Презентація на тему: «ОСНОВНА ОБРЯДОВА ЇЖА»

«ОСНОВНА ОБРЯДОВА ЇЖА»

Умовно можна поділити обрядовий цикл свят на дві групи: Сімейні; Календарні. Так, у сімейних обрядах найбільш значними є ті, щопов'язані з народженням дитини (родини, хрестини), весіллям і похоронами.

У родинах харчова атрибутика грала особливу роль при відвідуванні породіллі. За традицією це могли робити лише жінки. З собою вони несли хліб або хлібні вироби, яйця, мед, узвар або фрукти з узвару.

У весільній обрядовості хліб був одним з найголовніших атрибутів. Виразною особливістю українського весільного обряду було виготовлення спеціального хліба — короваю.

Характерним весільним печивом були також шишки, якими обдаровували коровайниць, гостей, весільну челядь, молодь, яку не частували короваєм. У деяких районах роль шишок виконували перепійці, зозульки, гуски, качки. Їли й інше печиво — верч на Поліссі, лежень на Правобережжі, дивень на Півдні тощо.

Лежень. Дивень

Поминальне застілля на Україні навіть мало назву обід (гобід, вобід). Обов'язковою ритуальною стравою на поминках було коливо (на Сході й Півдні воно називалося канун).

КАЛЕНДАРНА ОБРЯДОВІСТЬРіздвяні свята починалися Святим вечором. Це був останній день Пилипівського посту, тому за звичаєм готували щедрий, але пісний стіл: дванадцять страв з рибою та грибами, борщ, каша, книші, вареники. Ритуальними стравами були кутя.

Переддень Нового року (Маланки) та ніч і день Нового року (Василя) відзначалися багатим застіллям, яке віщувало майбутній урожай і добробут в родині й називалося Щедрий вечір. Багатством молочних страв відрізнялася Масляна, або Масниця. До Великодня готувалося ще пишніше застілля, ніж на Різдво. Пекли паски з пшеничної муки тонкого помолу, фарбували крашанки, писали писанки, робили ковбаси, смажили кров'янку, пекли книші, колачі, хліб.

Літні свята не відзначалися великими застіллями й спеціальними ритуальними стравами,— очевидно, через зайнятість у період косовиці, жнив, городніх робіт. Виняток можуть становити лише петрівські мандрики з сиру — печиво, яке виготовляли для дітей. Наприкінці літа на Маковія і Спаса пекли коржі — шулики, які їли з маком і медом.

Осінні свята проходили під знаком парубочо-дівочих гулянь. Одним з найяскравіших у цьому ряду було свято Андрія. Дівчата ворожили на балабушках, тісто для яких замішували на воді, принесеній від криниці ротом. Молодь грала з калитою — великим коржем, який підвішували у хаті до сволока. Дослідники слушно виводили назву цього печива від слова «коляда», пов'язуючи його з символом сонця, зі святом зимового сонцестояння.