Історія створення роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” сягає часів перебування письменника на каторзі. 9 жовтня 1859 р. він із Твері писав братові: “У грудні я почну роман. Пам’ятаєш, я тобі говорив про одну сповідь-роман, який я хотів писати після всіх, розуміючи, що ще самому слід пережити. Днями я вирішив писати його негайно. Усе серце моє з кров’ю буде вкладено в цей роман”. Спочатку “Злочин і кару” письменник замислював як сповідь Раскольникова. Роман “Злочин і кара” — перший із-поміж великих прозових творів, у якому новаторський світогляд письменника й нова поетика виявилися якнайповніше.
Тема: показ нелюдських умов існування нижчих прошарків населення сучасної йому російської імперії, безнадійності й озлобленості цих людей.Ідея: письменник засуджує тогочасне суспільство, якому байдуже до існування своїх громадян у безпросвітних злиднях. Провідні проблеми:■ суспільства;■ моральності;■ добра і зла;■ гуманізму.
Жанрові особливості роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” не можна окреслити певними межами. І не тільки тому, що цей твір складний за задумом і великий за обсягом. Можна назвати кілька жанрово різних визначень, і кожне з них по-своєму відображатиме істину.“Злочин і кара” — філософський роман, тому що в ньому постає проблема засудження войовничого індивідуалізму й так званої “надособистості”, що перебуває в центрі уваги.“Злочин і кара” — психологічний роман, оскільки в ньому йдеться передусім про людську психологію, у різних, навіть хворобливих, її проявах.
Жанрові особливості:■ внутрішні монологи;■ діалоги-дискусії персонажів (сократівських діалогів1);■ картини майбутнього світу, у якому б запанувала ідея індивідуалізму.“Злочин і кара” — поліфонічний роман: кожний із героїв стверджує власну ідею, тобто має власний голос.1 Сократівський діалог — це своєрідний словесний двобій, що розкриває суперечності в судженнях одного зі співрозмовників.
Підготувати повідомлення на одну із запропонованих тем: 1) "Ф. Достоєвський - тонкий психолог (на прикладі роману "Злочин і кара")", 2) "Система персонажів у романі", 3) "Проблематика твору", 4) "Мотивація поведінки Раскольнікова протягом усього твору" (психологічна характеристика головного героя)