Презентація на тему: "Основні козацькі повстання 16-17 ст. як передумова Національно-визвольної війни Б.-З. Хмельницького 1648-1657 рр."

Основні козацькі повстання ХVІ-ХVІІ століть як передумова. Національно-визвольної війни Б.-З. Хмельницького 1648-1657 рр.

ПЕРЕДМОВАБуремне ХІV ст. Українські території поділені між Великим князівством Литовським, Польським королівством, Угорщиною, Молдавським князівством та Золотою Ордою, і це головна першопричина виниикнення козацтва як явища: найліпші умови для “проживання” для українців були хіба що на землях, які входили до складу ВКЛ – Великого князівства Литовського . Чому? Бо: “Старовини не рушимо, новини не вводимо”. Така соціально-правова політика була характерна для ВКЛ у перші століття його існування, коли дана держава включала значні українські території - майже всю Волинь, Чернігово-Сіверщину, Київщину, Переяславщину та Поділля. Ця політика означала, що литовська влада не намагалася нав'язувати свої порядки та культуру руським землям, а, навпаки, зберігала їхні традиції, звичаї та правові норми, викладені у “Руській правді” та “Правді Ярославичів”

У складі інших держав українцям жилося несолодко: привілеї мали нащадки знатних і заможних княжих родів, а права решти населення не дотримувалися. Найбезправнішою верствою були селяни, і тому недивно, що деякі відчайдухи тікали від важкої долі на території Дикого Поля –малозаселених причорноморських і приазовських степів між Дністром на заході та Доном і Хопром на сході, на які періодично здійснювали набіги кримські татари – войовниче населення Кримського ханства, створеного у 1441 році після розпаду Золотої Орди

І от 1489 рік. У Хроніці Польській Мартіна Бельського ми знаходимо перші згадки про козаків, які виступали у якості проводників польського війська під керівництвом королевича Яна Ольбрахта проти татар. Козаки називали сміливців, які, незважаючи на всі ризики почали освоювати території незаселеного Дикого поля і навчилися воювати із кримчаками та османами.1556 рік. Створення першої Запорозької Січі – Хортицької - князем Дмитром Івановичем Байдою-Вишневецьким. Свої військові табори – Січі - козаки створювали у важкодоступних для ворогів – татар і османів місцях, за дніпровими порогами, у важкодоступних для ворогів – татар і османів місцях, звідкіля походить їх назва – запорожці, або низове козацтво. 1572 рік – створення реєстрового козацтва, коли польський король Сигізмунд II Август видав універсал про взяття на службу 300 козаків, яких записали до спеціального списку – реєстру і щорічно сплачували платню, як і польским воякам.

Реєстрові козаки мали нести військову службу на користь Речі Посполитої, а натомість отримували певні привілеї, наприклад, такі, як звільнення від податків та виконання інших повинностей, крім військової. Вони також отримали право на землю та підпорядковувалися гетьману та старшині, яких обирали на власній козацькій раді. Реєстрові козаки брали участь у різних військових кампаніях Речі Посполитої, як досвічені бійці, які добре вивчили підступну військову стратегію кримчаків і османів, а одним з найвидатніших гетьманів свого часу, за якого кількість реєстровців значно збільшилася, безперечно, був. Петро Конашевич-Сагайдачний.

І запорожці, і реєстровці мали дві основні мети:захист українських та захист своїхтериторій соціальних прав. Однак, найскладніше це зробити було запорожцям: Вони фактично були поза законом, у Речі Посполитій як соціальну верству їх не визнавали, фактично, говорячи сучасною мовою, король і шляхтичі вважали їх “злочинним угрупованням”, але подекуди зверталися до запорожців по допомогу. Чому ж запорожці-низовики були поза законом? Все пояснюється дуже просто – прийняти на службу у польське військо король не міг геть усіх козаків – по-перше, їм треба було сплачувати платню, по-друге – реєстровці мали певні привілеї, наприклад, звільнення від податків та виконання інших повинностей, крім військової. І тому запорожці мусили самі про себе подбати. Як? –здійснючи набіги на Кримське ханство і портові міста Османської імперії з метою збагачення. І, звичайно, це викликало певні “непорозуміння” між низовиками і королем: у той час, як Річ Посполита укладала мирні договори з Кримським Ханством і Османською імперією, запорожці постійно порушували умови перемир`я, бо не вважали себе підлеглими короля. А от османи і кримчаки великої різниці між козаками не бачили – їм було дуже важко довести, що умови договорів порушули непідвладні польському королю запорожці, а не “слухняні” реєстровці. Це призводило і до братовбивчих війн, коли король наказував реєстровому козацтву приборкати своїх братів-запорожців.

Отже, і запорожці, і реєстровці намагалися, насамперед, захистити свої соціальні права і узаконити (що особливо стосувалося саме запорожців) своє положення у суспільстві:запорожці намагалися увійти до складу війська реєстрового або ж отримати певний статус і положення у тогочасному суспільстві, а реєстровці, натомість, бажали, аби їх зрівняли у правах з польською шляхтою, яка на той час користувалися найбільшими привілеями і мала неабиякий вплив на соціально-економічне життя українських земель

Повстання Криштофа Косинського (1591-1593): Першим значним виступом, який був спричинений незадоволенням козаків та селян урядовою політикою - зокрема, обмеженнями щодо низового козацтва, було повстання під проводом Криштофа Косинського ((1591-1593)2 лютого 1593 року його придушили сили руських князів Острозьких і Вишневецьких у битві під П'яткою. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні 1593 року обложив резиденцію Олександра Вишневецького в Черкасах, але сили були нерівні, і в одному з боїв козацький отаман загинув, а його війська відступили. Наслідки повстання: загалом, повстання Косинського не принесло бажаних змін для козацтва та селян, але підштовхнуло козаків і селян до подальших виступів, поклавши початок боротьби цих верств за свої соціальн-економічні права

Повстання під проводом Северина Наливайка (1594–1596)Повстання під проводом Северина Наливайка — козацьке повстання в Речі Посполитій під проводом Северина Наливайка супроти шляхти відбулося у 1594–1596 роках. Розширення масштабу повстання Косинського, охопило значні території України, включаючи Київщину, Поділля та Волинь. Наливайко розіслав шляхті вимоги щодо утримання козацьких підрозділів, а також визнання козацьких порядків. Наслідки повстання: Тисячі повстанців, їхніх жінок і дітей було вбито. Тільки невеликий загін козаків на чолі з Криштофом Кремпським зумів вирватися з оточення і відступив на Запорожжя. С. Наливайка та інших шістьох ватажків повстання було відправлено до Варшави, де 11 квітня 1597 року після нелюдських тортур їх стратили.

Повстання Марка Жмайла-Кульчицького (1625): Виникло через невиконання урядом обіцянок, даних козакам після Хотинської війни 1620-1621 років, і загострення суперечностей між реєстровими та низовими козаками. Наслідки повстання: Битва 20-тисячного козацького війська під керівництвом гетьмана Марка Жмайла із 30-тисячним польським військом, яким командував гетьман Конецпольський, ввійшла в історію як Куруківська. Проти повсталих в Україну було відправлено каральну експедицію, яку очолив досвідчений полководець, коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Вирішальна битва основних сил поляків з козаками відбулася 31 жовтня в районі озера Курукового. Перемогу не здобула жодна з сторін, і після гетьманського перевороту, коли козаки віддали булаву Михайлу Дорошенку, була укладена Куруківська угода. Згідно з цією угодою, польський уряд проголошував амністію всім повсталим, кількість реєстрових козаків обмежувалася 6-тисячами. В свою чергу козаки зобов’язувалися не ходити в походи на Крим та Туреччину й не мати зносин з іншими державами. Козаки, які не стали реєстровими, мали залишити військо, визнавши себе кріпаками. Цей пункт особливо принизив волелюбних запорожців і поглибив ненависть до поляків. Таким чином, Куруківська угода відповідала лише інтересам привілейованої козацької верхівки, незважаючи на те, що в боях із королівськими військами героїзм проявила козацька маса і збільшило прірву між реєстровими козаками та запорожцями. Марко Жмайло не визнав цієї угоди і з частиною козаків відійшов на Запорізьку Січ. Його подальша доля невідома.

Повстання Тараса Федоровича (Трясила) (1630): Виникло внаслідок конфлікту між козаками та шляхтою, а також посилення соціального тиску на селянство та міщан. Наслідки повстання: Повстання під проводом Тараса Трясила (Федоровича) в 1630 році, яке охопило значні території України, мало як військові, так і політичні наслідки. У військовому плані повстанці здобули перемогу над польськими військами під Переяславом, але зрештою були змушені укласти угоду з польською стороною. Політичні наслідки включали збільшення козацького реєстру до 8 000 чоловік та певні поступки з боку польської влади, такі як, наприклад, амністія для повстанців, але незадоволення серед селянства та нереєстрових козаків зростало, бо їх вимоги до польського уряду не виконувалися. Як наслідок, це спричинило ще більшу кризу у українському суспільстві , розбрат поміж його окремими верствами (селянами і запорожцями, запорожцями і реєстровцями), а також посилило ненависть запорожців і селян до польської шляхти.

Повстання Івана Сулими (1635 рік) — повстання запорізьких козаків під проводом гетьмана Івана Сулими проти Речі Посполитої 1635 року через відбудовуурядом Речі Посполитої фортеці Кодак для нагляду за бунтівними запорожцями та зменшення реєстру Війська Запорізького – виключення із нього “неблагонадійних” козаків. Наслідки повстання: Зруйнування Кодацької фортеці призвело до посилення репресій з боку польської влади та ще більших обмежень прав запорожців та реєстровців. Поразка повстання спричинила прийняття "Ординації Війська Запорозького", згідно з якою відбулося суттєве зменшення кількості реєстрових козаків (до 6 000 чоловік), закріпила їхнє проживання у певних староствах, та встановила контроль над старшиною. Через обмеження та репресії частина козаків була змушена тікати на Слобожанщину та інші території.

ХВИЛИНКА НА ЦІКАВИНКУ!

ГІЙОМ ЛЕВАССЕР ДЕ БОПЛАН – чим він прислужився Україні і українцям? Згідно з дослідженням відомого дніпровського історика і краєзнавця Максима Едуардовича Кавуна, Гійом (Гільом) Левассер де Боплан (Beauplan) – французький інженер і картограф XVIIстоліття, - двадцять років був на службі Речі Посполитої – польсько-литовської держави, що існувала з 1569 по 1795 рік. Уславився Гійом де Боплан насамперед як військовий інженер і мандрівник. На жаль, портрет Боплана не зберігся, а, точніше, він ще й досі не ідентифікований на живописных полотнах. Народився Боплан, ймовірно, у 1595 році у місті Руан у північній провінції Нормандія у Франції (за іншою версією – у місті Д`єп). Левассеры були відомою дворянською родиною. Згідно з традицією, друге прізвище у французької аристократії надавалося за назвою маєтку і, йомовірно, придбавши маєток Боплан, батько Боплана отримав друге прізвище і започаткував нову дворянську гілку. Можна вважати, що свої професійні здібності Гійом де Боплан отримав у спадок, бо його батько, Вільгельм Левассер, був відомий гідрограф, математик і картограф. Початкова карёєра Боплана складалася дуже вдало, але коли його покровитель, маршал д'Анкр, який був фаворитом королеви Марії Медичі, впав у немилість, Гійом де Боплан був змушений покинути територію Франції. Рятуючись від минулого, Боплан потрапив у Індію і певний час жив навіть на острові Мадагаскар! І от орієнтовно у 1630 році цей шукач пригод поступає на службу до польського короля Сигізмунда III, який запросив Боплана як досвіченого військового інженера.

Боплан був направлений на східні кордони Речі Посполитої. У ті часи однією з головних задач уряду стала укріплення східних кордонів і захист від Османської імперфї, кримських татар і бунтівних запорожців – а для цього було потрібно було побудувати чимало фортець. І втілювати у життя задум польського сойму довелося Гійому Боплану, який майже 20 (!) років мандрував по обох берегах Дніпра, шукаючи найкращі місця для будівництва фортець, а потім їх створював . Багато українських міст “виросло” саме із фортець Боплана – такими містами, наприклад, є Бар, Кременчук, Броди та Подгорці.

Також до завдань Гійома Боплана входило дослідження місцевості центральної України, де поляки планували закріпитися, тож у процесі досліджень Боплан непогано ознайомився з топографією, географією, етнографією та кліматом цього краю. Як результат – створення детальної карти України (яка була створена у 1639 році і вважається першою (!) картою України) за наказом польського короля Владислава IV і коронного гетьмана Станіслава Конецпольського.

КОДАЦЬКИЙ ПОРІГ

У липні 1635 року Боплан спроектува і заснував фортецю Кодак, яка була розташована над першим дніпровським порогом, Кодацьким. 4-бастіонна фортеця складалася із земляних валів і дерев`яних фортифікаційних споруджень. Проте на Боплана очікувала перша серйозна і неочікувана невдача у його карєрі - вже через місяць після її заснування фортецю зруйнував і спалив Іван Сулима.

У 1639 році Кодак було відновлено під керівництвом того ж Боплана – фортеця стала 6-бастіонною і ще більш укріпленою. За легендою, коронний гетьман Конецпольський привіз подивитися на Кодак представників козацької реєстрової старшини, серед якої був і майбутній гетьман Богдан Хмельницький. І коли Конецпольський розхвалював новий замок, Хмельницький ніби-то прорік латинський вислів: « Manu facta , manu distruo », що означало: «Руками створене – руками руйнується».І справді – у 1648 році, когда Хмельницкий на початку Національно-визвольної війни пішов на Жовті Води і отримав першу блискучу перемогу, Кодак зруйнували загони, очолені його полковниками Шумейко, Нестеренко и Вовченко. На жаль, за радянських часів більша частина фортеці була зруйнована при побудові гранітного кар`єру. Вцілило тільки два бастіона , а у 1910 році біля них за ініціативою Дмитра Яворницького возвели обеліск. А що ж Гійом де Боплан?Після початку Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, Боплан повернувся на Батьківщину, у Францію, де і створив із накопичених раніше матеріалів досліджень «Опис України» («Description d'Ukranie») і карти України і Польщі.

Повстання Павла Бута (Павлюка) (1637 р.), Якова Острянина (Остряниці) та Дмитра Гуні (1638 р.):останні великі повстання перед Хмельниччиною, які виникли через посилення польського панування та обмеження козацьких прав і автономії. Наслідки повстань. Після завершення даних повстань наступило так зване “золоте десятиріччя” (1638-1648 рр.) – без повстань і війн, але це тимчасове затишшя стало передтечею великої бурі - Національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

ВИСНОВКИ:отже, головною причиною козацьких повстань початку ХVІІ століття стало прагнення реєстрового і, насамперед, низового козацтва захистити свої привілеї, отримати рівні права з польською шляхтою та стати повноправними членами суспільства і господарями на своїй землі і країні

ЗАПИШИ ВИСНОВОК! Саме прагнення узаконити і поліпшити своє соціальне становище, зрівнятися у правах з польською шляхтою та бути повноцінними господарями на своїй землі і призводить до низки козацьких повстань ХVІ-ХVІІ століть

ХВИЛИНКА НА ЗАКРІПЛЕННЯ ПРОЙДЕНОГО МАТЕРІАЛУ: Реєстрове козацтво було створене у:а. 1648 р.; б. 1572 р.; в. 1492 р.; г. 1630 р.; д. Немає правильних відповідей. Основною причиною козацьких повстань було прагнення козацтва:а. здійснити державний переворот у Речі Посполитій;б. зробити кращим життя міщанства і селянства;в. відстояти свої права у суспільстві та зрівнятися у правах з польською шляхтою. Розстав повстання у хронологічному порядку: Повстання Івана Сулими – повстання Северина Наливайка – повстання Марка Жмайла-Кульчицького – повстання Криштофа Косинського – повстання Павлюка-Остряниці-Гуні – повстання Тараса Федоровича (Трясила).

ОСНОВНІ ДАТИ:1572 р. – створення реєстрового козацтва;1591-1593 рр.- повстання Криштофа Косинського;1594–1596 рр. - повстання під проводом Северина Наливайка;1625 р. - повстання Марка Жмайла-Кульчицького;1630 р. - повстання Тараса Федоровича (Трясила); 1635 р. - повстання Івана Сулими;1635 р. – побудова фортеці Кодак Гійомом Бопланом і її зруйнування Іваном Сулимою;1639 р. – відновлення фортеці Кодак Бопланом;1648 р. – зруйнування фортеці Кодак за наказом Богдана Хмельницького;1638-1648 рр. – “золоте десятиріччя” – період без козацьких заворушень і повстань.

Дякую за увагу!