Презентація на тему :"Символи Стародавнього Єгипту. Скарабей."

Стародавній Єгипет. Символи. Скарабей

Священний жук скарабей

Єгиптяни вважали, що цей жук є символом бога Сонця, а на Землі він повторює шлях світила на небосхилі. Відомо, що скарабеї завжди повзуть строго на захід, тобто відповідно до напряму сонця. Це і вражало єгиптян найбільше. Гнойову кулю скарабея вони асоціювали з сонцем і наро дже- нням нового життя. Основне значення жука скарабея – сонце, що сходить. Він символізував вічність і безсмертя. Змушував прокидатися тільки найкраще, що є в людині. Уособлював вічну молодість душі і життя після смерті.

У храмовому комплексі Карнак недалеко від м Луксора (територія стародавніх Фів) збереглася колона, яку вінчає кам’яний скарабей. Згідно з легендою, той, хто сім разів обійде колону і доторкнеться до жука, може загадувати бажання – воно збудеться. Символ жука скарабея був присутній майже на всіх предметах, що оточували древніх єгиптян. Вони вірили, що комаха володіє величезною магічною силою, яка здатна передаватися людині. Вона допомагає долати всі життєві труднощі і домагатися успіху.

Він асоціювався з сонцем. Символізував рух сонця на небі зі сходу на захід, а так само ототожнювався з оновлення та відродженням в загробному житті. За легендою ця комаха виповзла з голови мертвого Осіріса (бога відродження, царя загробного світу), повідомляючи про його відродження в загробному житті. Для єгиптян Серце людини було осередком її свідомості, глибоких знань, мудрості й спогадів про Вічне. Серце відігравало найважливішу роль у знаменитій сцені психостазії - зважуванні душі після смерті. Так Скарабей Серця перетворювався після смерті на свідка душі померлого, всіх його вчинків, у суддю його власної совісті, від якого залежить його порятунок чи засудження.

У єгиптян існували поетичні релігійні тексти, які величали скарабея богом, що живе в серці і охороняє внутрішній світ людини. Тому символ жука поступово ставав сполучною ланкою між божественним початком і людською душею, об’єднуючи їх.

Символ священного скарабея супроводжував стародавнім єгиптянам все життя і разом з ними переходив,по їхніми віруваннями, в загробний світ. Якщо тіло після смерті муміфікували, то замість серця вкладали зображення священного жука. Без нього не могло статися воскресіння душі в потойбічному світі. Навіть на примітивному рівні медицини древні розуміли важливість серця в організмі людини і, маючи в своєму розпорядженні замість нього зображення священного жука, вірили, що воно являє собою первинний імпульс до відродження душі. Дещо пізніше замість фігурки жука скарабея єгиптяни виготовляли серце з кераміки, а імена божеств на ньому зображували поруч з символом священного жука.

У єгипетському пантеоні почесне місце займав бог Хепрі, що знає секрети сонця. Його зображували з головою-скарабеєм або й у вигляді самого жука. Відомі також зображення скарабеїв з людською головою. Часто на стародавніх малюнках можна побачити цього бога за роботою — штовханням сонця по небу. Через те, що скарабеї відкладають яйця в мертвих тваринах і в гної, стародавні єгиптяни вірили, що скарабеї з’являються з мертвої плоті, а Хепрі уособлював переродження, нове життя і воскресіння з мертвих. Вважалося, що саме Хепрі захищає душі померлих на тому світі. Тому при муміфікуванні фігурку скарабея обов’язково клали на місце серця покійного чи на вуста як перепустку в потойбічний світ. . Дещо пізніше замість фігурки жука скарабея єгиптяни виготовляли серце з кераміки, а імена божеств на ньому зображували поруч з символом священного жука.

Єгиптяни вважали, що навіть тіло померлого несе в собі зародок нового життя — безсмертну світляну душу, яка після смерті тіла, звільняючись, воскресає в іншому світі, продовжуючи свою подорож шляхами небесними. Скарабей завжди був символом імпульсу, який отримує душа для небесного польоту, для відродження у світі духовному, після того як у ній починає вмирати й розкладатися все матеріальне. Він уособлював сокровенну силу Серця, яку людина мала пробудити в собі, щоб відродитися, померти й воскреснути, здолавши будь-які перешкоди, що чекають на неї у житті й після смерті.

Скарабей, що має крила й тримає в лапках вогненну кулю, стає символом нового, молодого Сонця весни, що сходить, перемігши темряву й воскреснувши, щоб принести новий імпульс життя й відновлення. Його крила символізують два ока — нічне, яке бачить у темноті, пов`язане з Місяцем, і денне, яке дає життя всьому сущому, пов`язане із Сонцем. На його спині — знаменитий символ may, в центрі якого знаходиться точка, де зустрічаються Небо й Земля. Виконавши свою місію на землі, скарабей-Сонце випростує крила й відлітає до безкрайніх далей, повертаючись на небо, до витоків, що породили його.

У Єгипті ювелірні вироби формою зазвичай є божеств, у яких вірили єгиптяни.  Найпоширенішим виробом був, мабуть, скарабей. З Стародавнього царства до епохи Клеопатри єгипетське ювелірне мистецтво накопичило стільки багатств, що його практично неможливо класифікувати. Зазначимо лише, що багатство Єгипту не суперечливе і немає невідповідностей. Через тисячоліття Єгипет проніс всю свою магічно-релігійну силу, втілену в ювелірних виробах, які носили у певний момент і певних частинах тіла.