або медом. Жування капусти або полоскання ротової порожнини укріплює ясна. Використовується капуста і в косметиці. Якщо волосся тонке і січеться, втирають в шкіру голови суміш капусти, лимона і шпинату – це укріплює волосся і надає йому блиску. З квашеної капусти роблять примочки при юнацьких вугрових висипах. Всі сорти капусти належать до родини хрестоцвітих. Здавна капуста цінувалась не тільки як харчова, але як і лікарська рослина.

Морква Дворічна трав’яниста рослина родини зонтичних. Щоденне вживання свіжої моркви значно укріплює організм, підвищує його стійкість до інфекцій і несприятливих впливів зовнішнього середовища. Дуже ефективне лікування морквяним соком при поганому складі крові, порушенні зору. Більше ширше використовують моркву в народній медицині. Її використовують від кашлю, для пом’якшення хрипкості голосу. Для цього до соку додають цукор або мед і полощуть горло. Таким же сиропом змащують рот від молочниці у малят, а дорослі користуються ним при запаленні слизової оболонки рота. При нежиті в народі закапують ніс через кожні дві години соком моркви.

Столовий буряк Дворічна трав’яниста рослина родини лободових. Найбільше нагромаджується речовин, які лікують кров, поліпшують зір у черешках буряка. Столові буряки багаті на різноманітні вітаміни, тому їх вживають при нестачі вітамінів. Також в них містяться речовини, що виводять з кишечника різноманітні шкідливі,отруйні речовини мікробного походження, гниючі речовини кишкових паразитів. Здавна народним засобом лікування недокрів’я є суміш соків з рівних частин буряка, моркви, редьки. При зовнішніх запальних процесах, виразках, ударах рекомендується крім внутрішнього вживання бурякового соку, прикладати на вражене місце кашку коренеплода або свіжі листки. Також буряковий сік застосовують під час нежиті з густими виділеннями.

Часник Дворічна трав’яниста рослина родини цибулинних. Часник збуджує апетит, сприяє кращому засвоєнню їжі, зменшує к-ть газів у шлунку. Настій часнику на горілці в народній медицині рахується засобом при камінні в нирках та сечовому міхурі. При простудних захворюваннях дихальних шляхів, груди натирають кашкою з часнику змішаною зі свинячим жиром. Також часник сприяє гоєнню гнійних ран, його рекомендують при болісних мозолях прикладати на ніч, змішавши з порошком крейди. Але зловживати часником не можна. В день можна використовувати 3-5 зубців. Особливо потрібно бути обережним людям з порушенням діяльності серця.

10 цікавих фактів про буряк 1. Буряк - дворічна рослина і це означає, що його життєвий цикл триває два роки. В перший рік життя розвивається м'ясистий соковитий коренеплід та широкі листки на довгих черешках, а на другий рік з'являється стебло, яке може виростати до метра висотою на якому розквітають дрібненькі квіти. 2. Буряк вирощується на всіх континентах окрім Антарктиди, але його батьківщиною вважається Далекий Схід та Індія. Саме тут люди вперше скуштували дикий буряк, який є родичем всіх сучасних видів буряка. 3. В давнину коріння буряка не використовувалось для приготування їжі, з нього робили відвари та настоянки, які застосовували для лікування застуди та зубного болю. 4. Хоч ми більш знайомі з червоним буряком, у світі є величезне різноманіття сортів, які відрізняються не лише за кольором, формою та смаком, а й по вмісту корисних речовин. Сьогодні, крім червоного, можна побачити яскраво-білий, золотисто-жовтий, рожевий і навіть смугастий буряк.

10 цікавих фактів про буряк 5. Коренеплідні форми буряка культивували та почали вирощувати понад дві тисячі років тому. Перші згадки про буряк, на території сучасної України, датуються десятим століттям і лише через 200-300 років його почали вирощувати в Європі. 6. Буряк має дуже стійке забарвлення, він на відміну від яблук чи малини не втрачає свого кольору при випіканні чи варінні. В шістнадцятому столітті сік буряка використовували як натуральний червоний барвник. Ним фарбували тканину та навіть використовували як фарбу для волосся. Якщо ви хоч раз готували буряк то, мабуть, стикались з проблемою рожевих пальців, але цю неприємність легко усунути - просто перед миттям протріть руки лимонним соком та сіллю і плями від буряка легко змиються милом. 7. Ви, мабуть, також чули про кормовий буряк - вид який використовується для годування худоби, але мало кому відомо, що за своїм хімічним складом він практично не відрізняється від інших сортів буряка. В кормовому буряку міститься багато клітковини та харчових волокон, які відмінно підходять як тваринам так і людині. 8. В буряку міститься дуже велика кількість цукру, в коренеплоді його частина сягає до 20%. Колись цукор отримували лише з цукрової тростини, а сьогодні третина цукру у світі виготовляється з цукрового буряка. Через високий вміст цукру з буряка роблять навіть вино, пиво та сироп.

10 цікавих фактів про буряк 9. Буряк одна з небагатьох рослин, які повністю їстівні. В їжу можна вживати всі частини рослини, починаючи від листя і закінчуючи коренеплодом. Також буряк дуже багатий на вітаміни А і К, фолієву кислоту та калій. Сік буряка один з кращих натуральних антиоксидантів, він позитивно впливає на кровообіг та знижує кров'яний тиск. 10. Борщ з буряка настільки корисний, що його заслужено можна назвати їжею космонавтів. В 1975 році під час експериментального польоту «Аполлон» — «Союз» радянські космонавти з «Союз-19» пригостили астронавтів «Аполлона-18» борщем в тюбиках. Це українське блюдо ідеально підходить для підтримки астронавтів в космосі.

10 цікавих фактів про моркву 1. Морква - дворічна рослина і в перший рік життя формується смачний та корисний коренеплід, а на другий рік вона цвіте білими квітами. Морква має дуже дрібне насіння, в одній чайній ложці налічується до двох тисяч насінин. 2. Сьогодні моркву можна побачити по всьому світ, але перші згадки про її культивацію походять з півдня Центральної Азії. Близько трьох тисяч років тому її вирощували на території Афганістану, Туркменістану та Ірану. Згодом вона потрапила до Малайзії, а в дванадцятому столітті до Європи. Дика морква це бур'ян, який поширений по всій території України.

3. Ранні предки сучасної моркви мали фіолетове коріння. Такий незвичний колір морквини зумовлений наявністю в ньому синіх пігментів антоціанінів. Коренеплід був досить жорстким та мав гіркуватий присмак і знадобилось тисячі років селекції, щоб отримати солодку, менш жорстку оранжеву морквину, до якої ми так звикли. Темно-фіолетову моркву вирощують та використовують в кулінарії до сьогодні.

10 цікавих фактів про моркву 4. До шістнадцятого століття були виведені сорти позбавлені антоціаніну, які мали жовтий або білий колір. На цьому експерименти не припинились і завдяки старанням селекціонерів з'явилась оранжева морква, батьківщиною якої вважаються Нідерланди. 5. Оранжевий колір моркві придає висока концентрація пігменту бета-каротину, який є попередником вітаміну А та має потужні антиоксидантні властивості. 6. Морква є найбагатшим джерелом бета-каротину, який перетворюється в нашому організмі на вітамін A і тому вона дуже корисна для зору та імунної системи. Та не варто їсти надто багато моркви оскільки вона може зафарбувати вашу шкіру в жовто-оранжевий колір. 7. Хоч більшість овочів поживніші, якщо їх їсти сирими, приготована морква корисніша ніж свіжа. Вона має жорсткі клітинні стінки, які утримують корисні речовини та ускладнюють їх перетравлення і тому з сирої морквини ми отримуємо лише близько 3% бета-каротину, але якщо її приготувати то засвоюється до 40%.

8. Морква на 88 відсотків складається з води та в ній дуже мало крохмалю, що робить її незамінною при дієтичному харчуванні. Також вона багата на марганець, кальцій, калій та вітаміни C, K і B6.

10 цікавих фактів про моркву 9. Окрім кулінарії моркву також використовують в медицині та косметології. Вона нормалізує обмін речовин та має антисептичні, протизапальні та знеболюючі властивості, а також вона дуже корисна для зору і допомагає при захворюваннях рогівки ока. 10. Як не дивно, але в деяких країнах Європи моркву вважають фруктом. В Португалії з моркви готують смачне варення, джем та мармелад які експортується по всьому Євросоюзу. За європейським законодавством варення можна варити тільки з фруктів і тому моркву тут класифікують як фрукт.

Використані джерела інформації https://uk.wikipedia.org/wiki https://svitppt.com.ua/biologiya/ovochevi-kulturi-yak-likarski-preparati.html http://ru.osvita.ua/vnz/reports/biolog/27078/ https://www.factday.net/1-23-10-tsikavykh-faktiv-pro-morkvu.html https://www.factday.net/1-26-10-tsikavykh-faktiv-pro-kapustu.html https://www.factday.net/1-20-10-tsikavykh-faktiv-pro-buryak.html