У російській літературі XIX ст. значного поширення набули естетичні концепції «чистого мистецтва» або «мистецтва для мистецтва». Тенденція розвитку «чистого мистецтва» в Росії пояснюється намаганням його захисників протистояти популярності революційно-демократичного руху та утилітарним підходам до розуміння природи мистецтва. Особливо ці тенденції були поширеними у творчості послідовників романтизму, а саме: А. Григор’єва, А. Майкова, Я. Полонського, А. Фета, Ф. Тютчева та ін. Ці поети у своїх творах намагалися уникати соціальних та політичних питань, виявляли особливий інтерес до художньої форми.
Особливості поезії «чистого мистецтва»• Поезія натяків, здогадок, замовчувань.• Вірші не мають сюжетної організації: ліричні мініатюри передають не думки й почуття, а летючий настрій поета.• Мистецтво не має бути пов’язане із життям.• Поет не повинен втручатися у справи світу.• Поезія — для обраних.
Особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева• Сприйняття буття як катастрофи.• Поет-філософ, поет-психолог.• Останній російський поет-романтик.• Природа — живий, багатоликий і одухотворений світ.• Людина часто самотня й безсила порівняно з могутністю природи.• Для віршів характерна насичена метафоричність.• У жанровому плані — тяжіння до філософської мініатюри, поетичної фрагментарності.
Аналіз поезії· Якою є тема цього вірша? У чому полягає особливість її втілення? · Яку проблему розв’язує автор у творі? · Чи можна судити про ставлення автора до свого ліричного героя?· Яке значення має звертання до природи? · Яка строфа, на вашу думку, є провідною у структурі вірша? · Яким у вірші постає світ людської душі?
Я прийшов до тебе, мила,Розказать, що сонце встало,Що його живуща сила. В листі променем заграла, —І у лісі щохвилини. Кожна брунька оживає,I лунає спів пташиний,I нове життя буяє;Що до тебе з тим же палом. Б'ється серце, ллється мова,Що душа, пойнята шалом,Вся тобі служить готова,Що на мене повіваєЩастя, радість відусюди... Щo співатиму — не знаю,Але співів — повні груди!Переклад Миколи Воронного
Я пришел к тебе с приветом,Рассказать, что солнце встало,Что оно горячим светом. По листам затрепетало; Рассказать, что лес проснулся,Весь проснулся, веткой каждой,Каждой птицей встрепенулся. И весенней полон жаждой; Рассказать, что с той же страстью,Как вчера, пришел я снова,Что душа всё так же счастью. И тебе служить готова; Рассказать, что отовсюду. На меня весельем веет,Что не знаю сам, что буду. Петь, — но только песня зреет.