Презентація на тему «Покрова Пресвятої Богородиці.»

Покрова Пресвятої Богородиці.

Зі святом Покрови Пресвятої Богородиці! Нехай вона покриє всю Україну Покровом своїм!Захищає від ворогів та береже Захисників України!

Свято Покрови віддавна відзначається українцями і крім релігійного значення, є ще й днем українського козацтва. Повна назва свята - Покров Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Православна церква завжди відзначала його 14 жовтня. Але цього року, у зв'язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар, дата свята зсунулася на 13 днів раніше. У 2023 році Покров Пресвятої Богородиці відзначатимуть 1 жовтня.

Цариця Небесна, Заступниця, Небесна Воєвода, непереможна Перемога – ці поширені у православній християнській літературі імена Пресвятої Богородиці підкреслюють ту з її якостей, що найбільше прийшлася до душі нашому народу, а саме – її покровительство та заступництво всього християнського люду від ворогів видимих та невидимих.

Сьогодні свята Покрови Пресвятої Богородиці немає в календарі жодної православної церкви, окрім української, що також обумовлено історично. За церковними переказами блаженний Андрій Юродивий був слов’янином за походженням і, повернувшись на Батьківщину, поширив звістку про чудесну подію, свідком якої він був. Після прийняття християнства на Русі візантійські майстри зводили тут перші храми, і влахернські будівничі, які будували Успенський собор Києво-Печерської Лаври, принесли сюди звичай відзначати Покрову. Успенський собор Києво-Печерської Лаври

Князь Ярослав Мудрий після перемоги над печенігами у 1036 р. на пошану Богу та Богородиці, побудував величний собор св. Софії та храм Благовіщеня на Золотих Воротах у Києві. У 1037 р. він офіційно проголосив Пресвяту Богородицю Заступницею і Покровителькою своєї держави і народу. Багатьом киянам і нині добре відомий переказ про те, що Київ доти стоятиме на землі, доки буде непорушним у Софійському соборі образ Божої Матері Оранти з руками, складеними у прохальній молитві за весь люд християнський.

Офіційною датою встановлення свята Покрови Пресвятої Богородиці на Русі вважається 1164 рік, коли Андрій Боголюбський – онук князя Володимира Мономаха. Але цей же князь у 1169 р., заручившись підтримкою ще декількох князів піде на Київ. «Ціла хмара князів Руси посунула нищити Київ на славу його північного суперника», як описав цю подію Михайло Грушевський. Після тривалої облоги 12 березня 1169 року захисники міста здалися. За давньої традицією та за неписаними правилами Руси, кияни вважали, що новий князь прийшов правити столицею, тому вирішили покластися на милість переможців. «Милість» виявилася такою, що Київ два дні піддавався небаченому доти спустошенню, в результаті якого не було зроблено винятку ні для кого: ані для жінок, ані для дітей. Як пише літопис: «І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в'язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали … Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди.»

У запорізьких козаків був особливий культ Богородиці-Покрови як заступниці та захисниці від ворога. Головна січова церква завжди називалась на честь Покрови, а її ікона була в кожному козацькому курені. Зображували її й на хоругвах, під якими козаки виступали в походи. Перед кожним походом навколішки ставали на молитву до Пресвятої Богородиці «Під Твою милість прибігаємо». Після завершення походу — незалежно від його успішності — козаки відправляли молебень на честь Божої Матері. Саме на свято Покрови Пресвятої Богородиці, на козацькій раді січовики щороку обирали собі кошового отамана. За звичаєм, він мав двічі відмовитися від честі очолити «шановане товариство». Погоджувався після третьої пропозиції, цим самим підкреслюючи, що йде на це не з власної волі, а на прохання козаків. Новообраний кошовий дякував своїм побратимам за честь їх очолювати і кланявся на чотири боки.

Згідно з переказами, що збереглися, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках: на Січі залишалася тільки залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї, не мали. Оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята), то і маємо козацьке свято на Покрову. Українські козаки завжди по-особливому шанували свято Покрови, вважаючи Богоматір своєю заступницею. Тому ікона Марії з омофором була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. З’явився навіть особливий тип ікони — «Козацька Покрова», на якій зображували козаків та їхніх старшин під розпростертим покровом Богородиці. За даними Інституту національної пам’яті, вціліло трохи більше ніж десяток таких ікон. На одній із них ми бачимо навіть зображення Богдана Хмельницького.

Оповіді про чудесну появу Пресвятої Богородиці для захисту християнських святинь і досі побутують в Україні. Усна народна творчість увічнила порятунок Богоматір’ю Почаївської Святоуспенської Лаври перед турецькою навалою 1675 року в пісні «Ой зійшла зоря вечеровая над Почаєвом стала». «Діва-Мати, єдина межа між створеним і несотворенним Божим єством» (за висловом відомого богослова Григорія Палами) була надзвичайно близькою і зрозумілою нашому народу. Їй, як земній жінці і небесній заступниці водночас, приносили свої молитви українки, прохаючи про добру долю та життя для своїх дітей. Наприклад, існує такий переказ. Одного разу, не дочекавшись сина з війни, жінка взяла у церкві ікону Христа і принесла її додому, звернувшись до Богородиці з такими словами: «Я забрала Твого Сина і дуже прошу Тебе, допоможи мені повернути мені мого». Ця історія з XVIII ст., переказана Антонієм Радивиловським, і досі зрозуміла та близька багатьом матерям, що втративши надію на людей, допомогли своїм дітям через ревну молитву до Пресвятої Діви.

Діво Богородице, Пресвятая Мати!Дозволь у цю годину молитву читати. Глянь Свята Марія на нашу країну —Від заходу до сходу — скрізь хрести біліють. Українська ллється кров роками без впину. Пошкодуй старих батьків і малу дитину. Поглянь Богородице — матері ридають,А маленькі діти й вдови батька виглядають. Для них небо почорніло і сонця не видно... Поможи їм Божа Мати і попроси Сина. Хай поможе Україні ворогів здолати. Хай хвороби і нещастя минуть наші хати. Покровителько Святая, змилуйся над нами. Прикрий синів Омофором, хай не плачуть мами. Покровом своїм Святим прикрий Україну. Від усякої біди у тяжку годину. Благаємо, Пресвятая, молитву прийняти І з своїм Небесним Сином нам допомагати. Амінь. (Антоніна Генелюк)

Дякую за увагу. Миру нам всім.

При підготовці доповіді були використані такі матеріали: Відео «Православний вісник» - Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці;Кліп гурту OTAVA – Через поле України ішла Божа Матір;Відео «Український світ» - Покрова Пресвятої Богородиці. Історія свята. Традиції. Прикмети;Вірш Антоніни Генелюк «Помолімось…». Доповідь підготував здобувач освіти ДЗП(ПТ)О “ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ М. ДНІПРО” - Пімонов Андрій