Презентація на тему "Культурно-освітнє життя на українських землях у другій половині XVI - на початку XVII ст."

Культурно-освітнє життя на українських землях у другій половині XVI – на початку XVII ст.

Українська культура в XVI — першій половині XVII ст.  Втрата православною церквою свого привілейованого становища; Вплив нових віянь, зокрема західноєвропейських ідей (Ренесанс, Гуманізм, Реформація, Контрреформація); Відсутність власної державності та залежність від політики інших країн; Пожвавлення торгово-економічних відносин, розвиток міст; Формування української мови як окремої мовної системи; Активна роль суспільства: Умови розвитку ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ Підтримка культури князями та шляхтою; Участь містян у братствах; Діяльність церкви та орденів; Збереження мови та традицій селянами; Захист прав, свобод і віри козаками;

Розвиток освіти Школи при церквах та монастирях; ✓ Початкова освіта Навчали письма церковнослов’янською мовою, основ арифметики, молитов, співу. Домашня освіта для заможних верств суспільства; Додатково вивчали латину та грецьку мови, основи філософії. Поява протестантських шкіл; Розгортання реформаційного руху Створюються єзуїтські школи і колегіуми; Контрреформація ✓ ✓ ✓ Орден єзуїтів — католицький чернечий орден, заснований в 1534 р. (офіційно затверджений в 1540 р.) для зміцнення папської влади й поширення впливу католицизму. 

Розвиток освіти На українських землях поширюються після 1569 р.; ✓ Єзуїтські колегіуми Викладали «сім вільних наук», мовою викладання була латина; Граматика, діалектика, риторика «Аж ти віддав синка свого до тієї... школи. Аж вони там твого синка русинка... ошукали... Ось вже й на віру свою святу правдиву яко пес щекаєт, і на тебе, отця, і на матір на свою, і на весь рід свій, і віри, і мови своєї многославної святої відрікається...» Тривіум Арифметика, геометрія, астрономія, музика Квадривіум Чим зумовлена така оцінка діяльності ордену єзуїтів? З листа волинського шляхтича. 20-ті роки XVII ст. ? ✓

Розвиток освіти Слов’яно-греко-латинські школи у 70-х рр. XVI ст. виникають нові заклади середньої освіти  Розгортання мережі єзуїтських колегіумів спонукало українців до оновлення власної системи освіти. 1586 р. – заснування першої братської (словʼяно-греко-латинської) школи у місті Львів; 1576 р. – заснування слов'яно-греко-латинської школи у місті Острог; ✓ З ініціативи князя Львівського братства З ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького ✓ Василь-Костянтин Острозький Слов’яно-греко-латинська школа — навчальний заклад, у якому крім «семи вільних наук» вивчали церковнослов’янську, грецьку й латинську мови.

Розвиток освіти 1576 р. Слов'яно-греко-латинська школа (академія) у місті Острог P.S. Після смерті В-К. Острозького академія відчутно занепала. А коли Острог перейшов до його онуки – ревної католички, школу реорганізували в єзуїтську колегію. Ректором Острозької академії був Г. Смотрицький – знавець літератури, поет, полеміст; Навчальна програма школи передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої; На базі школи була відкрита друкарня та створено науковий гурток; Відомі вихованці: Й. Борецький, П. Конашевич- Сагайдачний, Максим і Степан Смотрицькі; 1579 р. княгиня Єлизавета Острозька заповіла на школу і шпиталь 6 тисяч кіп грошей; ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ Василь-Костянтин Острозький Єлизавета Острозька

Братські школи 1586 р. Братська (словʼяно-греко-латинська) школа у місті Львів Ректори та викладачі: Арсеній Еласонський, брати Стефан та Лаврентій Зизанії, Йов Борецький; Учні вивчали «вільні науки», церковнослов’янську та грецьку мови; ✓ ✓ 1591 р. на базі школи була відкрита друкарня; ✓ До навчання у братській школі допускали дітей усіх станів, незалежно від статків; ✓ Плату брали згідно з можливостями батьків, а діти з незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно; ✓ За зразком Львівської почали з’являтися братські школи по всій Україні; ✓ Ансамбль Успенської церкви у місті Львів: церква Успіння – 1591–1629 рр.

Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути, лише наукою самою... Навчати і любити дітей дидаскал (викладач) має всіх однаково — як синів багатих, так і сиріт убогих… Сидіти мають кожен на місці своєму певному, призначеному відповідно до знань: хто більше уміє, сидіти буде вище, хоч би і бідний був; хто менше уміти буде, на найгіршому місці сидіти має … Сходитися хлопці мають до школи на певну годину... і відпускати їх додому по науці так само... У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має показувати... По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати… Двох чи чотирьох хлопців щотижня іншим ладом мають виділяти для порядку, з чого жоден відмовлятися не може, коли б до нього черга надійшла. А діло їхнє буде: раніше до школи прийти, школу підмести, в печі затопити і біля дверей сидіти, а котрі входять та виходять – про всіх знати». «Порядок шкільний, чи устав Львівської Ставропігійної братської школи». 1586 р.  Як, відповідно до статуту, відбувався процес навчання?  1 Що зі шкільних звичаїв збереглося донині, а що змінилося? 2

Братські школи 1615 р. Заснована Київська братська школа Ректори та викладачі: Й. Борецький, М. Смотрицький, К. Сакович, С. Соболь і З. Копистенський; ✓ В основу її статуту було покладено статут Львівської братської школи; ✓ Матеріальну допомогу школі надавали  П. Сагайдачний та Г. Гулевичівна; ✓ Заснував П. Могила - тоді ще архімандрит Києво- Печерського монастиря. Ректором став І. Трохимович; ✓ 1631 р. Заснована Київська Лаврська школа 1632 р. Київські братська та Лаврська школи об’єднались, утворивши Київську колегія; ✓ Незабаром – Києво-Могилянська академія Галшка Гулевичівна Петро Конашевич-Сагайдачний

1632 р. Києво-Могилянська колегія Навчальний заклад був усестановим, могли здобувати освіту як діти містян чи козаків, так і шляхтичів; ✓ Навчання було триступеневим: повний курс тривав 12 років, учень отримав початкову, середню та вищу освіту; ✓ Основу навчальних предметів становили «сім вільних наук», загальна кількість предметів перевищувала 30; ✓ Застосовування поширених в тогочасній Західній Європі видів навчання: диспути, вивчення першоджерел і т.д.; ✓ Вивчення кількох мов: латинської, грецької, церковнослов'янської, польської. ✓ Мала свої школи, що працювали за її програмою в інших містах, закрема Вінниці та Кременці; ✓ Видатні випускники: І. Виговський, І. Мазепа, П. Орлик, І. Григорович-Барський, А Ведель. Г. Сковорода і т.д. ✓ Колегіум (колегія) — назва середнього й вищого навчального закладу в Європі та Україні XVI ст. Петро Могила Національний університет «Києво-Могилянська академія»

«У заповіті, написаному з такою ж твердістю, з якою прожите було недовге життя митрополита, Петро Могила на першому місці ставить головний свій доробок - колегію, чи академію, створену через об’єднання братської та лаврської шкіл 1631-1632 років. Нечуваним був той факт, що засадовим стосовно системи викладання в цій православній школі був передовий досвід єзуїтських колегій. Не здійснились глобальні заміри київського митрополита, натомість пережило лихоліття й справило вирішальний вплив на духовну історію України його улюблене дітище». М. Попович. «Нарис історії культури України»  Чому автор називає діяльність православного навчального закладу на єзуїтських принципах «нечуваним фактом»? 1  Чи справедлива думка автора про роль Києво- Могилянської академії в українській культурі? 2 Мирослав Попович Печатка Києво-Могилянської академії XVIII ст Петро Могила Проєкт надбудови Академії Старого академічного корпусу

1574 р. «Апостол» — перша надрукована в Україні книга; 1574 р. «Буквар» — перший в Україні і Східній Європі друкований підручник; Діяльність першодрукара Івана Федорова: Українське книговидання ✓ ✓ «Ось розповідь про те, звідки почалася і як було створено цю друкарню: “Коли я оселився в славетнім місті Львові, обходив я багато разів багатих і благородних у світі, прохаючи від них допомоги... І це не раз, не двічі, а багато разів я робив... Знайшлися деякі невисокого священницького чину, а також незнатні з мирян, що подали допомогу. Не думаю, що робили це з достатку”». Євангеліст Лука: Гравюра з львівського «Апостола» 1574 р. Поміркуйте, хто надав допомогу оповідачеві? Зі спогадів Івана Федорова ?

1581 р. Острозька біблія — перше повне видання Біблії церковнослов’янською мовою. ✓ Діяльність першодрукара Івана Федорова: За кошти Василя-Костянтина Острозького Українське книговидання Василь-Костянтин Острозький Скульптура Івана Федорова у м. Львів

Українське книговидання 1591 р. У Львові видано «Адельфотес» — підручник грецької мови для слов’ян; ✓ 1596 р. у Вільно видано «Лексис» — перший друкований церковнослов'янсько-український словник; Автор Лаврентій Зизаній 1619 р. у Вільно видано «Граматику слов'янську» —  була основним підручником церковнослов'янської мови;  Автор Мелетій Смотрицький Автор Львівське братство ✓ ✓ Найбільшим центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври.  ✓ Протягом другої половини XVII ст. в ній було видано 120 найменувань книг

Розвиток української мови С Писемна мова українців і білорусів називалася «руською» (староукраїнською); У Великому князівстві Литовському мала статус офіційної мови; Використовувалася в судах і державних установах; Церковнослов’янською мовою писали церковні книги; Від другої половини XVI ст. почали з’являтися переклади церковних текстів староукраїнську мовою ✓ Вплив ідей Реформації ✓ ✓ Церковнослов’янська мова Була складною та часто залишалася не зрозумілою народові ✓ Слов'яно-український словник 1627 р.  Автор Памва Беринда Ліворуч — книжні церковнослов'янські слова, праворуч — живі руські (українські). Спробуйте прочитати обидва варіанти Найперший слов'яно-український словник 1596 р.  Автор Лаврентій Зизаній ?

1556 – 1561 рр. Пересопницьке Євангеліє  Перша відома книга Святого Письма, написана літературною староукраїнською мовою Створене в монастирі села Пересопниця на Волині. (тепер село Рівненського району Рівненської обл.); Перекладачі: архімандрит монастиря Григорій і священнослужитель з м. Сянок Михайло Василевич; Переклад за підтримки княгині Анастасії Заславської- Гольшанської та князів Івана і Федора Чарторийських; Замінювали слова на зрозумілі українцям, тлумачили та добирали синоніми. Інші переклади біблійних текстів Крехівський Апостол (після 1563 р.). Волинське Євангеліє (1571 р.) ✓ ✓ ✓ ✓ Меценат — багатий покровитель науки, мистецтва та літератури З 1991 р. Пересопницьке Євангеліє є одним із символів, на яких складають присягу президенти України.

Виклад подій доведено до 1597 р. Описано виникнення козацтва, укладання Берестейської унії; Написаний мовою, близькою до народної розмовної мови того часу; Використано візантійські, польські, місцеві та інші джерела; Густинський літопис: Розвиток літописання Охоплює події від 1500 р. до 1636 р; Не є самостійним твором, а компіляцією з популярної хроніки Мартина Бєльського; Острозький літопис: ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ Літописними джерелами XVI-XVII ст. є Львівський, Короткий Київський літопис, також літопис з Барколабово біля Орші;

Домашнє завдання Опрацювати § 8, с. 57-63 Творче завдання. Уявіть себе учнем/ученицею одного з українських навчальних закладів Речі Посполитої другої половини XVI — початку XVII ст. Опишіть свій навчальний день. Проілюструйте розповідь малюнком чи колажем.

Основні дати 1556-1561 рр. — створення Пересопницького Євангелія; 1574 р. — Видання «Апостола» і «Буквара» у м. Львів; 1576 р. — заснування слов'яно-греко-латинської школи у м. Острог; 1586 р. — утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів; 1632 р. — заснування Київської колегії;

Петро Могила (21(30).12.1574, за ін. відомостями 31.12.1596(10.01.1597), Молдова - 1(11).01.1647, Київ) — видатний церк. і культ. діяч. Син Симеона — господаря Волощини (1601-1607) і Молдавського князівства (1607-1609). М. закінчив Львівську братську школу, вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Брав участь у Хотинській війні 1620-1621. Під впливом Й. Борецького М. 1625 прийняв чернецтво. 1627 обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 (за ін. відомостями 1633) — митрополитом Київським. Добився від короля Владислава IV визнання УПЦ («Статті для заспокоєння руського народу»). М. 1631 відкрив лаврську школу, яка 1632 була поєднана з братською і 1633 отримала назву Києво-Могилянська колегія (з 1701 — Києво-Могилянська академія). Реставрував Софійський собор і будинки Києво-Печерського монастиря. М. був меценатом письменників і художників. Автор ряду богословських творів «Служебник» (1629, 1639), «Хрест Христа Спасителя» (1632), «Анфологіон» (1636), «Євлогіон» («Требник Петра Могили», 1646) та ін. Петро Могила православний митрополит 1633-1647 рр.

Василь-Костянтин Острозький (1526, Дубно, тепер Рівненська обл. - 23.02.1608, Острог, нині Рівненська обл.) — видатний політ. і культ. діяч. Молодший син К. Острозького. Одна з найбагатших і найвпливовіших постатей свого часу. О. був претендентом на польський (1572) і московський (1598) престол. Послідовно захищав укр. політ. права, не підтримував Люблінської і Берестейської уній, виступав за рівні права України Польщі та Литви у Речі Посполитій. О. відіграв важливу роль у культ. житті як меценат. Засновник шкіл у Турові (1572), Володимирі-Волинському (1577), академії (1576-1580) і друкарні (1578) в Острозі, зібрав гурток визначних укр. культ. діячів (Г. Смотрицький, Клірик Острозький, Д. Наливайко та ін.). На кошти О. 1581 був виданий перший повний текст Біблії староукраїнською мовою. О. відіграв значну роль і в реліг. житті як захисник православ’я. Костянтин Василь Острозький «Некоронований король Русі»

Герасим Смотрицький  (р. н. невідомий, с. Смотрич, тепер Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. — жовтень 1614, Острог, нині Рівненська обл.) — визначний письменник, педагог, культ. діяч. Батько М. Смотрицького. Був міським писарем у Кам’янці-Подільському. 1576 на запрошення князя К.-В. Острозького С. переїхав до Острога, де з 1580 став першим ректором Острозької академії. Разом з І. Федоров им готував видання Острозької Біблії 1581 (передмова, гол. перекладач і редактор) і «Буквар» 1578. С. — автор першої друкованої пам’ятки укр. полемічної л-ри «Ключ царства небесного...» і трактату «Календар римський новий» (обидві — 1587). Ряд творів не збереглося. Твори С. написані мовою, близькою до народної. Мелетій Смотрицький (спр. Максим; бл. 1578, за ін. відомостями 1572, с. Смотрич, тепер Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. - 17(27). 12.1633, за ін. даними 1634, Дермань, тепер Рівненської обл.) — визначний письменник-полеміст, церк. і культ. діяч. Син Г. Смотрицького. Навчався в Острозькій академії, з 1601 — у Віденській (тепер Вільнюс) єзуїтській колегії, згодом слухав лекції в ун-тах Німеччини, здобув учений ступінь доктора медицини. С. бл. 1608 поселився у Вільно, 1616 постригся в ченці. 1618-1620 — викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 — архієпископ полоцький. С. — автор полемічних творів на захист православ’я «Антиграфі» (1608), «Тренос, або плач східної церкви...» (1610) та ін. 1627 перейшов на унію, з цього часу жив у Дерманському монастирі. Найвизначніший твір С. — «Граматика словенська» (1619). Іван Федорович (р. н. невідомий - 5(15). 12.1583, Львів) — друкар і книговидавець. У 50-х рр. XVI ст. працював, імовірно, в московській т. зв. анонімній друкарні, згодом держ., де видав «Апостол» (1564) і «Часовник» (1565). Ф. 1569-1570 видав дві книги у Заблудові (тепер Польща). Останні роки життя працював в Україні: 1572-1575 і 1583 — у Львові, 1575-1576 — у Дермані (нині Рівненська обл.), 1577-1582 — в Острозі. Ф. видав «Апостол» (1573-1574), «Буквар» (1574), «Книгу Нового Завіту» і покажчик до неї (1580), «Хронологію» А. Римші (1581), Острозьку Біблію (1581) та ін. Брав участь у редагуванні та оформленні книг, писав післямови тощо.

Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556-1561 рр.

Євангеліст Лука. Гравюра з львівського «Апостола» 1574 р.

Ансамбль Успенської церкви у Львові: Церква Успіння – 1591 – 1629 рр

Терміни і поняття Орден єзуїтів — католицький чернечий орден, заснований в 1534 р. (офіційно затверджений в 1540 р.) для зміцнення папської влади й поширення впливу католицизму.  Церковні братства — національно-релігійні громадські організації українських і білоруських православних міщан, створені з метою захисту національно-релігійних прав українців XVI—XIX ст. Слов’яно-греко-латинська школа — навчальний заклад, у якому крім «семи вільних наук» вивчали церковнослов’янську, грецьку й латинську мови. Колегіум (колегія) — назва середнього й вищого навчального закладу в Європі та Україні XVI ст.