"Розквіт Київської держави за часів Ярослава Мудрого"

Тема: Розквіт Київської держави за часів Ярослава Мудрого

Предметні  компетентності:

Хронологічна – орієнтуватися в хронологічних межах періоду правління Ярослава Мудрого.

Просторові – порівнювати територію Київської Русі часів Володимира Великого та часів Ярослава Мудрого.

Інформаційна – працювати з історичними джерелами та підручником.

Мовленнєва – вміти записати короткі відомості із життя князя Ярослава Мудрого. Логічна – вміти аналізувати діяльність  та визначити причини розквіту Київської держави за  часів Ярослава Мудрого.

Аксіологічна – на основі набутих знань дати відповідь на питання, чому Ярослава назвали Мудрим.

Ключові компетентності:

Спілкуватися державною мовою, математична компетентність, інформаційно-цифрова компетентність, уміння навчатися впродовж життя, загальнокультурна грамотність.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: зошит, підручник, стінна карта, атлас, відео «Софія Київська»,    «Місто Ярослава»

Основні дати уроку:

Дати: 1036 р.- розгром Ярославом печенігів під Києвом.

            1051 р. – Іларіона призначено митрополитом

            1036 – 1054 рр. – одноосібне правління Ярослава Мудрого

            1043 р. – русько – візантійська війна.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Емоційне налаштування класу.

- У народі існує думка: якщо посміхнутися перехожому – він усміхнеться у відповідь. Якщо посміхнутися  небу – розійдуться хмари і засвітить сонце. Якщо посміхнутися Всесвіту – трапиться щось казкове. Тож давайте посміхнемося один одному, щоб нас чекав успіх на уроці.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вчитель: Ви вже знаєте, що до кінця Х століття сформувалася давньоруська держава –Русь-Україна. Цьому сприяла політика перших руських князів.

Давайте зараз проведемо невелику історичну розминку, яка допоможе нам пригадати уже отримані знання і перейти до вивчення теми сьогоднішнього уроку.

ДИДАКТИЧНА ГРА «Відгадай князя»

1. Князь не знав поразок

І ганьби не знав,

На Дніпровських схилах

Місто збудував.  (КИЙ)

2. Славна в Рюрика дружина,

Всім далась вона взнаки,

А брати два – це найперші,

Найславніші вояки. (АСКОЛЬД і ДІР)

3. Його боялись й шанували

За силу і свої й чужі.

І «віщим» князя називали

За те, що мав все до душі. (ОЛЕГ)

4. Жінку мав за оберега,

У столиці панував,

Сином віщого Олега.

Київ князя називав. (ІГОР)

5. Княгиня ця

Завзято правити взялася,

Древлянам мститись поклялася

За те, що вкоротили віку

Й жорстоко вбили чоловіка. (ОЛЬГА)

6. Був це сміливий князь – вояка,

Все в таборі проживав

І ціле життя відважно

З ворогами воював. (СВЯТОСЛАВ)

7. Роздивились, все пізнали

І вернулись мудреці.

І сказали: «Ми пізнали

Віру кожної землі,

Та найліпша – віра грецька,

Не забути нам її»

І послам своїм щасливий

Князь їм щиро відповів:

«Я давно уже, бояри,

Охреститися хотів» (ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ)

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЦІЛЕЙ УРОКУ

Вчитель: учні зверніть увагу на епіграф уроку:                          «…Людей учу я страхом і книжками,

Але і сам я у людей учусь.

Бо мудр народ, і житиме віками

В трудах і битвах вихована Русь.»

Такі слова писав   І.Кочерга в своєму творі « Ярослав Мудрий».

• Як ви розумієте значення цих слів?
• Сьогодні на уроці мова піде про людину, яка багато зробила для  Русі-України. Ім’я цього князя Ярослав Мудрий.

Завдання уроку: 

• з’ясувати хiд міжусобної  боротьби мiж синами Володимира   Великого та утвердження в Кисвi Ярослава; 
• охарактеризувати основнi напрямки ввутрішньої  та  зовнішньої  полiтики князя Ярослава Мудрого; 
• ознайомитися  з основними положеннями першого збiрника законiв «Руської правди»; 
• розкрити значення дiяльностi князя для розвитку давньоруської  держави; 

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вчитель: за всю історію людства тільки трьох правителів удостоїли   звання Мудрий. Це Візантійський імператор Лев VІ, французький король Карл V і київський князь Ярослав. Своє прізвисько князь отримав через 5 століть після смерті.

Чому із багатьох руських князів саме Ярослав отримав таке ім’я? На це питання ми відповімо сьогодні на уроці. Отже, проблемне питання уроку:

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ: «Чому князя Ярослава прозвали Мудрим?»

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ПЛАН

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження влади Ярослава в Києві.
2. Розбудова Києва. Церковне та культурно-освітнє життя.
3. «Руська правда»
4. Відносини з іншими державами.

1.ПРИХІД ДО ВЛАДИ ЯРОСЛАВА.

СЛОВНИКОВА РОБОТА

Міжусобна боротьба – незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь групами або особами в державі.

ХРОНОЛОГІЧНА ЗАДАЧА

Підрахуйте, скільки років минуло від утвердження Ярослава Мудрого на великокнязівському престолі до сьогоднішнього дня?

2022-1019=? (1003р)

Доповідь літописця: «Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження влади Ярослава в Києві. (Випереджальне завдання)

Запитання до класу:

1. Як називаються війни, чвари, суперечки між князями? (міжусобні)
2. Якої шкоди вони завдавали державі?
3. Хто такі Борис і Гліб? Як вигадаєте, чому церква визнала їх святими?
4. За яких обставин Ярослав прийшов до влади?

РОБОТА З КАРТОЮ

Порівняйте за картою територію Київської Русі наприкінці князювання Володимира і територію Русі за часів князювання Ярослава.

Запитання:

• Територія Русі-України була більшою за часів князювання Володимира Великого чи за часів князювання Ярослава Мудрого.

Робота з підручником. (ст.

 «Зовнішня політика Ярослава Мудрого»

  «Шлюбна політика» Випереджальне завдання.

Запитання:

1. Яку зовнішню політику проводив Ярослав Мудрий?
2. Чому князя називали «Тестем Європи»?
3.  Династичні  шлюби сприяли підвищенню авторитету Київської держави та впливали  на міжнародну політику?

Перегляд відео. «Анна Київська»

Внутрішня політика.

Щодо  внутрішньої політики, то князь продовжував, як і його попередники, тобто укріплював  та закладав нові міста. Ярослав Мудрий багато часу приділяв зміцненню та розбудові Києва.  

РОБОТА ІЗ ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ («Літопис Руський» — хрестоматія).

Багато зробив князь для розбудови Києва. Ось як повідомляє про це «Літопис Руський»:

«В літо 1037 р. заклав Ярослав город великий Київ, а біля нього Золоті ворота. Заклав і церкву митрополичу на честь Святої Софії, премудрості Божої, а потім на Золотих воротах кам'яну церкву Святої Богородиці Благовіщеня... Після цього заснував монастир Святого Георгія і Святої Ірини.

Навколо «міста Ярослава» було зведено потужні укріплення; їх довжина сягала 3,5 км, висота земляних валів — 14 м, товщина в основі — 30 м. Рови, що могли заповнюватися водою, були 13—18 м завширшки.

На берегах Дніпра вище «новий Константинополь» зі своєю Софією, Золотими воротами, храмами Св. Ірини та Георгія. Недарма німецький ХРОНІСТ другої половини XI ст. Адам Бременський називав Київ суперником Константинополя.

Перегляд відео: «Софія Київська»

Запитання:

1. Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва?
2. Які пам’ятки культури часів Ярослава Мудрого існують і в наші дні?
3. З яким містом порівнювали Київ?
4. А хто з вас, може відвідував ці історичні пам’ятки?

«РУСЬКА     ПРАВДА»

Вчитель: за Ярослава Мудрого було складено перший звіт писаного давньоруського права «Руська правда». Цю пам’ятку старовини вперше відкрито в 1738 році і видано у 1767 році.

СЛОВНИКОВА РОБОТА. «Руська Правда» - перший звід писаного давньоруського   права.

Робота з підручником:  (питання 3)

Обговорення:

1. Назвіть головні положення «Руської правди»

• Охорона приватної власності та життя людини
• Заміна кровної помсти грошовим відшкодуванням
• Закріплення майнової і соціальної нерівності
• Регулювання правового становища верств суспільства
  2. Який звичай був обмежений за Руською Правдою»? (КРОВНА ПОМСТА)
  3. Який вид покарання був основним? (ШТРАФИ)
  4. Чиї інтереси захищала «Руська Правда»
  5. Чи була передбачена смертна кара?

Чи мало вплив на написання «Руської Правди» прийняття християнства Володимиром Великим? (ЦЕ БУЛО ЗУМОВЛЕНО ВПЛИВОМ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ «НЕ УБИЙ», «НЕ КРАДИ», «НЕ ПОЖАДАЙ»)

ВИСНОВОК: Написання «Руської правди» мало вплив прийняття християнства Володимиром Великим. Упорядкування  законодавства свідчили про намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи.

Останні роки князювання : (  розповідь вчителя)

В останні роки життя князь переймався майбутнім своєї держави та долею народу.

РОБОТА ІЗ ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ

У рік 6562 (1054). Преставився великий князь руський Ярослав. А коли ще він був живий, поставив він синів своїх, сказавши їм: “Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й бог буде в вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненавісті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я,— замість себе,— стіл свій, Київ, найстаршому синові... Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а Вячеславу — Смоленськ.

І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу...

Сам же Ярослав був слабий... Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту...”.

           Літопис руський.— С. 98—99.

• 1. Яку пораду давав своїм синам Ярослав Мудрий?
• 2. Покажіть на карті (с. 54) міста, вказані в заповіті.
• 3. Поміркуйте, чому Ярослав чітко визначив міста правління для синів.

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ.

Вчитель: давайте поміркуємо, що можна запозичити від Ярослава Мудрого для сучасності, а що залишити в ХІ столітті. Свої міркування запишіть на папірцях. Те, що  взяли б  з собою у ХХІ століття – приклейте на «валізу», те що хочете залишаєте в минулому – приклейте на сміттєвий кошик.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Рефлексія. (Відповідь на проблемне питання.)

Чому князя Ярослава прозвали Мудрим?

Вчитель:

• сьогодні іменем Ярослава Мудрого називають вулиці, створено безліч пам’ятників.
• Орден князя Ярослава Мудрого – державна нагорода України для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення державного авторитету України, розвиток економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров’я,  за визначну благодійницьку та громадську діяльність.
• Портрет Ярослава Мудрого зображено на банкноті та монеті номіналом дві гривні.
• Ярослав Мудрий посів перше місце за результатами відкритого телефонного голосування в телепроекті каналу «Інтер» «Великі українці»

Вчитель:  Які якості як керівника Київської держави ви особисто хотіли б взяти для себе?

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

«Феномен Ярослава Мудрого в тому, що він у часи, коли мірилом слави князів і королів були військові перемоги, почав дбати і про освіту та культуру. Купці спеціально їхали до Києва, щоб побачити Золоті ворота та Софію Київську, бо слава про них ширилася по світу. Ярослав Мудрий першим запровадив навчання грамоти у школах при монастирях. І сам він був людиною грамотною – про його бібліотеку досі ходять легенди. Він уже тоді розумів, що духовність возвеличує не менше, ніж військові звитяги, і саме тому його місце в історії важко переоцінити»,