Презентація на тему "Гейміфікація в навчальному процесі"

 

Гейміфікація у навчальному процесі

Що ж таке "гейміфікація"?

 

Гейміфікація (від англійського слова "gamification", де "game" - гра) або ігрофікація - це процес використання ігрових практик і механізмів у неігровому контексті для залучення кінцевих користувачів до вирішення проблем. Методи гейміфікації прагнуть залучити природні людські інстинкти: конкуренцію, досягнення, статус, самовираження, альтруїзм і вирішення проблем. 

Ігри відомі ще з давніх часів. Гра, - очевидно, є тим універсальним явищем, яке у всіх, навіть у дорослих людей, асоціюється з розвагами й відпочинком. Саме тому явище гейміфікації широко використовується у різноманітних сферах життя суспільства.

В основі стратегії гейміфікаціїї лежить винагорода за виконані завдання.

Чому гра?

 

•         все населення планети витрачає 3 мільярди годин на тиждень на перегляд відео й комп'ютерні ігри;

•         97% дітей віком від 12 до 17 років грають у відеоігри;

•         середній вік геймерів - 30 років;

•         47% тих, хто грає в ігри, - жінки.

Ми найчастіше граємо, тому що 

•         отримуємо радість і задоволення від перемоги;

•         не боїмося програти, бо завжди можна почати знову;

•         отримуємо почуття переваги;

•         нам просто весело;

•         це цікавий процес.

Переваги ігрофікації

 

•         мотивація учнів до навчання й хорошої поведінки;

•         розвиток навичок взаємодії і співпраці, ефективної комунікації, креативності, критичного мислення;

•         розвиток впевненості у собі (тобто кожна дитина може бути почута і проявити свої вміння й таланти).

В американських школах вчителі часто застосовують Bartle test для того, щоби дізнатися про особливості ігрової психології своїх учнів.

Посилання на тест:

 

1     - Відповідно до цього тесту виділяють 4 типи геймерів.

 

2     - https://m.youtube.com/watch?v=yxpW2ltDNow

Саме знаючи, який тип психології переважає в їхніх учнів, вчителі можуть робити акценти на ті чи інші ігрові аспекти, таким чином даючи "голос" кожному.

Виходячи з поняття "гейміфікаціїї", її необхідно розуміти не просто як використання ігор в навчальному процесі, але як сприймання й подання самого навчального процесу як гри.

 

Основні характеристики гри

 

3     - Правила (як грати)

 

4     - Цілі (для чого потрібно грати)

 

5     - Стратегія / випадок (шанс) (потрібно розробити стратегію чи все залежить від випадку)

 

6     - Зворотній зв'язок (бали) (що буде за програш чи виграш)

 

7     - Взаємодія

Гра вважається хорошою, коли вона має наступні ознаки

 

8     - Звання, нагороди, бонуси

 

9     - Гнучкість (різноманіття способів і шляхів)

 

10  - Відчуття поразки

 

11  - Відчуття власного прогресу, досягнення чого-небудь

Підказки для вчителя

 

Звання, нагороди й бонуси: обов'язково за певні досягнення нагороджувати учнів конкретними речами. Це можуть бути просто бали, наклейки, значки, бейджі, гудзики, камінці й усе, що вчитель вважає за потрібне або таке, що підходить саме для конкретного класу чи групи. Важливо також враховувати вік дітей і їхні захоплення. Обов'язково передбачити те, за що учні можуть отримати нагороду, попередити їх про це й нагороджувати регулярно, щоби діти не втратили інтерес і мотивацію.

За певну кількість зібраних балів чи бонусів можна вигадати більш глобальну нагороду (індивідуальну чи колективну). Індивідуальні нагороди: додатковий час або підказки на самостійній чи контрольних роботах, можливість вибрати тип завдань на уроці, відповідати першим чи першою. Нагороди для всього класу. Вчитель може мотивувати дітей разом збирати свої бали, щоби потім разом їх використати на похід у кінотеатр, перегляд улюблених мультфільмів, організацію вечірки чи квесту. Загалом, все залежить від учителя й його креативності.

Гнучкість: коли мова йде про бали чи інші нагороди в контексті гейміфікаціїї, то це не означає, що ми оцінюємо знання учнів. Саме тут пригодиться така складова, як гнучкість. Завдяки їй ми можемо брати до уваги талановитість кожного учня. Нагороди можна давати за хорошу поведінку, роботу у групах чи парах, швидкість роботи, креативність. Таким чином кожен учень зможе заробити свої бонуси й буде мотивованим до навчання. Окрім цього, кожен зможеш працювати над своїми слабкостями. Тому завданням вчителя є проаналізувати спроможності своїх учнів і продумати завдання й винагороди за них, врахувавши кожного.

Відчуття поразки: наше життя неможливе без поразок і програшів, без помилок. Характерною рисою гри є те, що в будь-який момент ми можемо почати грати від самого початку, при цьому врахувавши свої попередні помилки й виправили їх. Тому завдання потрібно готувати не лише  ті, з якими всі справляться без проблем, але й такі, над якими потрібно попрацювати більше. Не забувайте пояснювати своїм учням, що поразка - це зовсім не трагедія, але ще один шанс, мотивувати їх виправляти свої помилки певними нагородами, а після виправлення помилок підкреслювати, те що вони змогли справитися.

Відчуття прогресу: щоби гра була ефективною, кожен учень повинен чогось досягати й відчувати свій прогрес. Тому необхідно розмістити плакат, на який учні кріпитимуть свої нагороди чи контейнер, куди вони їх збиратимуть на видному місці у класі. Ще одна порада - ніколи не забувати про нагороди або ж попередити учнів про ті дні чи теми, коли вони зможуть їх здобути. 

Основна місія вчителя - спрямувати й мотивувати, а гра в цьому незамінний помічник.