Презентація на тему " Рідна мова - церце наше" для учнів 5-11 класів.

«Рідна мова– серце наше»Підготувала КОЗЮБЕНКО Лілія

“Мови – це важливо!” – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови. 

Не замовкай ніколи, рідне слово,Іскрися жартом, піснею злітай. Над нами квітни завжди веселково,Щоб сяяв щастям український край.

Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.  

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

Трагічні дати в історичному календарі української мови. 1720 рік — російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою. 1769 рік — видано розпорядження Російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг. 1862 рік — закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.1863 рік — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою. 1884 рік — закрито всі українські театри. 1914 рік — російський дар Микола II ліквідовує українську пресу — газети і журнали.1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.1983 рік — видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів на 2 групи російські та українські. Це призвело до того, що багато українців стали ігнорувати рідну мову.1989 рік — видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську було відсунуто на третій план…

Цікаві факти про українську мову. Українська мова належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що найближчою генеалогічно до української мови є білоруська. Ці дві мови мають 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний. Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру "П", а найменш уживаною є буква "Ф". Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

Мова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. Без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. Як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б’є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.

Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі. Так вважаємо не лише ми, українці, а й інші жителі світу. Так, наприклад, на мовному конкурсі в Італії її визнали другою за мелодійністю мовою світу після італійської, звісно. А в 1934 році в Парижі українська мова ввійшла до трійки найкрасивіших мов світу.

Прислів’я про рідну мову. Для кожного його мова — найкраща й найсолодша. Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається. Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові. Рідна мова — не полова: її за вітром не розвієш. Слово до слова — зложиться мова. Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш. Не кидай слова на вітер. Слово старше, ніж гроші. Від красних слів язик не відсохне. Красне слово — золотий ключ. Слово — не полова, язик — не помело.

«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову…»(Ліна Костенко)Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. (Микола Гоголь)

“Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема”. (Володимир Сосюра)Як парость виноградної лози,Плекайте мову. Пильно й ненастанно. Політь бур’ян. Чистіша від сльози. Вона хай буде!(Максим Рильський)

Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос - більш нічого, А серце б"ється – ожива Як їх почує!.. Не одцуравсь того слова, Що мати співала, Як малого повивала З малим розмовляла;Не одцуравсь того слова, Що про Україну Сліпий старець, сумуючи, Співає під тином.... Ради їх Людей закованих моїх, Убогих, нищих... Возвеличу Малих отих рабів німих! Я на сторожі коло їх Поставлю слово.

«Реве та стогне Дніпр широкий».

Знати, берегти і примножувати рідну мову – це обов’язок кожної людини. Народ, який не усвідомлює значення рідної мови, її ролі в розвитку особистості, не плекає її, не може розраховувати на гідне місце в суцвітті народів.