Презентація на тему "Мирослав Стельмахович про сім’ю, її функції та основні завдання родинної педагогіки "

Тема презентації: Мирослав Стельмахович про сім’ю, її функції та основні завдання родинної педагогіки. Презентацію підготувала Михайлишин Оксана Романівна, вчитель англійської мови Бортниківського НВК (ЗОШ І-ІІІ ступенів)

“Честь і хвала тим батькам і учителям, які змалку у душах дітей сіють добірне зерно народолюбства, а в серцях – безмежну любов до рідного народу України"...“Не цураймося ж своєї правічної культури! Мусимо знати й пам’ятати наш родовід, розумно користуватися тією мудрістю, яка жила в народі з давніх давен”. М. Г. Стельмахович

Мирославу Гнатовичу Стельмаховичу належить визначна роль у глибинному дослідженні української етнопедагогіки та традиційного родинного виховання. Вченим, починаючи з 1988 року, започатковано рух за відродження й розвиток автентичної української педагогіки й шкільництва на засадах національної педагогічної культури рідного народу, започатковано вивчення українського народознавства в школі.

Стельмаховича знали як автора багатьох фундаментальних досліджень у галузі етнопедагогіки. Він вважав народну педагогіку міцним фундаментом, який може забезпечити бурхливий злет національної педагогічної науки. М. Стельмаховичу належить чи не одна з провідних ролей в узагальненні родинних традицій трудового виховання. У його дослідженнях є чітке визначення мети, завдань і найголовніших принципів народної педагогіки, у якій праця розглядається як "могутній виховний засіб і мірило людської порядності. Саме у ній розвиваються здібності людини, формується її світогляд і моральне обличчя".

М. Г. Стельмахович зазначав:“З усією відповідальністю заявляю, що педагогікутворить народ, а ми, науковці, вчителі, тільки її досліджуємо, даємо теоретичне та наукове тлумачення, обґрунтування. З огляду на цепедагогіку, а тим більше родинну, в кабінеті писати неможливо. Дійсно, наукова педагогіка народжується на ґрунті народної педагогіки, а тому вона обов'язково наділена певними національними рисами, тобто є національною педагогікою. Українська родинна педагогіка — заповіт і заповідник українського духу.”

Дослідник відзначає, що ідеал родинного виховання — здорова та щаслива людина з багатогранними знаннями і високими духовно-моральними якостями, патріотичними почуттями та працьовитістю. М. Г. Стельмахович досліджує процес виховання та його принципи. Він пише, що "Родинне виховання — процес цілеспрямованого формування особистості дитини під керівництвомбатьків. Процес родинного виховання — це сукупність послідовних дій батьків, спрямованих на досягнення гарного виховання своїх дітей."Вченим досліджені компоненти родинного виховання, до яких він відносить: мету, завдання, зміст, принципи, методи, прийми і організаційні форми виховання.

Головна мета українського родинного виховання: формувати в дітей та молоді духовність рідного народу;виховувати високосвідомих представників, патріотів українського народу, поетів і творців національної та загальнолюдської культури, вільних громадян незалежної України.

Основними завданнями родинного виховання є:піклування про фізичне і психічне здоров'я дітей, виховання фізично й морально здорової дитини;виховання в дітей глибоких патріотичних почуттів, створення сприятливих умов для оволодіння дітьми рідною мовою, знаннями про рідний край, природу, Батьківщину;виховання в дітей любові до добра, правди, справедливості, моральних цінностей, ідеалів, культурних традицій;цілеспрямоване і систематичне нормування в дітей української національної психології, характеру, світогляду, ідеалів, наукових поглядів та переконань;

організація з найбільш раннього візу посильної праці, різних видів трудової діяльності дітей на благо сім'ї, родичів, інших людей і по самообслуговування, виховання їх цивілізованими господарями землі та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин;формування естетичних смаків та почуттів, уміння розрізняти красиве й потворне в житті, і в мистецтві, і в побуті;сприяння родини навчально-виховним закладам у вихованні дитини, її становленні як особистості.

На думку академіка Стельмаховича, провідні завдання родинного виховання передбачають забезпечення реалізації: 1/ натуралізму; 2/ раціоналізму; З/ гуманізму; 4/ евдемонізму; 5/ соціалізації та етнізації; 6/ духовності.

Суть родинного виховання включає такі основні напрями:тілесне виховання – діяльність батьків, спрямована на зміцнення здоров'я, сили та досягнення правильного фізичного розвитку дітей;розумове виховання – цілеспрямований вплив батьків на розвиток розумових сил та мислення дітей, на вироблення культури розумової праці;духовно-моральне передбачає формування в дитини високої духовності та чистої моралі; 

трудове виховання передбачає використання в родині трудових традицій українського народу через залучення дітей до посильної праці, визначення обов'язків дитини в сім'ї;естетичне виховання передбачає формування в дітей естетичних смаків та почуттів; моральна підготовка дітей та молоді до подружнього життя в поєднанні із статевим вихованням.

У підручнику "Українська родинна педагогіка" та в ряді статей Стельмахович зазначає:"Традиційне українське родинне виховання - це історично сформована, відшліфована через безперервне застосування впродовж багатьох віків у середовищі українців педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського й родичівсько-свояцького впливів на дітей та молодь, спрямованих на формування життєдіяльних особистостей, забезпечення розвитку духовної єдності, наступності, спадкоємності поколінь і безсмертя нації.”

Надаючи виняткового значення родині загалом, М. Г. Стельмахович розумів і згубність впливів на особистість тих батьків, які не виконували своїх громадських обов'язків, нехтували відповідальністю, яка покладає на нихбатьківство і материнство. Розкриваючи негативні сторони побутування сучасних родин, педагог наголошував на важливості їхдуховно-матеріального здоров'я, яке вважав запорукою здоров'я нації, міцності незалежної України.

Батьки – найкращі вихователі, а тому, насамперед, вони відповідають перед власною совістю, народом, державою за виховання своїх дітей. Саме в сім’ї складаються і поступово змінюються ті або інші життєві установки особистості, котрі й визначають сутність її духовності, її моральне обличчя. Сім’я і школа ставить перед собою основне головне завдання – виховання всесторонньо, гармонійно розвинено, реалізувати себе в професійному, громадянському і сімейному аспектах.