Лишайники — це особливі організми, утворені в результаті симбіозу водорості й гриба, з новими морфологічними, фізіологічними та екологічними властивостями. Відомо понад 20 тис. видів лишайників. Від інших організмів, у тому числі й від окремих грибів І водоростей, вони відрізняються за формою, будовою, характером обміну речовин, наявністю лишайникових речовин, способами розмноження, повільним ростом - від 1 до 8 мм за рік.
БУДОВА ЛИШАЙНИКІВ Вони не мають кореня, стебла й листків, їх тіло зветься сланню і складається з гіфів гриба й клітин водорості . Щільно переплетені гіфи утворюють верхній і нижній кірковий шари. Між верхнім і нижнім кірковим шарами розміщені одноклітинні зелені водорості, зрідка - синьо-зелені (ціанобактерії). Органами прикріплення у лишайників є ризоїди (пучки гіфів гриба).
РОЗМНОЖЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ Лишайники розмножуються переважно вегетативно - ділянками своєї слані, що складається з клітин і гриба, і водорості. А в деяких лишайників для вегетативного розмноження з'являються спеціальні утвори. В одних видів це мікроскопічні кульки, які виштовхуються з тіла лишайника, а в інших - різноманітні за формою вирости верхньої кірки, які обламують і поширюють тварини. Гриб і водорість, що утворюють лишайник, можуть розмножуватись і незалежно один від одного. Проте в цьому разі гриб для подальшого життя обов'язково має знайти той чи інший вид водорості.
ПОШИРЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ Поширені лишайники майже по всій планеті - від прохолодних арктичних регіонів до спекотних пустель. Ця їхня властивість пов'язана зі здатністю витримувати тривалі періоди несприятливих умов - низьких чи високих температур, посухи тощо. Однак лишайники не витримують забруднення повітря. Тому їх не так часто можна побачити в містах, насамперед великих. І це не дивно. Адже лишайник не має коренів. Усі поживні речовини він бере з повітря і лише трохи з субстрату, на якому росте. Коли ж у повітрі багато отруйного пилу, шкідливих солей, газів, лишайники не ростуть, гинуть і зникають. Лишайники – індикатори чистоти повітря!
ЛИШАЙНИКИ –ДОВГОЖИТЕЛІ. Ростуть лишайники дуже повільно. За рік вони збільшуються лише на декілька міліметрів. Проте живуть лишайники довго -десятки та сотні років. Відомі випадки, коли вік окремих особин сягав навіть тисячі років (вік знайденого в Гренландії лишайника становить приблизно 4500 років).
ЗНАЧЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ Завдяки своїй витривалості лишайники оселяються там, де не можуть існувати інші організми. Своєю діяльністю вони створюють умови для формування рослинних угруповань у тих місцях, де їх раніше не існувало. (первинна сукцесія). Так, оселяючись на скелях, лишайники сприяють подрібненню скельних порід та формуванню первісних ґрунтів, на яких згодом оселяються вищі рослини. Річ у тім, що гриб виділяє кислоти та інші сполуки, які поступово руйнують гірські породи, перетворюючи їх на гравій або пісок. А після відмирання слань лишайників, завдяки діяльності мікроорганізмів, перетворюється на гумус.
ЗНАЧЕННЯ ЛИШАЙНИКІВ Лишайники містять багато цукрів та білків. Вони слугують їжею для багатьох видів тварин: комах, копитних тощо. Наприклад, оленячий мох, або ягель, - улюблена їжа для північних оленів. Деякі види лишайників, як-от цетрарію ісландську, може вживати в їжу і людина. Лишайники також є середовищем мешкання багатьох безхребетних тварин. Крім того, певні види лишайників людина використовує у промисловості для отримання цукрів, барвників, виробництва лакмусу, у парфумерній чи медичній промисловості тощо.