Доповідь на тему: "Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості на уроках фізики"

Креативна освіта для розвитку інноваційної

 особистості на уроках  фізики 

                                                                                                     Якщо бути абсолютно логічним,

                                                                                                      то зробити відкриття неможливо.

                                                                                                                                        А. Ейнштейн

         В умовах посиленого росту об’єму інформації, що поступає, через швидкі зміни в інформаційному світі, певні знання швидко «старіють» і стають непридатними для прогресивного застосування. В суспільстві виникає потреба в особистостях, здатних до самореалізації, до саморозвитку, в людях, які мають нестандартне мислення, які можуть внести нову якість у соціальне і виробниче життя, у культуру народу. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток.

         Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів. Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення.

         Термін «креативність» має подвійне значення: творчість і створення. Але треба пам’ятати, що творчість не завжди дає творчий результат, а креативність веде до створення творчого продукту.

         Система креативної фізичної освіти спрямована на формування творчого мислення всіх учнів, розвиток їх інтелектуальних здібностей, які мають першорядне значення для оволодіння знаннями і вміннями в різних галузях науки. Креативна освіта перетворює засвоєння знань, умінь на захоплюючу мандрівку, пригоду, яка пов’язана з розкриттям секретів речовини, природи світу в цілому.  

         Креативне навчання – це процес постійної співпраці викладача та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

         Працюючи над темою «Креативне навчання на заняттях фізики», спираючись на активну модель навчання та частково на інтерактивну (робота в парах, групах) як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

         У процесі педагогічної діяльності прийшла до висновку, що саме ігри, моделювання, розв’язування прикладних та винахідницьких задач, самостійна робота, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами, створення мультимедійних презентацій сприяють формуванню креативної особистості.

         У кожній навчальній темі з фізики можна створити умови для креативної діяльності.

         Уроки фізики планую таким чином, щоб:

– навчальний процес мав позитивний емоційний зміст. Бо саме емоційно-актуальний початок заняття сприяє формуванню творчої атмосфери. Для цього використовую приказки, прислів’я, уривки віршів, цитати, картини відомих художників тощо;

– учні розуміли, що творчість починається саме із сумніву. Дуже дієвим на даному етапі є створення проблемних ситуацій, висування проблемно-пошукових гіпотез. Наприклад, під час вивчення теми «Архімедова сила» з учнями розглядаємо плавання тіл у воді на різній глибині, або під час вивчення теми «Потужність» розглядаємо таке питання: навіщо підйомний кран, якщо вантаж на певну висоту можна підняти вручну. У Єгипті ж побудували піраміди?

– до проблеми, яка розглядається, було б знайдено декілька варіантів рішень. Наприклад, вивчаючи явище інерції, пропоную учням знайти способи переміщення склянки з водою на смужці паперу до краю столу так, щоб смужку витягнути з-під склянки на краю столу і склянка при цьому не впала. На даному етапі використовую загадковість, інтригу, таємничість, деяку театральність формування проблеми – це все підсилює мотивацію пошуку нових ідей;

– були присутні елементи винахідницької діяльності учнів, незважаючи на те, що ті відкриття, які вони можуть зробити на уроці, давно відомі людству. Наприклад, під час вивчення теми «Теплове розширення» пропоную учням дослідити проходження холодної і нагрітої мідної кулі через кільце. Також не відкидаю самостійне ознайомлення учнів із додатковим інформаційним матеріалом із тих тем, які вивчаються чи будуть ще вивчатися.

         При вивченні фізики проводжу серію уроків, на яких навчаю учнів: читати, працювати з підручником, допоміжною літературою та додатковою, знайомлю з фізичним обладнанням, технікою безпеки, навчаю різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, таблиць, схем, проводити фізичні досліди, бачити проблеми та шукати шляхи їх рішення. Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень можна використати критеріально-орієнтовані тести. Такі тести дають змогу перевірити, як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння. Учень із кількох відповідей має вибрати правильну.

         Пропоную розглянути декілька методичних прийомів і завдань до них, які сприяють розвитку критичного мислення. Їх можна застосовувати на уроках фізики та позаурочних заходах.

І. Пошук альтернатив.

         Разом із дітьми прагнемо винайти найбільшу кількість різних рішень певної задачі. Пошук альтернатив може не дати результату, проте замість прийняття найбільш ймовірного варіанту виробляється звичка шукати інші можливості.

Приклади:

1. Описати лід, використовуючи всю відому інформацію, отриману за допомогою органів чуття. Обмеження – 5.

Твердий, кристалічний, холодний, прозорий, утворюється з води.

2. Тема «Сила. Одиниці сили».

Описати об’єкт, його характеристики (властивості, параметри, дії). Об’єкт – динамометр із вантажем 100 г. Обмеження – 4.

Варіанти відповіді:

– динамометр розрахований на 4 Н;

– ціна поділки динамометра 0,1 Н;

– прилад для вимірювання сили;

– 1 Н показує динамометр з вантажем 100 г.

3. Вправа «Літера». Тема «Густина. Одиниці вимірювання густини». Що є одиницею вимірювання густини? Як її записати? Учні по черзі вставляють у кружок пропущену букву, якою позначається фізична величина або одиниця вимірювання.

4. Рольова гра «Пантоміма». Учень мімікою зображає модель об’єкту чи процесу. Діти групи вгадують завдання. Така гра активізує фантазію всієї групи та є ефективною і під час проведення позакласних заходів із фізики. Наприклад, зобразити розташування молекул у твердому, рідкому та газоподібному стані, танення льоду, кипіння води тощо.

5. Вправи на розвиток логічного мислення: «Вилучи зайве».

Наприклад: 1. Книга – папір

                    2. Горщик – глина

                    3. Трактор – колесо

                    4. Шафа – дерево

                    5. Ложка – срібло

Відповідь: трактор – колесо (обидва фізичні тіла).

«Третій зайвий». Що зайве: маса, метр, густина.

Відповідь: маса, густина – фізичні величини;

                   метр – одиниця вимірювання.

 

ІІ. Зняття штучних обмежень.

         Під час опису об’єктів чи процесів виникають штучні обмеження, які треба відкинути під час пошуку рішень.

1. Інтерпретація відсутньої або неповної інформації на малюнку чи в тексті.

Описати об’єкт, систему, явище тощо. У цьому випадку:

а) показую учням частину малюнка, а другу вони інтерпретують;

б) даю фізичний диктант, у якому учням треба відновити відсутні слова, фрази.

         Наприклад, показую малюнок, на якому частина приладу. Учні визначають, який це прилад, одиниці вимірювання фізичної величини, яку визначають цим приладом.

2. Бліц-опитування «Ти – мені, я – тобі».

Учні ставлять одне одному запитання за темою заняття.

3. Моделювання за встановленими правилами.

Наприклад, скласти ланцюг із об’єктів (слова, малюнки, знаки) так, щоб два сусідні мали спільні ознаки.

Напруга   →   вольтметр   →   амперметр   →   сила струму   →   Ампер   →     вчений.   

 

ІІІ. Роздуми від зворотнього.

Об’єкти чи процеси розглядаються такими, як вони є, а потім – з інших позицій для того, щоб зрушити з місця під час процесу пошуку рішень проблеми.

1. Визначити ознаки об’єкту чи процесу за протилежними за змістом характеристиками: температура збільшується, відстань між молекулами збільшується, швидкість руху молекул збільшується. Який це процес?

Відповідь: це процес охолодження (температура зменшується, відстань між молекулами зменшується, молекули рухаються повільніше).

2. За ознаками об’єкту чи процесу знайти йому протилежні.

3. Складання фізичних пазлів. Картки із зображенням об’єктів, явищ, процесів розрізаються на окремі фігури довільної форми. Завдання – скласти пазли, визначити зображений об’єкт чи процес.

ІV. Встановлення аналогій.

У креативному мисленні використання аналогій сприяє постійному руху думки вперед. Сутність завдань на аналогію полягає в тому, що учням пропоную певну систему, до якої вони знаходять аналогічну, але з іншими об’єктами. Вправи на аналогію зводяться до встановлення фізичного змісту приказок, винайдення їм аналогічних, розв’язання логічних задач, серед поданих задач знайти аналогічні та пояснити. Наприклад, пояснити фізичний зміст приказки «Влити в бочку меду ложку дьогтю» та підібрати до неї аналогічну ( «Тухле яйце псує всю кашу»).

         Справжня творчість починається тоді, коли учні  пишуть фізичні казки самостійно, коли вони здатні створити нові образи. Ось чому особливу увагу звертаю на виконання учнями таких домашніх завдань: скласти фізичну казку, вірш, задачу-розповідь, оповідання до теми заняття, кросворди, ребуси.

         На уроках систематично застосовую завдання для малих творчих груп, подібних до цього: «Прочитайте додатковий матеріал. Складіть усні питання, намалюйте схему або поставте запитання до тексту». Учні самостійно опрацьовують текст, а потім захищають свій проект за допомогою мультимедійної презентації і ставлять запитання до класу.

         Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри. Гра привчає дітей мислити, виділяти головне, узагальнювати, розвиває їх пам'ять, здібності.

         Часто використовую ігри: «Фізичне доміно», «Хрестики-нулики», гра-мозаїка, сюжетно-рольові ігри.

         При викладанні фізики широко використовую експериментальні задачі, розв’язання яких потребує нестандартного підходу, що сприяє креативному розвитку на уроках фізики.

         Впровадження інноваційних прийомів на різних етапах уроку з фізики надзвичайно важливі:

1.               Необхідно ретельно продумати початок уроку.
2.               Суворо слідкувати за розподілом часу на уроці.
3.               Встановити ступінь реалізації мети та задач уроку.
4.               Наприкінці уроку залишити кілька хвилин для актуалізації інноваційних прийомів та рефлексії.

         Надзвичайно важливу роль для учня відіграє оцінка його праці на уроці. Кожна оцінка коментується та виставляється не за окрему відповідь, а за результат активної роботи учня протягом всього уроку.

         Учитель має кожен урок будувати так, щоб в учнів постійно був стійкий інтерес до предмету та процесу пізнання, навчальна активність, бажання творити і пізнавати. Саме креативне навчання цьому й сприяє.