Складові корекційної спрямованості навчальної діяльності учнів

Складові корекційної спрямованості навчальної діяльності учнів

Навчання в школі – це єдиний процес, складові якого органічно пов’язані між собою.

Навчання в інклюзивному класі дитини з інтелектуальними порушеннями передбачає корекційну спрямованість кожного компоненту з огляду на особливості пізнавальної діяльності учня.

Навчання і корекція розумового розвитку учнів проходить послідовно.

Структура навчальної діяльності.

1. Сприймання навчального матеріалу.
2. Засвоєння знань, умінь і навичок відбувається шляхом осмислення та закріплення навчального матеріалу.
3. Застосування знань, умінь і навичок на практиці.

Розглянемо детальніше кожний етап.

1. При організації сприймання навчального матеріалу  його поділяють на частини, а процес сприймання кожної з них уповільнюється.

На цьому етапі дитину навчають аналізувати, порівнювати сприйняте із зразком, для цього здійснюють опору на велику кількість аналізаторів. Результат правильно організованого сприймання  є накопичення учнями конкретних фактів про предмети і явища.

2. З метою засвоєння навчального матеріалу необхідно:

•    здійснювати накопичення і узагальнення знань;
•    подавати матеріал від конкретного до абстрактного;
•    весь час уточнювати і доповнювати первинно сформовані поняття;
•    поєднувати наочність, практичні дії і слово;
•    вчити учнів порівнювати, аналізувати та обґрунтовувати відповіді;
•    вимагати від учня багаторазових повторень (як на уроці та і через певні проміжки (відрізки) часу.

3. Одним із основних завдань школи є навчання дитини застосовувати набуті знання, уміння і навички у практиці. Проте реалізується воно з труднощами, оскільки учні самостійно використовувати набуті знання не вміють, бо не переносять набутий досвід на нові умови.

З огляду на це, слід дотримуватися певних умов.

1. Єдність засвоєння і застосування знань. Для цього треба працювати за інструкцією; повторювати правила перед дією; складати план діяльності.
2. Пов’язувати навчання з життєвим досвідом учнів.
3. Включати учнів в практичну діяльність, яка вимагає використання набутих знань.

Діти мають низьку працездатність, слабку фіксацію на завданнях. Таким дітям постійно потрібне заохочення.

У них порушена моторика - їм важко себе обслуговувати. Недорозвиток пізнавальної діяльності поєднується  з несформованістю мотивації, інтересів, емоційно-вольової сфери.

Особливості відчуття й сприйняття  Відчуття й сприйняття формуються повільно. Те, що здорові діти сприймають відразу, розумово відсталі – послідовно. Для них складно   сприймати  простір і час, що заважає орієнтуватися в навколишньому. Пізніше, ніж нормальні діти, вони розрізняють кольори й відтінки, не вловлюють світлотіні. Інактивність сприйняття виявляється у відсутності прагнення розібратися в деталях зображення, іграшки чи предмета.

Особливості уваги   Увага є базовим психічним процесом, від якої залежать якість і результати функціонування всієї пізнавальної системи. Рівень уваги цих дітей дуже низький. Погіршення концентрації уваги призводить до зниження її стійкості, що ускладнює цілеспрямовану пізнавальну діяльність.

Унаслідок низького рівня розвитку уваги діти не усвідомлюють багато того, про що їм повідомляють. 50%  розумово відсталих школярів  не можуть користуватися словесною інструкцією. Однак Л.С. Виготский вважав, що порушення уваги є функцією, якої слід навчати.

У цих дітей зменшений обсяг уваги, здатність до утримання інформації. Саме через це вони не охоплюють достатній обсяг матеріалу.  Таким чином, довільна увага розумово відсталих школярів не цілеспрямована, нестійка,   і вимагає великих зусиль для фіксації.

Особливості пам’яті   Навчання РВ більшою мірою спирається на процеси пам'яті. Пам'ять полягає у фіксації, збереженні та відтворенні інформації. Виділяють вербальну, зорову й моторну пам'ять.

Процеси пам'яті цих дітей особливі. Обсяг запам'ятовування матеріалу значно менший, а особливо -абстрактного. Усе нове вони засвоюють повільно й швидко забувають, а головне не завжди вміють скористатися набутими знаннями. Міцність запам'ятовування матеріалу низька. Відтворюючи його, вони багато пропускають, переставляють місцями елементи, порушуючи їх логіку, привносять нові елементи, ґрунтуючись на випадкових асоціаціях.

Діти запам'ятовують лише те, що привертає їхню увагу. У текстах виділяють емоційно насичені фрагменти. Саме ці частини тексту вони  запам'ятовують навіть, коли не визначають основний зміст прослуханого. «Вони не здатні заучувати. Прагнучи запам'ятати, не вникають у суть матеріалу. Тому навмисне запам'ятовування викликає труднощі». 

Особливості мислення  Мислення - це процес  опосередкованого й узагальненого відображення в мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

У РВ низький рівень розвитку мислення, що пояснюється нерозвиненістю основного інструмента мислення - мови. Через дефекти сприйняття в дитини надзвичайно малий запас уявлень. Бідність, фрагментарність і «знебарвленість» уявлень описана Д.М. Ісаєвим.  Він показує, як різнорідні об'єкти втрачають в уявленнях РВ все індивідуальне, оригінальне. У дітей недостатньо сформовані такі операції мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Зниження рівня узагальнення проявляється встановленням конкретних зв’язків між предметами, нерозумінням умовності образу при тлумаченні метафори, прислів’я. При порівнянні предметів дітям легше встановити різницю, ніж схожість. 

У цієї категорії дітей не розвинена здатність опосередковувати словом об’єктивні зв’язки між предметами і явищами світу. Можливе уведення в розповідь випадкових слів, запізнілих відповідей. Слабкість регулюючої ролі мислення в тому, що діти не вміють користуватися вже засвоєними розумовими діями. У мисленні відсутній орієнтовний етап, вони не намагаються уявити план дій для виконання завдання,  не передбачають результату.

Особливості вольових якостей  Воля  РВ характеризується відсутністю ініціативи, невмінням керувати своїми діями, поступати відповідно цілям. Для них характерні несамостійність, невміння долати найменші перешкоди.  Але можуть  проявлятися  наполегливості, вміння долати деякі труднощі, обдуманість поведінки, що виникають при необхідності приховати проступок, домогтися корисних інтересів. При звичайній безініціативності можна бачити нестримність. Може проявлятися надзвичайна впертість, безглуздий опір розумним доводам. Ці контрасти волі – вираз незрілої особистості. «При легкому ступені розумової відсталості ці діти  добре враховують особливості даної конкретної ситуації й непогано пристосовуються до неї».   

Отже, слабкість волі виявляється в розумово відсталих не завжди й не            в усьому. Вона чітко виступає лише в тих випадках, коли діти знають як треба діяти, але при цьому не відчувають у цьому потреби.

Особливості емоційної сфери  Незрілість особистості розумово відсталої дитини обумовлена ​​в першу чергу особливостями розвитку його потреб та інтелекту, виявляється в ряді особливостей його емоційної сфери.

По-перше, почуття недостатньо диференційовані. У нормальної  дитини шкільного віку спостерігається безліч відтінків переживань. Так, наприклад, одержання гарної оцінки може викликати в нього збентеження, радість, почуття задоволеного самолюбства тощо. Переживання РВ школяра більш примітивні, вони відчувають тільки задоволення або байдужість, а диференційованих тонких переживань майже немає.

По-друге, почуття  часто  неадекватні за своєю динамікою. В одних можна спостерігати надмірну легкість переживань серйозних життєвих подій, швидкі переходи від одного настрою до іншого.  В інших (такі зустрічаються  частіше) спостерігаються надмірна сила та інертність переживань, що виникають з малоістотних приводів. Так, наприклад, незначна образа може викликати  сильну  емоційну реакцію.

Проявом незрілості особистості є вплив егоцентричних емоцій на оціночні судження. Найбільш високо діти оцінюють лише тих людей і події, які корисні саме для нього. Поряд із загальним недорозвиненням емоцій, відзначається й емоційна ​​слабкість. Так, в стані втоми діти реагують на дрібниці  роздратуванням, невмотивованим спалахом підвищеного настрою чи агресії.

Таким чином, недорозвинення психічних процесів є причиною примітивності інтересів, елементарності потреб і мотивів, труднощів формування взаємовідносин з оточуючими. Зазначені особливості в деякій мірі згладжуються в процесі корекційного навчання. При сприятливих умовах до підліткового віку розумово відсталі діти освоюють програму 5 - 6 класів загальноосвітньої середньої школи, можуть придбати просту професію, що не вимагає використання абстрактного мислення. Ставши дорослими, можуть жити самостійно, забезпечувати себе матеріально.