Презентація на тему: Королівство Руське в період стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ – перша половина XIV с

Тема: Королівство Руське в період стабільності та поступового занепаду (середина ХІІІ – перша половина XIV ст.)План: Наступники Данила Романовича. Правління останніх володарів Галицько-Волинської держави.

Територія Галицько-Волинської держави

Загальні відомості про Галицько-Волинську державу1199-1349 рр. Столиці: Володимир (1199-1349, з перервами)Галич (1199-1206) Київ (1201 і 1204?) Холм (1264-1272) Львів (1272-?)Мова:давньоукраїнська, церковнослов'янська, латина. Опорні дати. Утворення князівства - 1199 Повторне об'єднання - 1238 Вторгнення монголів - 1240—1241 Коронація Данила - 1253 Створення митрополії - 1303 Поглинення Польщею - 1349 Князі: 1199—1205 Роман Мстиславич1211—1264 Данило Галицький1293—1301 Лев Данилович1301—1308 Юрій Львович1308—1323 Андрій Юрійович та Лев Юрійович1323—1340 Юрій II

Родинне дерево галицько-волинських князів

Правління Лева І Правління Юрія ІПриєднав Люблінську землю, частину Закарпаття з м. Мукачево. По смерті Шварна зайняв Холмське князівство.1272 р. – столиця м. Львів. Дружні та дипломатичні зв’язки із Польщею, Чехією, Тевтонським орденом. Монголам не чинив супротиву, а навіть, усупереч власним інтересам ходив війною на Польщу та Литву. Лев Данилович(1264 — 1301)Юрій І Львович(1301-1308 рр.)Столиця – Володимир-Волинський. Польща захопила Люблінську землю, а Угорщина – частину Закарпаття. Прийняв титул «короля Русі».1303 р. створено окрему православну митрополію – Галицьку.Із його смертю завершився розквіт Галицько-Волинського князівства. На печатці були викарбувані слова: «Король Русі, князь Ладомерії», на зворотному боці — герб Володимира.

Сини Юрія І Андрій і Лев, які спільно правили в 1308–1323 рр., були останніми представниками роду Романовичів. Після їхньої загибелі в бою з монголами спадкоємця по чоловічій лінії не залишилося

Правління останніх володарів Галицько-Волинської держави. Андрій Юрійович та Лев Юрійович (1308—1323)Підтримка союзних відносин із Тевтонським орденом і Польщею з метою ослабити залежність князівства від Золотої Орди. Загибель братів у 1323 р. під час одного з військових походів (на думку одних дослідників — проти литовських військ, інших — проти монголо-татар).

Оскільки династія Романовичів перервалася, то бояри обрали королем мазовецького (польського) князя-католика Болеслава, який під час переходу в православ’я отримав ім’я Юрій на честь свого діда Юрія І Львовича. Юрій ІІ Болеслав (князював у 1325–1340 рр.) титулувався на печатці як «Юрій Божою ласкою король Русі». Проте, незважаючи на пишний титул, він не зміг відстояти самостійності держави. Юрій ІІ Болеслав підписав угоду, за якою князівство після його смерті мало перейти до польського короля. Не бажаючи цього, бояри отруїли князя, але його загибель не змінила подій. Протягом 1340–1387 рр. за землі Королівства Руського тривала боротьба між Польщею, Угорщиною і Литвою. Урешті-решт Галичина і Холмщина 1387 р. опинилися під владою Польщі. А Волинь з 1340 р. на основі династичних зв’язків перейшла у володіння представника литовської династії Гедиміновичів Любарта.

Юрій ІІ Болеслав1325-1340 рр.1325 року був обраний галицько-волинським князем. Будучи католиком, перейшов у православну віру та взяв ім'я Юрій.1331 року відроджується Галицька митрополія, очолена митрополитом Гавриїлом. Прагнучи зміцнити князівську владу, вів боротьбу проти бояр, в якій спирався на міщан. Юрій II підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицтво. Ці його заходи підривали значення місцевої української аристократії та великої частини православного духовенства.1340 року, виснажені антиправославним терором та знущанням над жінками руської знаті, бояри, організували проти Юрія II змову: отруїли його у Володимирі

Юрій ІІ Болеслав1325-1340 рр. Поступовий занепад князівства: посилення ординського впливу, невдала боротьба з Польщею за Люблінську землю,контроль над містами іноземних купців та ремісників, відхід національної знаті від адміністративної влади, навернення місцевого населення до католицизму.

Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави. Раптова смерть Юрія II не дала новій династії можливості утвердитися в Галицько. Волинській державі. Ще в  1339  р. Польща й  Угорщина домовилися про спільні дії проти Галицько-Волинської держави. Смерть князя стала сигналом до вторгнення. Польський король Казимир III Великий (1333—1370 рр.) уже через кілька днів після смерті Юрія ІІ оволодів Львовом, де захопив князівську скарбницю, а далі стрімко пройшовся Волинню, узявши Володимир. Проте втримати ці території він не міг. У Галичині бояри на чолі з Дмитром Дедьком (Дятьком) звернулися по допомогу до монголів, а  на Волинь рушило сильне литовське військо. У результаті Казимир III був змушений визнати владу місцевого боярина Дмитра Дедька. Під титулом управителя (або старости) Руської землі він визнавав себе васалом волинського князя Любарта, Казимира III і тогочасного короля Угорщини Лайоша І Великого.

Галицькі бояри на чолі з Дмитром Дедьком протягом дев’яти років намагалися відстояти незалежність Королівства Руського, однак їхня боротьба закінчилася поразкою. Землі Галицько-Волинської держави були поділені. Галичина зі статусом «Руське королівство» на правах унії відійшла до Польщі й у такому статусі проіснувала до 1434 р. А сам титул короля Русі перебрали собі польські королі династії Ягеллонів, а згодом — династія Габсбургів. А Велике князівство Волинське проіснувало до 1452 р.

Любарт Гедимінович(литовський князь)Дмитро Дедько(галицький боярин)Казимир ІІІ(польський король)Територіальні суперечки, які точилися протягом багатьох десятиліть закінчилися тим, що Галичина з Белзькою землею та Холмщиною опинилися під владою Польщі, а Волинь – литовської династії.

Підписуючи унію, Ягайло зобов’язувався «навік приєднати всі свої землі, литовські й  руські, до Корони Польської». Таким чином, до 1772  р. Галичина перебувала під владою Польщі

Домашнє завдання1. Опрацювати § 182. Виконати тестові завдання