Презентація на тему "Механічний рух"

Механічний рух. Механічний рух – це зміна з часом положення тіла або частини тіла в просторі відносно інших тіл. Тіло відліку – тіло, відносно якого розглядається положення рухомого тіла1

Матеріальна точка. Матеріальна точка – це фізична модель тіла, розмірами якого в умовах даної задачі можна знехтувати.2

Механічний рух. Траєкторія – це уявна лінія, яку описує в просторі точка, що рухається. За формою траєкторії: прямолінійний рух, криволінійний рух3

Механічний рух. Шлях – це фізична величина, що дорівнює довжині траєкторії. Шлях позначають символом 𝑙Одиницею шляху в СІ є метр ( м)1 мм = 0,001 м1 см = 0,01 м1 дм = 0,1 м1 км = 1000 м. 4

Швидкість руху. Рівномірний рух - це механічний рух, у ході якого за будь – які рівні інтервали часу тіло долає однаковий шлях. Рівномірний прямолінійний рух – це механічний рух, у ході якого за будь – які рівні інтервали часу тіло здійснює однакові переміщення. Швидкість рівномірного руху тіла – це фізична величина, що дорівнює відношенню шляху, який подолало тіло, до інтервалу часу, протягом якого цей шлях був подоланий. 𝑣=𝑙𝑡 Одиницею швидкості руху в СІ є метр за секунду ( м\с)Якщо тіло, що рухається рівномірно, має швидкість 1 м\с, то воно кожної секунди долає 1 м. Прилад для вимірювання швидкості – спідометр. 5

Шлях і час руху тіла𝑣=𝑙𝑡              𝑙=𝑣⋅𝑡                      𝑡=𝑙𝑣 6

Нерівномірний рух. Нерівномірний рух – це рух, під час якого тіло за рівні інтервали часу долає різний шлях.7

Середня швидкість руху. Середня швидкість руху тіла – це фізична величина, що дорівнює відношенню всього шлях 𝑙,  який  подолало тіло, до інтервалу часу 𝑡, за який цей шлях подолано:𝑣𝑐=𝑙𝑡 8

9

Обертальний рух тіла. Рівномірний обертальний рух – це рух, під час якого точки тіла рухаються по колах і значення швидкості руху кожної точки тіла не змінюється з часом.10

11

Період і частота обертання. Проміжок часу, за який тіло робить один повний оберт, називається періодом Т. Т = t/N (с). Число обертів N, що здійснює тіло за одиницю часу t, називається частотою обертання ν. ν = N / t (Гц). Зв'язок між періодом та частотою. Т = 1 / ν.12

Коливальний рух Коливання - це рухи, які повторюються через однакові проміжки часу. Коливання, що виникають в системі під дією внутрішніх сил, називаються вільними. Коливання, що виникають в системі під дією зовнішніх періодично діючих сил, називаються вимушеними. Коливальні рухи13

Характеристики коливального руху. Умови виникнення вільних коливань:а) при виведені тіла з положення рівноваги в системі повинна виникнути сила, що повертає його в положення рівноваги;б) сили опору в системі повинні бути достатньо малими. Основні характеристики коливального руху:а) Хм – модуль максимального зміщення точки від положення рівноваги називається амплітудою;б) Т - час одного повного коливання називається періодом;Т = t/n (с), де n – число повних коливань;в) число коливань в одиницю часу називається частотою; ν = n/t , ν = 1/Т (Гц);14

Звук. Звукові хвилі – це повздовжні хвилі, які поширюються в газах, рідинах, твердих тілах. Швидкість звуку в повітрі – 340 м\с, в воді – 1500 м\с, в сталевій рейці – 5000 м\с. 15

Джерела і приймачі звуку. Джерела звуку – різноманітні тіла, що коливаються. Між джерелом і вухом має знаходитись пружне середовище. Дослід показує, що для органу слуху людини звуковими є тільки такі хвилі, в яких коливання відбуваються з частотами від 16 до 20000 Гц. Розмахувати руками 16 і більше разів за секунду ніхто не може, хоч хвиля під час такого розмахування виникає.16

Музикальні тони і шуми. Музикальним тоном називають звук довільної частоти, який створюється коливним тілом. Шум є складним звуком, що утворюється в результаті тривалих неперіодичних коливань різних джерел звуку (шум моря, дерев у лісі, натовпу тощо).17

Характеристики звуку. За частотою коливань звукові хвилі класифікують так: інфразвук (0 - 16 Гц), чутний звук (16 - 20000 Гц), ультразвук (20000 Гц - 103 МГц), гіперзвук (понад 103 МГц). Музикальні тони мають різну гучність і висоту. Гучність звуку залежить від амплітуди коливань у звуковій хвилі, тобто визначається інтенсивністю. З метою порівняння інтенсивності звуку, що має різну гучність, використовують одиницю рівня гучності звуку бел (Б). З навколишніх звуків, наприклад, гучність звуку шелестіння листя оцінюється в 10 д. Б, шепотіння - 20 д. Б, вуличного шуму - 70 д. Б. Звукові коливання, що відбуваються за гармонічним законом, сприймаються людиною як певний музикальний тон. Висота тону визначається частотою коливань. Коливання високої частоти сприймаються як звуки високого тону, звуки низької частоти як звуки низького тону. Діапазон звукових коливань, що відповідає подвійній зміні частоти коливань, називають октавою. Звукові коливання, що не підлягають гармонічному закону, сприймаються людиною як складний звук, що володіє тембром. За однакової висоти тону звуки від скрипки і фортепіано відрізняються тембром.18

19

20