Презентація на тему "Історія розвитку теорії ймовірності"

Елементарні задачі, які були віднесені до стохастики, тобто до комбінаторики, теорії ймовірностей та математичної статистики, ставилися й розв'язувалися ще в часи Стародавнього Єгипту, Греції та Риму.

ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ФІЛОСОФ ЕПІКУР ВВАЖАВ , ЩО ВИПАДОК ПРИТАМАННИЙ САМІЙ ПРИРОДІ ЯВИЩ, І, ОТЖЕ , ВИПАДКОВІСТЬ ОБ’ЄКТИВНА.

Період так званої передісторії теорії ймовірностей закінчився ще в ХVIст. працями італійських математиків:

Д. КАРДАНО «КНИГА ПРО ГРУ В КОСТІ»

НІКОЛО ТАРТАЛЬЯ «ЗАГАЛЬНИЙ ТРАКТАТ ПРО ЧИСЛО ТА МІРУ»

« ПРО ВИПАДАННЯ ОЧОК ПРИ ГРІ В КОСТІ» Галілео Галілей

У 1654 році вся наукова громадськість Парижа говорила про виникнення нової науки-теорії ймовірностей.

У ХVII- XVIIIст. питаннями теорії ймовірностей цікавилися французькі математики:

П’ЄР ФЕРМА

БЛЕЗ ПАСКАЛЬ

Велику роль у розповсюдженні ідей теорії ймовірностей та математичної статистики в Росії та Україні відіграли видатні російські математики українського походження:

В.Я. БУНЯКОВСЬКИЙ

М.В. ОСТРОГРАДСЬКИЙ

Російські математики П.Л.Чебишов та А.А.Марков Уточнили основні положення теорії ймовірності та провели багато досліджень в даній галузі

У ХХ ст. теорія ймовірностей поступово перетворилась на строгу аксіоматичну теорію. Це відбулося завдяки працям багатьох математиків.

Дійсно вирішальним етапом розвитку теорії ймовірностей стала праця А.М. Колмогорова “Основні поняття теорії ймовірності”(1937 рік), у якій він виклав свою аксіоматику і після якої, теорія ймовірності стала рівноправною математичною дисципліною.

Перші статистичні дослідження були проведені в Англії та Німеччині Уільямом Петті та Джоном Граунтом

У середині XVII століття у Англії виник науковий напрям “Політична арифметика”, а в Німеччині розвивалася школа “Державознавство”. Ці напрями й сприяли виникненню науки “Статистика”

Сучасну математичну статистику характеризують як науку про прийняття рішень в умовах невизначеності.

КІНЕЦЬ