Презентація на тему "Космонавти, народжені Україною"

Презентація на тему «Космонавти, народжені Україною»Розробила учитель Опорного закладу Очеретинський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Олександріської селищної ради Протиняк Надія Леонідівна

Дорога в космос! О жага століть: Ще з того дня, як напівдикий пращур. У небо кинув каменем із пращі,Вона живе, і манить, і болить. .. Дістати неба! О крамольна мисль…. Б. Олійник

Міжнародний день космонавтики. День авіації та космонавтикивідзначають 12 квітня в усьому світі. 12 квітня 1961 року людина здійснилаперший політ у космос. Відтоді щороку у цей день відзначають Міжнародний день космонавтики. Приводів для святкування в України достатньо, адже країна має третій після США та Росії ракетно-космічний комплекс, а в рейтингу космічної активності наразі – на п’ятому місці.

Корольов Сергій Павлович (народився 12 січня 1907 року в Житомирі) — український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Академік АН СРСР (з 1958). Конструктор перших штучних супутників Землі і космічних кораблів. Сім років (1939—1945) відбув у ГУЛАЗІ, де разом з іншими вченими був примушений займатися розробкою балістичних та геофізичних ракет. Після звільнення очолив радянську ракетну програму. Під його керівництвом запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос. Внесок українських вчених у розвиток космонавтики

Юрій Гагарін — перший у світі космонавт Юрій Олексійович Гагарін (9 березня 1934 — 27 березня 1968) — перший у світі космонавт, Герой Радянського Союзу (1961), полковник. За походженням є вихідцем з селян. Дитинство прожив в селі Клушино Смоленської області, недалеко від міста Гжатськ, яке нині перейменоване в Гагарін. У серпні 1951 Гагарін вступає до Саратівського індустріального технікуму і 25 жовтня 1954 року вперше прийшов у Саратовський аероклуб. У 1955 році, Юрій Гагарін досяг значних успіхів, закінчив навчання на відмінно і зробив перший самостійний політ на літаку Як-18.27 жовтня 1955 роки, Гагарін був покликаний в армію і відправлений до Оренбургу в 1-е військово-авіаційне училище льотчиків імені К. Є. Ворошилова. 25 жовтня 1957р. Гагарін закінчив училище.

Старт корабля «Восток» був проведений в 09:07 за московським часом з космодрому Байконур. Виконавши один оборот навколо Землі в 10:25:34 на 108 хвилині, плановий політ був завершений.

НАГОРОДИГерой Радянського Союзу (14 квітня 1961 р.)Радянський уряд також підвищив Ю. А. Гагарiна у званні від старшoго лейтенанта відразу до майора. Президент Товариства Радянсько-Кубинської дружби. Почесний член Товариства Фінляндія — Радянський Союз. З 1966 року був почесним членом Міжнародної академії астронавтики. Ордени. Леніна (СРСР), Георгія Дімітрова (Болгарія), Карла Маркса (ГДР), Зірка I класу (Індонезія), Хрест Грюнвальда (Польща), Прапору I степеня з діамантами (Угорщина), «Намисто Нила» (Єгипет), Велика стрічка Африканської Зірки (Ліберія), «За заслуги в області повітроплавання» (Бразилія), Перший кавалер ордена «Плайя-Хирон» (Куба). Пам'ятник Юрію Гагаріну в Севастополі, встановлений 12 квітня 1986 року. Юрій Гагарін був вибраний почесним громадянином міст: Калуга, Новочеркаськ, Сумгаїт, Смоленськ, Вінниця, Севастополь, Саратов (СРСР); Софія, Перник, Пловдів (Болгарія), Афіни (Греція), Фамагуста, Лімасол (Кіпр); Сен-Дені (Франція), Тренч'янські Теплиці (Чехословаччина). Йому також були вручені золоті ключі від воріт міст Каїр і Олександрія (Єгипет).

Є у космонавтики початок, немає в космонавтики кінця…

Космонавти, народжені Україною

Льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-майор авіації. Народився 5 жовтня 1930 в місті Узин нині Білоцерківського району Київської області України.      У 1960 році Павло Попович був зарахований до загону радянських космонавтів (Група ВВС № 1).     12-15 серпня 1962 року він здійснив свій перший космічний політ в якості пілота космічного корабля "Восток-4" тривалістю 2 доби 23 години. Це був перший груповий космічний політ (з космічним кораблем "Схід-3").  Метою виведення на близькі орбіти двох космічних кораблів є отримання досвідчених даних про можливість встановлення безпосереднього зв'язку між двома кораблями, координовані дії льотчиків-космонавтів, перевірка впливу однакових умов космічного польоту на людський організм.     Попович Павло Романович

Льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу.     Народився 15 квітня 1915 року в селі Федорівка нині Карлівського району Полтавської області.     У 1963 році зарахований до загону радянських космонавтів (1963 Група ВВС № 2 (додатковий набір). 26 - 30 жовтня 1968 року здійснив космічний політ на космічному кораблі Союз-3.     У польоті проводилися випробування космічного корабля в умовах реального космічного польоту з космонавтом на борту. Політ тривав 3 доби 22 години 50 хвилин 45 секунд.     НАГОРОДЖЕНИЙ     Двома орденами Леніна     Двома орденами Червоного Прапора     Орденами Олександра Невського і Богдана Хмельницького 3-го ступеня     Двома орденами Червоної Зірки     Двома орденами Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями     Золотою медаллю імені К. Е. Ціолковського АН СРСР     Золотою медаллю імені Ю. О. Гагаріна (FAI)     Нагороджений багатьма іноземними орденами і медалями.     Почесний громадянин міст Калуга (Росія), Луганськ, Єнакієве, Вінниця (Україна), Плевен, Слівен (Болгарія).     Помер 30 червня 1995 року. Похований у Москві.     Автор книг «Земля - ​​стратосфера - космос», «Космос - землянам», «Три висоти», «Грань мужності», «Небо починається на Землі», «За покликом серця». Береговий Георгій Тимофійович

Льотчик-космонавт, генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу.     Народився 3 августа1935 року в місті Ровеньки Луганської області.     7 березня 1960 був зарахований до першого загону космонавтів СРСР.     Політ у космос здійснив 11-16 жовтня 1969 року в якості командира космічного корабля "Союз-6" спільно з Курбасовою В. М.               Георгій Степанович помер в ніч на 6 квітня 1997 р. від серцевого нападу у себе вдома в Зоряному містечку.     Автор книг «Найперші» (1976; про членів першого загону космонавтів, яким не довелося брати участь в космічних польотах), «Пам'ять серця» (2001).     НАГОРОДИМедаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу і орден Леніна (22 жовтня 1969 року)Орден Жовтневої Революції (30 грудня 1990)Орден Трудового Червоного Прапора (15 жовтня 1976)Орден Червоної Зірки (17 червня 1961)Десять ювілейних медалей. Медаль «25 років Народної влади» (НРБ, 07.09.1969)3 медалі МНР5 медалей ЧССР. Шонін Георгій Степанович

      Радянський космонавт, полковник, двічі Герой Радянського Союзу.     Народився у липні 1941 року в місті Антрацит Ворошиловградської (нині Луганської) області.     Політ у космос здійснив з 25 лютого по 19 серпня 1979 спільно з Рюміним В. В. в якості командира екіпажу космічного корабля "Союз-32" та орбітальної станції "Салют-6"    Другий політ в космос здійснив з 27 червня по 23 листопада 1983 разом з Олександром Павловичем Александрова в якості командира космічного корабля «Союз Т-9». Працював на борту орбітальної станції «Салют-7». Тривалість перебування в космосі - 149 днів 10 годин 46 хвилин.     29 серпня 1988 втретє стартував у космос як командир космічного корабля «Союз ТМ-6» спільно з Валерієм Володимировичем Поляковим і афганцем Абдул Ахадов Момандом   НАГОРОДИДвічі Герой Радянського Союзу (19 серпня 1979 і 23 листопада 1983)Два ордени Леніна (19 серпня 1979 і 23 листопада 1983)Орден Жовтневої Революції (7 вересня 1988)11 ювілейних медалей. Медаль «Золота Зірка» Героя Республіки Афганістан. Орден «Сонце Свободи» (Республіка Афганістан, 10.09.1988)Орден «Народна Республіка Болгарія» I ступеня (НРБ, 1988)Орден Сухе-Батора (МНР)Золота медаль імені К. Е. Ціолковського АН СРСРЗаслужений майстер спорту СРСР (1980)Ляхов Володимир Опанасович

 Народився 5 серпня 1941 року в місті Красний Лиман Донецької області.   Перший політ зробив з 27 листопада по 10 грудня 1980 року в якості командира екіпажа спільно з Макаровим О. Г. на космічному кораблі "Союз Т-3" та орбітальної станції "Салют-6". Це був перший політ кораблям серії "Союз Т" в тримісному варіанті.     Другий політ в космос зробив з 8 лютого по 2 жовтня 1984 року в якості командира екіпажу на космічному кораблі "Союз Т-10" та орбітальної станції "Салют-7" спільно з Соловйовим В. О. і Атьковим О. Ю.    Третій політ зробив на космічному кораблі «Союз Т-15» в якості командира корабля. В екіпаж також входив Володимир Соловйов. Політ проходив з 13 березня по 16 липня 1986 року. Під час польоту брав участь в роботах на орбітальних станціях «Салют-7» і «Мир». Загальна тривалість третього польоту склала 125 днів і 56 секунд.     НАГОРОДИДвічі Герой Радянського Союзу (10 грудня 1980, 2 жовтня 1984)Орден Пошани (23 лютого 1998)Орден Дружби (21 лютого 1996) - за великий внесок в успішне завершення першого етапу російсько-американського співробітництва в області пілотованих космічних польотів за програмою «Світ-Шаттл» Три ордена Леніна (10 грудня 1980, 2 жовтня 1984, 16 липня 1986)Медаль «За освоєння цілинних земель» (1980)Дев'ять ювілейних медалей. Заслужений майстер спорту СРСР (1981)Кизим Леонід Денисович

Льотчик-космонавт СРСР, полковник.     Народився 31 серпня 1945 року в місті Олександрія Кіровоградської області.     З 1970 року зарахований до загону радянських космонавтів.     Перший політ - з 9 квітня по 11 жовтня 1980 спільно з бортінженером Валерієм Вікторовичем Рюміним на КК "Союз-35» і ОС «Салют-6     Другий космічний політ - у травні 1981 року в якості командира міжнародного екіпажу спільно з космонавтом-дослідником громадянином Соціалістичної Республіки Румунії Дмитром Прунаріу на кораблі "Союз-40" та орбітальної станції "Салют-6". Третій космічний політ здійснив19-27 серпня 1982 року в якості командира екіпажу спільно з Серебровим А. А. та Савицькою С.Є. на космічному кораблі "Союз Т-7" та орбітальної станції "Салют-7".    НАГОРОДИДві медалі «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу Три ордена Леніна10 ювілейних медалей. Золота медаль імені К. Е. Ціолковського АН СРСРЗаслужений майстер спорту СРСРЛауреат Державної премії України (1982). Бюст Героя встановлено на території Чернігівського ВВАУЛ, і на батьківщині. Попов Леонід Іванович

Народився 8 березня 1952 року в місті Харкові Української РСР.     Льотчик-космонавт СРСР, генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу.     У 1976 році зарахований до загону радянських космонавтів (1976 Група ВВС № 6).      Свій політ у космос почав 17 вересня 1985 разом з Георгієм Михайловичем Гречко і Олександром Олександровичем Волковим як командир космічного корабля "Союз Т-14". Працював на борту орбітальної станції "Салют-7".     Програма польоту передбачала піврічну роботу на борту станції. Однак під час польоту Васютін серйозно захворів і політ був достроково перерваний. Повернувся на Землю 12 листопада 1985 разом з Віктором Петровичем Савіним та Олександром Олександровичем Волковим на борту космічного корабля "Союз Т-14". Тривалість перебування в космосі склала 64 дня 19 годин 52 хвилини.     НАГОРОДИОрден Пошани (1996)Орден Леніна. Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (1991)Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (1998)Уругвайський орден. Медаль «Братерство по зброї» (Польща, 1990)Васютін Володимир Володимирович

 Народився 27 травня 1948 р. в місті Горлівка Донецької області, України.     Льотчик-космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу.    17 вересня 1985 А. А. Волков вперше стартував у космос як космонавт-дослідник на борту корабля "Союз Т-14" разом з В. В. Васютіним і Г. М. Гречко.     Другий політ Олександр Олександрович виконав з 26 листопада 1988 по 27 квітня 1989 рр.. як командир корабля "Союз ТМ-7" і станції "Мир" за програмою ЕО-4.     2 жовтня на кораблі "Союз ТМ-13" А. А. Волков втретє стартував на орбіту. Він блискуче впорався з поставленим перед ним завданням і успішно доставив на станцію двох пасажирів. За три космічних польоти Олександр Волков провів у космосі 391 добу 11:00 53 хв 16 сек, виконав два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 10 год 12 хв. Звільнений у запас за віком 20 серпня 1998 НАГОРОДИГерой Радянського Союзу (20 грудня 1985)Орден Дружби народів (25 березня 1992) Орден Леніна (20 грудня 1985)Орден Жовтневої Революції (1989)Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» Вісім ювілейних медалей. Командор ордена Почесного легіону (Франція, 1989)Волков Олександр Олександрович

  Радянський космонавт, Герой Радянського Союзу (1987).    Народився 21 травня 1941 року в місті Краснокутську Харківської області, УРСР.      У 1978 році зарахований у радянський загін космонавтів (1978 Група пілотів «Буран» № 1). Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки, підготовки до польотів на орбітальному кораблі «Буран» і кораблях типу «Союз».      21 - 29 грудня 1987 здійснив космічний політ як космонавт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ-4». Працював на борту орбітального комплексу «Мир ». Тривалість польоту склала 7 діб 21 годині 58 хвилин.      У травні 1988 року несподівано захворів. Хвороба виявилася невиліковною. Помер 6 серпня 1988 року. Похований у Москві. Левченко Анатолій Семенович

      Народився 9 вересня 1956 селі Просяна Покровського р-ну Дніпропетровської обл., УРСР.      8 січня 1988 - зарахований до загону космонавтів ЦПК ВВС на посаду космонавта-випробувача 2 групи.      З 18 травня по 10 жовтня 1991 здійснив космічний політ як командир на КК "Союз ТМ-12"і ОК "Світ"за програмою ЕО-9/Juno разом з Сергієм Крікалевим і Хелен Шарман (Великобританія), а також з Віктором Афанасьєвим, Мусою Манаровим, Олександром Волковим, Токтар Аубакірова і Францем Фібеком (Австрія). У ході польоту здійснив 6 виходів у відкритий космос тривалістю 32 години 17 хвилин.      Тривалість польоту: 144 доби 15 години 21 хвилина 50 секунд.      НАГОРОДИ І ЗВАННЯГерой Радянського Союзу з врученням медалі «Золота Зірка» і ордена Леніна (10 жовтня 1991)Льотчик-космонавт СРСР (10 жовтня 1991)Заслужений випробувач космічної техніки (2000)11 медалей. Арцебарський Анатолій Павлович

     Український космонавт, генерал-майор ВВС України.      Народився 28 січня 1951 року на Україні в селі Клишковичі Хотинського району Чернівецької області.      В 1976 році був включений у загін радянських космонавтів (1976 Група ВВС № 6). Пройшов повний курс підготовки до польотів на кораблях типу «Союз» й орбітальних станцій типу «Салют».        19 листопада - 5 грудня 1997 року зробив космічний політ як експериментатор на космічному кораблі «Columbia» (STS-87). Під час польоту займався проведенням експериментів по штучному запиленню паростків сої й рапсу з метою одержання насіння в умовах невагомості. Політ тривав 15 діб 16 годин 35 хвилин 1 секунду. Після закінчення польоту повернувся на батьківщину й працює в Національному космічному агентстві України. Є членом групи космонавтів NASA. Каденюк Леонід Костянтинович

З початку 60-х років підприємства України почали розробку і виробництво систем керування, бортової автоматики й інших систем і приладів для космічних об'єктів і комплексів. У 1962 році ракета-носій “Космос” вивела на орбіту перший супутник дніпропетровської розробки ДС-2, а в 1967 році ракетою-носієм “Космос” на орбіту був виведений орієнтований в атмосфері супутник “Космічна стріла”. З 1965 року в конструкторському бюро “Південне” почалися роботи зі створення серії малих уніфікованих супутників для проведення наукових досліджень. У середині 60-х років завод і конструкторське бюро “Південне” почали розробку космічних ракет-носіїв “Циклон" на базі бойових міжконтинентальних ракет Р-36. Внесок українських вчених у розвиток космонавтики

У 1976 році в конструкторському бюро “Південне” під керівництвом Володимира Уткіна почалися роботи зі створення космічного ракетного комплексу “Зеніт”, розробка й іспити якого продовжувалися протягом 10 років. На початку 80-х років почалися роботи з запусків космічних апаратів серії “Океан” для дистанційного зондування і дослідження Світового океану. Для реалізації космічної діяльності в незалежній Україні в 1992 році був створений спеціальний орган виконавчої влади Національне космічне агентство України. Через два роки була прийнята перша Державна космічна програма України на 1993-1997 роки.

У нових умовах успішно почалися розвиток і розробка нових космічних проектів і програм. У 1995 році Державне конструкторське бюро “Південне” і виробниче об'єднання “Южмаш" разом з партнерами із США, Росії та Норвегії почали реалізацію унікального проекту “Морський старт” по створенню ракетно-космічного комплексу з однойменною назвою. У тому ж році з космодрому Плесецьк ракета-носій “Циклон-3” зробила запуск на орбіту першого супутника під юрисдикцією України “Січ-1”. У 1996 році були створені Інститут космічних досліджень і Національний центр керування й іспиту космічних засобів у місті Євпаторія.

У листопаді 1997 року відбувся політ першого космонавта-дослідника незалежної України Леоніда Каденюка в складі екіпажу американського космічного корабля «Колумбія» місії STS –87. З метою підвищення ефективності космічної діяльності України в 1998 році в сферу керування Національного космічного агентства були передані підприємства й установи космічної галузі.

15 червня 2002 року був здійснений останній до цього часу пуск РН "Зеніт-3 SL". Був виведений на орбіту космічний апарат "Galaxy IIIC". 24 жовтня 2002 року Верховна Рада України прийняла Третю Загальнодержавну (Національну) космічну програму України на 2003-2007 роки. 20 грудня 2002 року конверсійна ракета-носій "Дніпро" вивела на орбіту шість космічних апаратів закордонних замовників. Як бачимо, внесок українських вчених та космонавтів у розвиток освоєння космічного простору є досить вагомим і дієвим.