Презентація на тему "Київська держава (Русь­Україна) за перших князів"

Київська держава (Русь­-Україна) за перших князів

Економічний розвиток: зростання продуктивності праці, піднесення міст як центрів ремесла і торгівлі, розвиток торговельного шляху «3 варягів у греки» Зростання майнової та соціальної нерівності; виділення панівної верхівки, у залежність до якої потрапляла більшість селян та городян Поступове переростання союзів племен у племінні князівства — додержавні об’єднання більш високого рівня Необхідність боронити свої землі від нападів варягів, хозарів. Передумовии утворення держави у  слов’ян І ІІ ІІІ ІV

Вигідне географічне розташування, зокрема на шляху «із варягів у греки»; Розташування на межі розселення кількох союзів племен, наявність природних рубежів Можливість високого рівня соціально-економічного розвитку; Зростання Києва за рахунок притоку населення з інших земель Причини провідної ролі Києва в державотворенні ✓ ✓ ✓ ✓

Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь) (скульптор Василь Бородай) – 1982 р.

Київське князівство за часів Аскольда (?—882 рр Звільнив полян від сплати данини хозарам 860 здійнив воєнний походи проти Візантії Аскольд і частина дружини прийняли християнство. Підпорядкував племена древлян, частину сіверян, намагався підкорити уличів; Укладено перший відомий договір Русі з Візантією; ✓ ✓ ✓ ✓ Дружина — князівське військо на землях Русі-України у VIII—XVI  ст., яке формувалося з найближчого оточення князя. ✓

Київське князівство за часів Аскольда (?—882 рр Проти князя почала визрівати змова Спробував охрестити своїх підданих після повернення додому Невдоволення язичницької знаті ✓ ✓ ✓

862 р. північні східнослов’янські племена словен та кривичів запросили на правління варязьких князів За свідченням «Повісті минулих літ» Рюрик Трувор Синеус Ладога Ізборськ Білозерськ По смерті Трувора та Синеуса Рюрик приєднав землі братів і став правити одноосібно, заснувавши нову столицю в Новгороді

Утвердження династії Рюриковичів 879 р. Рюрик помер син Ігор 882  р. Олег здійснює похід на Київ Воєвода - Олег Мав повноваження правити від імені княжича ✓ Підступно вбиває Аскольда

Віщий Олег 882—912  882 р. Об'єднання північних та південних руських земель Укладено договір – сплата греками данини на користь Русі, безмитну торгівлю, надання пільгових умов руським купцям 885  р. обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а  з тиверцями й  уличами продовжував воювати 907 і 911 рр. успішні походи на Візантію Данина  — форма стягнення податків із населення в  Ранньому Середньовіччі; у  Русі-Україні збір податків до князівської скарбниці з  підвладних навколишніх земель. Здійснив кілька походів на південно-західне узбережжя Каспійського моря проти Арабського халіфат ✓ ✓ ✓ ✓

907 р. похід на Візантію

Олег біля кісток коня. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Ігор 912 – 945 912 р. підкорив і обклав великою даниною древлян, уличів, тиверців 915 р. уклав мир з кочовиками-печенігами, які вперше з’явилися біля південних кордонів Русі 941 і 944 рр. походи на Візантію – укладено договір, проте менш вигідний, ніж за Олега 944 р. успішний похід на Закавказзя ✓ ✓ ✓ ✓

Полюддя — збирання данини у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник. 945 р. вирішує вдруге взяти данину з древлян… Утримання великої дружини і здійснення воєнних походів потребувало великих коштів

Значення і походження назви «Русь» Основні значення у давньоруських писемних джерелах Етнічне значення Народ, плем’я тощо; Соціальне значення  Географічне значення Політичне значення Суспільна верства або стан; Територія, земля; Держава;

Основні версії походження назви «Русь» Скандинавська Фінська Східнослов’янська Сарматська Від місцевості у Скандинавії зі схожою назвою Від слова ruotsi, яким фінські племена називали варягів Від східнослов’ян­ських назв річок із коренем «рос» у Наддніпрянщині Від назви «руси», яку араби і візантійці використовували стосовно слов’ян і слов’янізованих сарматів — роксоланів, що входили до Антського союзу

Домашнє завдання: Опрацювати § 3. Письмово. Якими, на вашу думку, були причини походів перших руських князів на Візантійську імперію? Складіть історичний портрет одного з  руських князів: Аскольда, Олега, Ігоря (за вибором). Кожен(-на) учасник(-ця) групи самостійно складає портрет князя, потім результати роботи обговорюються в групі

Основні дати: 860 р. — похід київського князя Аскольда на Константинополь, укладення першого відомого договору Руси з Візантією. 882 р. — об’єднання пн. та пд. руських земель Олегом. 907, 911, 941, 944 рр. — походи князів на Константинополь. 945 р. – убивство деревлянами князя Ігоря;

Олег (р. н. невідомий — 912) — політ. держ. і військ. діяч. Походив з норманів. Вихователь малолітнього Ігоря Рюриковича, правитель у Новгороді (879-882). Київський князь (882-912). Прийшов до влади, убивши князя Аскольда. О. підкорив сіверян, древлян, успішно воював проти хозарів, здійснив вдалі походи проти Візантії, уклавши вигідний договір. Аскольд (Оскольд) (р. н. невідомий — бл. 882) — київський князь другої половини IX. ст. За деякими даними — нащадок Кия. 860 очолював похід київської дружини на Константинополь. У багатьох джерелах згадується про хрещення А. Є повідомлення про укладення договору між Візантією і Руссю (бл. 873-875). Убитий Олегом у Києві бл. 882, похований на Угорській горі («Аскольдова могила»). Ігор (Ігор Старий, Ігор Рюрикович; р. н. невідомий — 945, побл. Іскоростеня, тепер Коростень Житомирської обл.) — політ. і держ. діяч. Вел. князь київський (912-945). Фактичний засновник династії Рюриковичів у Києві. Підкорив племена деревлян, уличів та ін. І. здійснив 913 і 943 походи на Кавказ, 941 і 944 — на Візантію, уклавши з нею договір. Загинув під час повстання деревлян.

Терміни і поняття Данина  — форма стягнення податків із населення в  Ранньому Середньовіччі; у  Русі-Україні збір податків до князівської скарбниці з  підвладних навколишніх земель. Дружина  — князівське вій сько на землях Русі-України у  VIII—XVI  ст., яке формувалося з  найближчого оточення князя. Полюддя (від «ходіння по людях») — щорічний об’їзд у Київській державі князем з його дружиною власних володінь і підлеглих племен з метою збирання данини у Х-ХIII ст. Збирали п. натурою (хутрами, медом, воском) або грішми. Розмір не був визначений, що вело до зловживань. Після повстання древлян 945 княгиня Ольга упорядкувала стягнення данини та визначила пункти для її збирання.