Презентація на тему: "Комета - космічна мандрівниця"

комета. Космічна мандрівниця

Космічне тіло

Утворення комети. Коме́та (від грец. χομήτης — волохатий, від грец. χόμη — волосся[1]) — мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має так звану кому (атмосферу) і/або хвіст. Кома і хвіст комети — це наслідки випаровування пверхні ядра комети під дією сонячного випромінювання. Ядро складається з льоду та дрібних пористих кам'янистих частинок. Ядра мають діаметри від кількох сотень метрів до десятків кілометрів. Вважається, що комети здебільшого знаходяться у двох великих резервуарах: хмарі Оорта та поясі Койпера. Хмара Оорта (яка розміщена на відстанях від кількох тисяч до кількох десятків чи сотень тисяч астрономічних одиниць), як передбачається, містить порядку 1012 комет.

Утворення комети. Вважається, що комети походять із Хмари Оорта, яка знаходиться на великій відстані від Сонця і складається із "сміття", що залишилось після конденсації сонячної туманності. Зовнішні краї цієї хмари достатньо холодні для того, щоб вода існувала там у твердому (а не газоподібному) стані.

Будова комети. Комета має маленьке ядро, що є єдиною її твердою частиною. Незважаючи на технічний розвиток, ядро комети і донині телескопічним спостереженням недоступне, тому що світна матерія, яка безупинно виходить із ядра, не дозволяє побачити "серце" комети.

Групи комет. В основному комети можна розділити на дві основні групи: комети з коротким періодом і комети з довгим періодом

Комета Галлея

Серед найвідоміших комет Галлея. Їх орбітальна нерегулярність наближає їх до Сонця та викидає за межі орбіти карликової планети Плутон. Найбільша комета, ідентифікована вченими, пояс Койпера, має діаметр близько 100 кілометрів, що становить одну двадцяту розміру Плутона.