Прикметник називає ознаку предмета (новий, зелений, вербовий, сестрин) і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?Прикметники утворюються від іменників, дієслів, числівників, прислівників та інших прикметників суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним способами, складанням основ або слів. Наприклад: Від іменників: залізо - залізний, пісок - піщаний, весна - весняний, зима - зимовий, кисень – кисневий тощо. Від дієслів: терпіти – терплячий, думати – думаючий, балакати – балакучий, стримувати – нестримний, тонути – тонучий, вирішати - вирішальний тощо
Номер слайду 3
Прикметники виражають ознаку:запаху (п’янкий, запашний);кольору (білий, зелений);віку (старенький, давній);розміру (величезний, середній);матеріалу (діамантовий, дерев’яний);якості (твердий, гнучкий);приналежності (зятів, сестрин);простору (далекий, близький);часу (ранній, вчорашній);внутрішні властивості (добрий, щедрий);зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний);ознаки за відношенням до місця (міський, районний).
Номер слайду 4
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКАУ реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю. Наприклад: Над лісом раптом запанувала абсолютна тиша (прикметник абсолютна — означення). Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка (Яка важка у вічності хода! (Л. Костенко).
Номер слайду 5
Закінчення прикметників. Прикметник може змінювати рід число та відмінок. В однині розрізняють прикметникичоловічого, жіночого та середнього роду, який визначається родом іменника. Наприклад: головний біль, вищий ступінь, далека путь, довідкове бюро. У множині усі прикметники мають закінчення -і