Презентація на тему: «Лікарські рослини»

Лікарські рослини

План 1.ЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН 2.ПРАВИЛА ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН 3.ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН 4.Використання лікарських рослин

Використання людиною лікарських рослин має багатовікову та складну історію. Деякі з них із давніх-давен завдяки своїм цілющим властивостям здобули повагу багатьох народів, пройшли довгий шлях широкого лікувального використання, не втратили й нині свого значення у народній та здобули визнання офіційної медицини.

1.ЗНАЧЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Лікарські рослини мають не лише приємний запах і смак, а ще й лікують і тонізують діяльність м’язової, серцево-судинної, нервової систем, стимулюють травні органи, додають сил і знімають фізичну і психічну втому. лікарські рослини використовують для фарбування вовни, пряжі з льону та конопель. лікувальну цінність мають листя,кора,молоді стебла,квіти,плоди,насіння;

Деякі лікарські рослини стали символами нашого народу.

2.ПРАВИЛА ЗБОРУ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Листки і квітки рослин збирають у сонячну погоду, оскільки вологі рослини довго сохнуть і можуть уражатися цільвими грибами.

Квітки збирають на початку цвітіння рослин, листки – коли вони ще молоді, неогрубілі і не вражені грибковими чи вірусними хворобами.

Бруньки збирають у березні-квітні, коли вони вже набубнявіли, але ще не почали розпускатися.

Плоди і насіння збирають повністю достиглі, коли в них найбільше лікувальних компонентів.

Кореневища, бульби і корені викопують у кінці вегетаційного періоду або напровесні, коли в них нагромаджуються діючі речовини.

Заготовляючи лікарську сировину, потрібно поводитись з рослинами обачно, не допускати повного їх винищення, як на окремих ділянках, так і цілих регіонах. Під час збирання багаторічних рослин найкращі стебла треба залишати для природного відтворення. Збирати лікарські рослини необхідно подалі від автомобільних доріг, заводів, підприємств, ферм... Лікарські рослини,слід збирати після 10-ї ранку,коли спаде ранкова роса. Заготівля лікарських рослин – справа тяжка, копітка, складна і поетична.

3.ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН Рослини, що містять леткі олії, сушать при температурі повітря до 30 С , а ті, в яких багато алкоїдів і глікозидів,- при 50-60 С. Для сушіння плодів допускається температура 80-90 С. Корені миють холодною водою і сушать. Високоякісною вважається така сировина, яка у процесі сушіння не змінила ні запаху, ні зовнішнього вигляду. Лікарську сировину зберігають у паперових мішках у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Просушують в затінених місцях, щоб не потрапляли сонячні промені, на добре провітрюваному місці. Термін зберігання окремих частин рослин неоднаковий. Листи і квіти можна зберігати протягом 1-2 років , але краще небільше року. Кора, кореневища, бульби, корені не втрачають лікувальних властивостей 3-4 роки, бруньки- близько 2 років. Термін зберігання офіцинальної сировини визначається технічними умовами, Державними стандартами і фармакологічними нормами.

4.Використання лікарських рослин Малина звичайна. Плоди використовують при застуді і запаленні легень. Верхівки гілок малини з листям вживають при гострих захворюваннях і запаленні шкіри. Коріння малини застосовують при неврастенії і гострих хронічних інфекційних захворюваннях.

Кору дуба, кореневища з давніх-давен використовують як для вичинки шкір, так і для фарбування, під час підготовки до пошиття найрізноманітнішого одягу, численних прикрас, ритуальних виробів і взуття.

Береза  - березовий сік, листя, бруньки застосовуються в народній медицині. Відвар нирок і водний настій заживляє рани.Березовий сік, листя, бруньки сприяють виведенню з організму різних шкідливих речовин і сприятливо впливають на обмін речовин.Березовий сік загальнозміцнюючий засіб при ангіні та фурункульозі.

Шипшина . Водний настій має тонізуючу і загальнозміцнюючу дію, при інфекційних захворюваннях підвищує опірність організму. Настій плодів застосовується при слабкості і знесиленні організму після виснажливих захворювань, застосовують при недокрів'ї. Настій плодів застосовують при хворобі нирок, печінки, при виразках кишечника і шлунка.

Подорожник. Листя, а так само сік з подорожника, настої і екстракти на основі цієї рослини є ранозагоювальними, кровоспинними, відхаркувальними та гіпотензивними засобами. Екстракти з листя подорожника на воді або спирті використовують при гострих виразкових хворобах. У листі рослини міститься безліч діючих речовин, які і нормалізують обмін холестерину. Подорожниковий сік знімає запальні процеси.

Використана література: http://roslmed.net.ua/ http://lekras.at.ua/index/tekhnika_zbirannja_likarskikh_roslin/0-4 http://likarski-travi.ks.ua/ Перевозченко І.І., Андрієнко Т.Л., Заверуха Б.В., Київ «Урожай» ,2002. - (с 5-6). Товстуха Є.С. Фітотерапія\ 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Орілни, 2000. – 432 с(с 400).