Презентація на тему: "Культура Русі-України"

Культура Русі-України

Русь успадкувала землеробську, побутову і культову культуру від багатьох своїх попередників — давніх жителів Східної Європи. Культура Русі-України орієнтувалась у своєму розвитку на Візантію

Писемність. На Русі поширюється нова писемність, абетка якої була складена братами Кирилом і Мефодієм і названа за іменем одного з них "кирилицею". Вона являла собою південнослов'янський мовний діалект, зрозумілий і східному слов'янству, що й стало головною передумовою її поширення на українських землях. Брати-просвітителі Кирило та Мефодій

Берестя́ні гра́моти — пам'ятки давньої східнослов'янської писемності (XI—XV ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті. ГРАФІ́ТІ – найдавніші текстові написи, малюнки, символічні, магічні, цифрові знаки й монограми, видряпані гострими предметами на керамічних та інших речах сакрального, побутового і торгового призначення, рідше – на стінах різних споруд

Освіта. За Володимира в Києві існує державна школа для дітей з найближчого оточення князя. Створювалися бібліотеки при монастирях і церквах. Ярослав заснував бібліотеку Софії Київської, його син Святослав створив власну княжу бібліотеку. Осередком освіти на Русі були церкви і монастирі.

Ще до виникнення писемності у східних слов’ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, перекази, замовляння, заклинання, епічні та ліричні пісні. Особливого поширення набули за давнини епічні пісні-билини. Усна народна та музична творчість. Розвиток фольклору на Русі був тісно пов’язаний з віруваннями народу, які до введення християнства мали магічний характер. Фольклор відображував трудовий процес, характер землеробського заняття, побут та ін. Ці явища знайшли своє відлуння у так званій календарній і обрядовій поезії

Билини — це епічні пісні, що відображають історичну долю Русі та присвячені історичним подіям з життя народу, захисту країни від ворогів. Улюбленими героями билин були воїни-богатирі: Ілля Муромець, Добриня Никитич, Альоша Попович.

Скоморóхи — східнослов'янські професійні мандрівні співці й актори (лицедії), учасники свят, обрядів, ігор. Скоморохи вперше згадані в літописах Київської Русі 1068 року та зображені на фресках Софійського собору в Києві датованих 1037 роком.

Архітектура та образотворче мистецтво. Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена насамперед дерев'яними спорудами. Перші кам'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських зодчих. Масштабні роботи щодо створення ансамблю монументальних споруд князівського центру в Києві розгорнулись в кінці Х — початку XI cт.

Київ за Володимира Великого

Золоті ворота. Софійський собор

Іко́нопис — мистецтво писання ікон, вид живопису, має культове призначення.

Моза́їка — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.

Фре́ска — живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства.