В соціології під суспільством зазвичай розуміють об'єднання людей, що характеризується:• спільною територією, яка становить основу соціального простору, в якому проживають, взаємодіють, формують і розвивають взаємозв'язки члени суспільства;• загальноприйнятою системою норм і цінностей, системою культури, що є основою зв'язків між людьми. Завдяки цьому суспільство має велику інтегруючу силу. Воно соціалізує кожну людину, кожне покоління людей, підпорядковуючи їхню поведінку чинним нормам;• саморозвитком, самодостатністю, саморегуляцією. Тобто має здатність підтримувати й постійно відновлювати високу інтенсивність внутрішніх взаємозв'язків, забезпечувати стійкість соціальних утворень;• автономністю, суспільство здатне без втручання зовнішніх сил створити для людей такі форми організації та умови їх життя, які необхідні для задоволення їхніх потреб, їхнього самоствердження та самореалізації.
На думку американського соціолога А. Тоффлера, структуру суспільства визначають такі компоненти:1) техносфера (енергетична підсистема, система виробництва, розподілу);2) соціосфера (різні соціальні інститути);3) біосфера;4) сфера влади (формальні й неформальні інститути політики);5) іносфера (системи інформації та соціальної комунікації);6) психосфера (сфера міжособистісних стосунків).
Суспільне життя відбувається в чотирьох основних сферах: економічній - виробництво, розподіл, обмін і споживання політичній -включає президента, уряд, парламент, місцеві органи влади, армію, правоохоронні органи, податкову службу, політичні партії.соціальній - класи, соціальні групи, нації та взаємозв'язки між ними духовній - формування і функціонування мистецтва, моралі, релігії, філософії, культурних цінностей, науки, виховання, освіти
Основні сфери людської життєдіяльності зумовлюють основні функції суспільства:• функцію забезпечення і відтворення матеріально-економічних умов життя (продукування благ для задоволення вітальних потреб, зростання добробуту, матеріального достатку, підвищення рівня комфортності життя);• функцію регулювання і організації суспільних відносин (забезпечення соціально-політичних і етичних гарантій виживання людства; упорядкування і нормалізація політичних, правових, моральних, релігійних відносин);• функцію акумуляції і зберігання людської духовності в соціальних формах науки, мистецтва, релігії, філософії, перетворення їх у механізм соціальної пам'яті і в засоби духовного рості особистості.