Презентація на тему : " Сучасні трудові міграції українців:причини та наслідки "

Сучасні трудові міграції українців:причини та наслідки

Останніми роками спостерігається істотне збільшення відтоку трудових ресурсів за кордон. Вагому частку українських емігрантів становить саме молоде і потенційно перспективне населення країни, що спричиняє старіння населення і демографічну кризу в державі.

Міжнародна міграція робочої сили є однією з форм міжнародних економічних відносин. Упродовж усієї історії людства трудова міграція відігравала значну роль у суспільному розвитку. В нинішніх умовах поглиблення процесів глобалізації та інтеграції вона набуває все більшого поширення в межах світового господарства.

З одного боку, переміщення працездатного населення є одним з об’єктивних факторів становлення цілісної світогосподарської системи. З іншого боку, трудова міграція створює низку важливих проблем та небезпек для урядів країн як в політичному, так і в соціальному аспектах, тому міжнародні міграційні процеси потребують значного контролю та регулювання з боку держав, що беруть участь в обміні трудовими ресурсами

Молоді, інтелектуальні громадяни України покидають країну, надіючись на перспективніше працевлаштування і отримання вищих доходів, тим самим формують незадоволення внутрішнього попиту на робочу силу, що своєю чергою провокує зменшення ВВП і національного доходу.

Нині трудова міграція увійшла в якісно новий етап свого становлення та стала одним з головних чинників соціально-економічних трансформацій та розвитку світового господарства.

Міграція населення — переміщення людей через кордони тих чи інших адміністративно територіальних одиниць зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

Вагомий внесок у вивчення та аналіз міграційного процесу і причин міграційних рухів в Україні здійснили такі вчені: М. Шульга, С. Пирожков,О. Малиновська, Н. Марченко та інші.

Необхідність державного регулювання детальніше розглянув К. Бієрвірт, який запевнив, що Україна має встановити певні обмеження на виїзд і провадити протекціонізм робочої сили.

А. Тімофєєв акцентував свою увагу на сучасних причинах еміграції українців і розробив цьому низку причин.

О. Ровенчак здійснила класифікацію видів міграцій

Міжнародна організація з міграції оцінює можливе потенційне збільшення кількості міжнародних трудових мігрантів у короткостроковій перспективі на 41%. Серед потенційних трудових мігрантів майже половину складають люди віком від 18 до 29 років. Саме серед таких молодих людей кількість довгострокових трудових мігрантів, які вирішили не повертатись до України, є майже вдвічі більшою, ніж серед людей віком від 45 до 65 років.

Основною причиною зростання молодіжної міграції є стрімке збільшення чисельності громадян, які виїжджають за кордон задля навчання.

Якщо десять років тому в ЄС навчалися трохи більше 10 тис. учнів та студентів-українців, то у 2015 році їхня чисельність сягнула майже 43 тис. Лише протягом 2016 року громадянам України було вперше оформлено 25,3 тис. дозволів на перебування в ЄС з освітньою метою, з них 16,8 тис. зафіксовано в Польщі.

Наростання освітньої міграції пов’язане не тільки з бажанням отримати якісну освіту, але й з тим, що вона може бути сходинкою до подальшого працевлаштування та проживання за кордоном. Тим більше, що низка зарубіжних країн започаткувала численні програми для українських студентів, створила умови виходу іноземців, які успішно закінчили національні навчальні заклади, на ринок праці країни перебування. Так, дослідження Національного банку Польщі виявило лише 2,4% українських студентів, які планують повернутись додому після завершення навчання.

Втомившись від відсутності реформ та очікування кращих економічних умов в Україні, мільйони співгромадян намагаються покращити своє фінансове становище та реалізувати кар’єрні очікування в інших країнах.

Міграція робочої сили в Україні викликається переважно причинами економічного характеру, такими як намагання підвищити добробут і покращити матеріальне становище, прагнення вирішити житлове питання, фінансування навчання, відкриття власної справи, непевність у завтрашньому дні для себе та своїх дітей, неможливість реалізувати свій потенціал, удосконалення знань з іноземної мови.

71% трудових мігрантів головною причиною міграції назвали низьку зарплату в Україні.

Ключовим фактором стрімкого зростання трудової міграції українців до країн ЄС, що є добре помітною останнім часом, стало розширення можливостей для виїзду на роботу після запровадження безвізу та більшої лояльності урядів нових країн-членів ЄС до української трудової міграції.

Серед країн, в які спрямовані потоки трудової міграції з України, слід назвати:

Понад 2/3 мігрантів (70,4%) складають чоловіки, що загалом відповідає результатам попередніх обстежень (у 2001 році вони становили 69,2% мігрантів, у 2008 році – 62,3%, у 2012 році – 65,6%), однак свідчить про деяке збільшення чоловічої міграції. Збільшення частки чоловіків пов’язане не лише з потребами ринку праці країн призначення (будівництво, транспорт), але й виїздом за кордон внаслідок воєнних дій на сході України. За віковими групами мігранти-чоловіки розподілені загалом рівномірно з деяким переважанням осіб 40–49 років (24%).

Основними сферами, де зайняті працівники-мігранти є:сфера торгівлі та сервісудомашнє господарствосільське господарствобудівництво

Основними причинами еміграції українців є:високий рівень життя населення за кордоном, що приваблює емігрантів;можливість реального кар’єрного росту, що стимулює до подальшого самовдосконалення та розвитку;привабливі соціальні умови в країнах-приймання для населення та емігрантів; стрімке падіння “показника щастя” в Україні за 2014–2017 рокипереважно вищий рівень технічного забезпечення, рівень охорони та умов праці для працівників за кордоном;

значне зростання цін в Україні на комунальні послуги, продукти першої необхідності і щоденного вжитку, а також реальна відсутність безкоштовного медичного забезпечення;посилення соціальної напруженості серед українцівзростання реального і прихованого безробіття, що виникло внаслідок закриття багатьох підприємств, економічної кризи, збільшення внутрішньої міграції із тимчасово окупованих територій, невчасної виплати заробітної плати зниження реального рівня життя і рівня безпеки в Україні;диспропорція між економічним розвитком регіонів України, що спонукає до виїзду з регіонів, які не є економічно розвинутими і показники доходів держави нижчі за середні

Україна посіла 132 місце у рейтингу найщасливіших країн світу і конкурує з такими країнами як Судан і Уганда. Цей показник характеризує негативну динаміку процесів в Україні, бо на початок 2013 року наша країна посідала 87 позицію у цьому ж рейтингу.

Усі перераховані вище причини міграції спонукають українців до емігрування з метою знайти роботу відповідну своєму рівню знань, вмінь і кваліфікації, яка б приносила гідний прибуток.

Зайнятість українських мігрантів

Сфери зайнятості українських емігрантів

Вікова структура емігранток за віком:

Сімейний стан жінок-емігранток

Наслідки міграції: Позитивні:надходження до України додаткової іноземної валюти у формі грошових переказів трудових емігрантів та інвестування коштів в економіку через створення спільних підприємств з іноземними засновниками;сприяння інтеграції України до світового ринку праці;спонукання продуктивнішої діяльності українських працівників через створення конкуренції з закордонними фахівцями.послаблення потоку безробіття на національний ринок праці, зниження соціальної напруженості в суспільстві.надання працеспроможному населенню можливості реалізувати свої здібності за кордоном, підвищити рівень кваліфікації, поліпшити матеріальне становище

Негативні:дає прихований вклад у зменшення населення України;збільшення тиску на національний ринок праці внаслідок створення іноземними громадянами конкуренції місцевій робочій силі;лише 3,6 % заробітчан організовують власну справувтрата кваліфікації, оскільки особи з високим рівнем професійної підготовки здебільшого виконують за кордоном малокваліфіковану роботу;втрата Україною найконкурентоспроможнішої частини власної робочої сили (особливо науковців і фахівців), що призводить до уповільнення темпів науково-технічного прогресу

Відтік грошей, зароблених українськими мігрантами, з українських банків в західні внаслідок неспокою;втрата Україною іноземної валюти, що вивозиться іммігрантами як власні заощадження;трудова міграція, як масове явище, не сприяє наповненню пенсійного і соціального фондів через відсутність відрахувань від заробітної плати заробітчан;вкладання державою коштів у підготовку фахівців для потреб власної економіки (затрати на навчання на всіх освітніх рівнях), які, в результаті, створюють додану вартість за межами країни;

проблема реадаптації робітників, які повертаються після роботи за кордоном і відвикли від місцевих умов праці та життя.погіршення сімейних стосунків через довготривалу відсутність членів родин: виникає нестача батьківської уваги, деформуються родинні цінності, виховується легковажне ставлення до життя. Хоча на сьогоднішній день не ведеться жодної статистики щодо кількості дітей, чиї батьки виїхали на заробітки за кордон;зростання злочинності та соціальної напруженості у суспільстві через міжнаціональні конфлікти.виникнення політичних та економічних претензій до України з боку країн-реципієнтів у зв'язку зі збільшенням нелегальної трудової міграції українців;дискримінація та експлуатація наших громадян з боку місцевих роботодавців;

Головним чинником, що спонукає громадян на виїзд є значно вищий рівень оплати праці за межами України. Тому, щоб стимулювати власне виробництво, демографічний “бум”, соціально-економічну стабільність варто здійснити значне капіталовкладення у власні ресурси та здійснювати ефективну державну міграційну політику.

Адже саме держава за допомогою інструментів впливу може відкоригувати ситуацію, що спостерігається зараз на ринку праці. За допомогою впровадження політики протекціонізму реально зменшити відтік висококваліфікованої робочої сили і збільшити обсяги і розвиток власного виробництва. Також Україна за таких умов зможе позбутися іміджу країни-імпортера підготовлених кадрів і розвинути власну економіку до нових рівнів.

Завдяки отриманій за часів незалежності свободі пересування в умовах непростих економічних обставин та низьких заробітних плат робота за кордоном стала для багатьох українців стратегією виживання та підвищення добробуту своїх сімей. Вона є потужним соціальним амортизатором, чинником зменшення бідності, напруги на ринку праці, джерелом значних валютних надходжень, але водночас має ризики втрати частини необхідного для розвитку країни трудового та інтелектуального потенціалу.

Для зменшення темпів трудової міграції, збільшення кількості працевлаштованого населення нам потрібно створити сприятливі умови для розвитку малого й середнього бізнесу, поліпшити підприємницький клімат, легалізувати тіньову зайнятість, збільшити попит на робочу силу як з боку приватного, так і з боку державного секторів економіки, підняти заробітні плати працівникам та забезпечити їх ефективно функціонуючими та технічно оснащеними робочими місцями, створити нормальні макроекономічні умови, такі як стабільний курс національної валюти, низькі відсоткові ставки на кредити, прийнятні темпи економічного зростання.

Ми можемо розглядати міграцію як свободу вибору людини, бо кожна людина має право жити там, де вона хоче, як хоче, а також мати всі блага, на які заслуговує. Однак ми живемо в Україні, і коли наша країна втрачає значну кількість свого людського капіталу, то це має дуже великий ризик для становлення й розвитку держави.

Дякую за увагу!Підготувала. Гоменюк Іванна