В презентації відображений матеріал про ШСЗ, їх класифікацію, значення. Звертається увага на сучасні досягнення України в освоєнні космосу, запуску ШСЗ.
В залежності від орбіти та призначення ШСЗ можуть рухатися по різних орбітах, а також зависати над одною точкою Землі
Номер слайду 4
Ці вчені стояли біля витоків освоєння космосу Ю. Кондратюк С.П. Корольов М. Ф. Янгель
Номер слайду 5
Освоєння навколоземного простору почалося із запуску І ШСЗ 4 жовтня 1957року в Радянському Союзі Діаметр його – 58 см., маса – 83,5 кг, чотири антени – 2.4 – 2.9 м. Обертався зі швидкістю – 24500км/год, час обертання – 92 доби. Всередині супутника знаходилося наукове обладнання, батареї живлення.
Номер слайду 6
3 листопада 1957 року був запущений “Супутник – 2”, який був обладнаний устаткуванням для дослідження складу верхніх шарів атмосфери та сонячного випромінювання. Всередині апарату була собака Лайка – перший живий організм в космосі.
Номер слайду 7
Так, як в навколоземному просторі панує вакуум, то ШСЗ не обов'язково мати обтічну форму. ШСЗ являють собою легкі платформи, або каркаси, які обладнані антенами, камерами, та іншими пристроями для дослідження
Номер слайду 8
Номер слайду 9
Астрономічні – досліджують відкритий космос над верхніми шарами атмосфери. Така мета поставлена перед космічним телескопом “Хаббл”, який вивчає хімічний склад світла, яке випромінюють далекі небесні тіла. Космічний телескоп “Хаббл” Довжина – 13м. Реєструє видиме та УФ випромінювання. Виведений на орбіту в 1990р.
Номер слайду 10
Геофізичні – служать для дослідження земної поверхні. Першим таким апаратом був “Лендсат -1” (1972р.). Вони контролюють забруднення навколишнього середовища, слідкують за парниковим ефектом, ерозією ґрунтів, повенями, засухами, лісовими пожежами… Потужне виверження Везувію
Номер слайду 11
Гора Сент-Хелен після виверження вулкану.
Номер слайду 12
Орбітальний знімок з роздільною здатністю близько 1км. Можна розгледіти будівлі, автомобілі.
Номер слайду 13
Пожари в столиці Іраку – Багдаді. Супутники досліджують ділянки земної поверхні і із мозаїчної структури формують цілісну карту.
Номер слайду 14
Метеорологічні – використовуються для прогнозу погоди. Вони регулярно передають зображення хмарного, снігового та льодового покриття Землі, відомості про температуру в різних шарах атмосфери… Ураган, що зародився над океаном
Номер слайду 15
Навігаційні – швидко і точно визначають положення довільного об'єкта, обладнаного системою GPS. GPS – приймач визначає положення об'єкта за визначенням часу проходження радіосигналу від трьох супутників
Номер слайду 16
Зараз ШСЗ забезпечуються невичерпним джерелом енергії – сонячними батареями
Номер слайду 17
Номер слайду 18
31 серпня 1995р. Україна запустила свій перший ШСЗ “Січ-1”, який мав спостерігати за змінами атмосферних процесів в повітрі, на поверхні Світового океану та на суші.
Номер слайду 19
В основу цієї програми покладено дослідження, які проводяться ракетно – космічною корпорацією “Енергія” та ДКБ “Південне”. Практична реалізація проекту почалася в 1995році, а перший пуск ракети - носія відбувся в 1999році. Запуск ШСЗ з морської платформи
Номер слайду 20
Номер слайду 21
Платформа “Морський старт”. Цей комплекс може забезпечити виведення на орбіту вантажів масою до 2,9т – на стаціонарну, і до 6т.- на перехідну до стаціонарної, масою 11-15т на низькі навколоземні орбіти.
Номер слайду 22
Даний проект передбачає переобладнання МБР РС-20 (SS-18 “Сатана”) і використання їх як триступінчасті ракети – носії “Дніпро”. Під час запусків ці ракети можуть виводити по декілька ШСЗ на орбіту. “Дніпро” приваблює своєю надійністю, мінімальним впливом на н/с, а також невисокою вартістю. Так виглядає ракета – носій “Дніпро” – бувша РС-20, або SS-18 “Сатана” в класифікації НАТО.
Номер слайду 23
Експерти вважають, що уже через декілька років дана програма буде здійснювати 17% всіх світових космічних запусків. Проектується нова ракета – носій легкого класу “Маяк”, де будуть використовуватись екологічно чисті компоненти палива. Буде розроблений новий клас КА, які будуть вирішувати задачі національної безпеки, розвиток Національної системи спостережень Землі з космосу.