Презентація на тему:"Роковини трагедії Бабиного Яру"

Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва. Простягається від вулиці Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова між Кирилівською церквою і вулицею Олени Теліги.  

Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У 15 — 17 ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба.

ІІ. -    Бабин Яр – величезне урочище на околиці Києва, Куренівці. Колись там протікав широкий струмок, в якому місцеві жінки прали білизну - звідси і така назва..

…це вже потім у Бабиному Яру стали розстрілювати військовополонених, підпільників, циган та інших людей. Які провинилися перед третім рейхом.

Фашисти вирішили почати ці розстріли 29 вересня 1941 року, цинічно приурочивши їх до єврейського релігійного свята - Судного дня.

Ця робота зайняла у них цілих 3 дні - по 1 жовтня. І за ці дні було розстріляно 33 тисячі 771 єврея, в основному люди похилого віку, жінки і діти.

По місту було розклеєно близько 2 тисяч оголошень. Більшість з тих, хто прийшов становили жінки, діти і люди похилого віку (доросле чоловіче населення було призвано в армію), крім євреїв були представники інших національностей з інтернаціональних сімей.

Через двірників і керівників будинків поширювалася дезінформація про перепис і переселення євреїв. Більшість євреїв – жінки, діти і люди похилого віку (доросле чоловіче населення було призвано до армії) – прибули у призначений час.

Коли Гітлер прийшов до влади і оголосив євреїв поза законом, піддав їх насильству, світ не протестував. Це була чужа біда. Навіть коли фашисти захопили пів-Європи, дехто вірив, що репресії в основному поширюватимуться на євреїв. Так воно спочатку і було. Щоб спонукати націю до війни, потрібен ворог, якщо такого немає – його необхідно вигадати. Так Гітлер об’єднав Німеччину запальною ненавистю до єврейського населення

Бабин Яр, також, став місцем розстрілу п'яти циганських таборів. У загальній складності, в Бабиному Яру в 1941-1943 було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Євреї-ув'язнені, яким німці наказали спалювати тіла в 1943 році, стверджували про 70-120 тис. 

Масові розстріли у бабиному Ярі та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі відбувались і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року – трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка, що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». Упродовж 1941 – 1943 роках у Бабиному Яру було розстріляно 621-го члена ОУН і серед них відому українську поетесу Олену Телігу. 

Олену Телігу, її чоловіка Михайла, а також чимало інших активних діячів було заарештовано, а після численних допитів розстріляно в Бабиному Яру. Один із катів поетеси сказав: «Я не бачив жодного чоловіка, що так героїчно умирав, як ця чудова жінка».

Після масових розстрілів у Києві ще залишалися тисячі євреїв, які не з’явилися на збірний пункт. Хтось переховувався у сусідів, знайомих, діставши документи на інше ім’я.

Врятовані…

З метою увіковічити пам’ять про євреїв – жертв нацизму за рішенням Кнесету 1953 року в Єрусалимі було створено Національний меморіал Катастрофи та Героїзму «Яд ва-Шем» та Зал Пам’яті.

Людей, які були готові на самопожертву заради іншого, почали називати Праведниками народів світу. Присвоєння звання Праведник світу.

На підставі Закону держави Ізраїль про Пам’ять Катастрофи (1951 р.) високе звання «Праведник народів світу» дістали 23 788 осіб.

Найбільше Праведників, які ризикували власним життям заради порятунку інших, було у Польщі – 6266, Голландії – 5108, Франції – 3331 та Україні – 2363 особи. Понад 600 людей, які стали Праведниками України, розшукали Дмитро Омелянюк та його сестра Лідія Кушко, яка проживає у Рівному. Під час війни Дмитро Омелянюк разом із батьками також рятував євреїв. Його батько Степан і мати Марія стали одними з перших в Україні Праведників світу.