Презентація на тему: "Інтимна лірика Василя Симоненка"

чистий голос народної правди. Василя Симоненка На попередньому уроці ми почули. Презентацію підготувала ВЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Сагунівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Білоус Ольга Василівна

ніжний голос кохання. Сьогодні ж почуємо

Тема урокуІнтимна лірика В. Симоненка («Ну, скажи, хіба не фантастично...», «Ікс плюс ігрек»). Роз­думи над поезією митця та її мотивами.

Мета уроку поглибити знань про творчість Василя Симоненка, удосконалювати вміння аналізувати поетичні творирозвивати мислення, виразне читаннявиховувати повагу до видатних людей України.

Епіграф уроку: Прийшла любов непрохана й неждана —Ну як мені за нею не піти?Василь Симоненко

Лірика інтимна — умовна назва ліричного твору, в якому провідним є мотив любовної пристрасті і розкривається широкий діапазон душевних переживань, втаємничення заповітної істини, пов’язаної з історією кохання. Таку лірику ще називають любовною, вона належить до вічних у світовій літературі. Вікіпедія

Кохання Василем Симоненком оспівується як цілюще джерело людської ніжності, краси почуттів. Це своєрідний документ до вивчення почуттєвого досвіду: його зростання, творчий злет, перетворення його в мірило краси, критерій душевних цінностей.

Кохання для автора – це щось святе. Він мріяв про нього, чекав його, бажав його. Але ніколи не уявляв собі, що кохання – це ще і біль, і розчарування… Та навіть невзаємна й нещаслива любов осяває душу, залишається солодким болем-спогадом. Валерій Ланецький - Вона прийшла (В. Симоненко)https://www.youtube.com/watch?v=Pf. GUwzriq6 E

Кожен митець слова створює свою неповторну сторінку в безсмертній книзі кохання. Властивими лише йому барвами-самоцвітами, що «висяюють опукло і виразно». І надихає його на створення цих шедеврів, без сумніву, Муза творчого натхнення Ерато.

Ерато́ (грец. Ἐρᾰτώ — мила) — одна з 9 муз, була, як і її сестри, дочкою Зевса та Мнемо- сіни, уособлювала любовну (еротичну) поезію; зображували її з лірою в руках у товаристві малого Ероса..

«НУ, СКАЖИ...»Любов - це не лише висока поезія, а й велика відповідальність. Слід зуміти вчасно підставити плече, розділити радість і горе. Це єднання сердець. Зворушливе інтимне звертання поета до коханої свідчить про його тонке розуміння мелодії любові. Кожний рядок, мов струна арфи Орфея, бринить любов’ю до коханої, яку він обожнює. KOZAK SYSTEM - Не Моя (official lyric video)Василь Симоненко Ну скажи - хіба не фантастично

«Ну, скажи — хіба не фантастично…»Ну скажи — хіба нефантастично,Що у цьому хаосі доріг. Під суворим небом,Небом вічним,Я тебе зустрів і не зберіг!Ти і я — це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи,Буду Я приходити до Тебе,І до інших йтимуть. Горді Ти. Як це все буденно!Як це звично!Скільки раз це бачила Земля!Але ми з тобою... Ми не вічні,Ми з тобою просто — ти і я...І тому для мене так трагічно. Те, що ти чиясь, а не моя.

Літературний паспорт поезіїТема: зображення нерозділеного кохання ліричного героя, його філософські роздуми.Ідея: переосмислення ставлення ліричного героя до коханої, переживання, що не зумів зберегти стосунки. Головна думка: кохання — це найпрекрасніше почуття на Землі. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Художні засоби: анафора: як… як, ми… ми;епітети: суворе небо, небо вічне, хаос доріг;метафори: доки мерехтітимуть світи, під суворим небом;риторичний оклик: скільки раз це бачила земля!риторичне питання: я тебе зустрів і не зберіг?

Теорія літератури. Ана́фора (від грец. αναφορα — виділення), або єдинопоча́ток, — стилістична фігура, що являє собою повтор звуків або слів на початку речень, віршових рядків, строф тощо. Мета́фора (грец. μεταφορά — «перенесення») — художній засіб, який полягає у перенесенні ознак одного предмета чи явища на інший на основі їхньої схожості. Епітет – це художнє означення предмета або події, що допомагає виразити сутність та надає емоційну характеристику. Також це поетичне та образне зображення. Риторичний оклик або риторичний вигук — риторична фігура, окличне речення, яке служить для образного вираження якогось сильного почуття — радості, захоплення, гніву, відчаю. Риторичне питання — це питання, яке ставиться не з метою отримання відповіді, а з метою афористичного узагальнення загальновідомої або очевидної думки.

«Ікс плюс ігрек»Свій дещо жартівливий вірш Василь Симоненко присвятив чорнявій математичці. Звідси, відповідно, й креативна назва. Рік написання: 1962. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Тема: зображення першого юнацького захоплення своєю вчителькою. Ідея: оспівування жіночої краси в образі чорнявої математички.

«Ікс плюс ігрек» Чорнявій математичці Я не заздрю уже нікому —Де ще мудрих таких знайти?Це ж мені стало вперше відомо:Ікс плюс ігрек — це будеш ти.І здається, що я володію. Віковічним секретом краси. Лиш тому, що я розумію. Загадкові твої ікси. Розумію? Який там розум!Просто здорово, що ти є!Що вслухається в ніжні погрози. Збаламучене серце моє. Я не заздрю уже нікому —Де ще мудрих таких знайти?Одному лиш мені відомо:Ікс плюс ігрек — це будеш ти.

«Ікс плюс ігрек» Чорнявій математичці

Літературний паспорт поезіїТема: зображення першого захоплення своєю вчителькою.Ідея: оспівування жіночої краси в образі чорнявої математички. Художні засоби: епітети: віковічної краси, ніжні погрози; метафори: що вслухається в ніжні погрози збаламучене серце моє; риторичний оклик: просто здорово, що ти є!; риторичне питання: де ще мудрих таких знайти?

Інтимні поезії Василя Симоненка відзначаються вишуканістю форм, особливою музикальністю, оригінальною милозвучністю. Ліричний герой його поезій – то романтик, то щиро до безтями закоханий юнак, то досвідчена людина, здатна до філософського узагальнення.

Тематика інтимної лірики В. Симоненка- Романтика юності, нездійсненні мрії, зрадливе нещасне кохання  - Щира закоханість поета у вимріяний ідеал  - Філософські узагальнення зрілої досвідченої людини

Заграє  смерть  іржавою  трубою,Та  я,  забувши,  що  минає  строк,На  край  світів  блукати  за  тобою. Піду  у  жовтій  куряві  зірок. Піду  блукать  по  всесвіту  широкім,Незваним  гостем  побуваю  скрізь,І  десь  знайду  невблагану,  жорстоку. Тебе,  богине  радощів  і  сліз.І  під  шатром  розписаного  неба. Я  поцілую  очі  твої  злі  -Візьму  я  все,  о  блуднице,  від  тебе,Чим  ти  людей  обходиш  на  землі! 

Домашнє завдання. Підготувати повідомлення про Дмитра Павличка, скласти тестові завдання до творчості В. Симоненка