Цілі уроку. Навчальна. створити цілісний образ гетьмана Івана Мазепи, розглянути основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики; допомогти учням зрозуміти, наскільки складним було становище Української держави наприкінці XVII ст.; Розвивальна. продовжувати розвивати вміння узагальнювати історичні події, вчити давати моральну оцінку історичній постаті; розвивати вміння учнів працювати з історичною картою; Виховна : продовжувати виховувати інтерес до історичних постатей та історії України.
Виступ учня з повідомленням Іван Мазепа (1639-1709) народився неподалік Білої Церкви в сімї українського шляхтича. Він здобув блискучу освіту: спочатку у Києво-Могилянській академії, пізніше – в єзуїтській колегії і Варшаві. Там він став придворним польського короля Яна Казимира. Вдосконалював свою освіту в Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах. Король посилав його з дипломатичними дорученнями до українських гетьманів І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері. У 1669р. Мазепа опинився у гетьмана П. Дорошенка і невдовзі став генеральним осавулом. Приєднавшись до гетьмана І. Самойловича, він також посів посаду генерального осавула. Йому доводилося бувати в службових справах у Москві. Там Іван Степанович зумів добитися прихильності впливових царедворців. Це допомогло йому взяти гетьманську булаву після усунення від влади І. Самойловича.І. Мазепа був досвідченим і спритним політиком, який добре знав закони польського і російського придворного життя. Мазепа був власником 20 тис. маєтків і 120 тис. селян. За часів його правління державні і власні гетьманські фінанси були об’єднані. Може, саме тому Мазепа мав можливість позичити шведському королю Карлу ХІІ 240 тис. талерів, а після своєї смерті залишити у спадок 160 тис. червонців золотом.
Робота з історичним джерелом. Документ 2. М. С. Грушевський про обрання гетьманом Івана Мазепи«Тим часом на першу вість про арешт Самойловича у війську і по полках почалися розрухи против старшини: в таборі під Кодаком прилуцькі козаки вкинули свого полковника і суддю полкового в огонь і засипали землею; в Гадяцькім полку побили декого з старшини, в інших громили старшину... — приятелів гетьмана бувшого. Тому старшина спросила скорше вибрати гетьмана... Очевидно, справа вибору була облажена наперед — Іваном Мазепою. Він пообіцяв Голіцину за своє обрання 10 тис. рублів, і під впливом всесильного тоді Голіцина його кандидатура не стріла ніяких перепон». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 335)
Обрання Мазепи гетьманом. Завдяки впливу Василя Голіцина, фаворита російської царівни Софії 4 серпня 1687 року на козацькій раді в селі Коломак (нині - Харківська область) Іван Мазепа був обраний новим гетьманом Лівобережжя. Тут же були підписано і Коломацькі статті з московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, які декларативно підтверджував козацькі права і привілеї, але обмежували політичні права гетьмана та його уряду.