1. Ознаки та надання медичної допомоги пораненим з опіками, що спричинені впливом бойових факторів2. Клінічні ознаки опікової травми (опікова хвороба) 3. Надання медичної допомоги пораненим з опіками, що спричинені впливом бойових факторів 4. Ураження електричним струмом5. Особливості опіків, що викликані напалмом6. Клінічні ознаки та медична допомога на догоспітальному етапі при гіпотермії і гіпертермії7. Ознаки та надання медичної допомоги при обмороженнях. НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ
Класифікація опікових ран за глибиною ураження{16 D9 F66 E-5 EB9-4882-86 FB-DCBF35 E3 C3 E4}Ступіньопіку. Глибинаушкодження. Етіологія. Ушкоджений шаршкіри. Клініка. Больовівідчуття. Результат і прогнозІПоверхневе. Перебування на сонці, гарячі рідини з низькою в'язкістю, коротка експозиція. Епідерміс. Колір зони ураження від рожевого червонного, волога, без пухирів. Помірні Загоєння протягом 3-7 днівІІа. Поверхневе часткове. Гарячі рідини, хімічні опіки слабкими кислотами або лугами. Поверхневий папілярний шар дерми. Пухирі червоні, вологі, неушкоджені епідермальні придатки, блідніють при натисканніСильні Загоєння протягом 1-3 тижнів, довготривалі зміни пігментації шкіриІІб. Глибоке часткове. Полум'я, хімічні опіки, електричні ураження, гарячі рідини з високою в'язкістю Більш глибокий ретикулярний шар дерми. Суха поверхня, що не блідне при натисканніНезначні Загоєння протягом 3-6 тижнів з утворенням рубцівІІІГлибоке. Полум'я, хімічні опіки, електричні ураження, вибухові, самоспалення. Повна товща шкіри та підшкрна жирова клітковина або глибше. Суха біла або червона з тромбозом судин поверхня. Немає Не загоється первинним натягом, потрібна пересадка шкіри
1. Зовнішні ознаки змертвіння тканин. При ураженнях шкіри на всю глибину відмічається бліде забарвлення цієї ділянки або їїобвуглення 2. Ознаки порушення кровообігу. Достовірною ознакою глибокого опіку є наявність тромбованих вен під некротичним струпом жовтобурого або темно-бурого кольору пергаментної товщини. 3. Стан больової та температурної чутливості - за допомогою голки (проба Більрота) на різних ділянках опіку або доторканням кульки, що змочена спиртом. На ділянках глибокого ураження біль відсутня, а при поверхневих опіках відмічають різку болючість. Стан чутливості можна визначити епіляційною пробою, висмикуючи пінцетом на ділянках опіку окремі волосини. Якщо при цьому є біль, а волосся висмикується з деякими перешкодами, то ураження поверхневе. При глибоких опіках волосся видаляється легко без болю. Симптоми, що застосовують для визначення глибини ураження:
При площі ураження глибокими опіками 10% та більше або поверхневими, що перевищують 25-30%, у поранених закономірно спостерігаються загальні розлади у вигляді ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ. Розрізняють чотири періоди опікової хвороби: І період – опіковий шок з еректильною і торпідною фазами, який триває 24-72 години; ІІ період – гостра опікова токсемія, яка триває до 14діб; ІІІ період – септикотоксемія, тривалість якої становить 2-3 місяці, визначається часом існування опікових ран; ІV період – реконвалесценція, триває 1-2 місяці. Клінічні ознаки опікової травми (опікова хвороба)
Клінічні ознаки опікового шоку{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Ознаки. Ступінь тяжкості опікового шоку. Легкий. Середньої тяжкостіТяжкий. Вкрай тяжкийІТУ, од.˂3031-6061-90˃90 Симптом «білої плями», сек.до 23˃3˃3 Температура тіла, 0 Ссубфебрильна або нормальнанормальна˂36-350 С˂350 СЧСС, уд/хв.до 9090-110˃120˃140 САТ, мм рт.ст.140-120110-90˂90˂70 ЦВТ, мм вод.ст.80-4080-4040-0негативний. Діурез, мл/кг/год.затримка до початку інфузії0,5-0,3˂0,3анурія. Колір сечінормаконцетрованатемна. М'ясних помиїв. Парез кишок‒±++
1. Забрати постраждалого з джерела небезпеки.2. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом САВСDE.2.1 Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи постраждалого: Пульс, його характеристика, АТ на обох руках. ЧД, його характеристика. Аускультація легень на всьому протязі з метою виявлення пневмотораксу, гемотораксу, наявність супутніх захворювань, в т.ч. пневмоніїРеєстрація ЕКГ Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%)Рівень свідомості за шкалою ком Глазго.2.2 Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму.2.3 Локальний огляд.
3. Надання медичної допомоги: 3.1. Ввести повітровід, при необхідності – інтубація трахеї. Дати 100% кисень за допомогою маски, що щільно прилягає, і мішка з резервуаром (при необхідності).3.2. Зняти больовий синдром ‒ внутрішньом’язево або внутрішньовенно ввести анальгетики з додаванням антигістамінних препаратів.3.3. Встановити внутрішньовенний доступ за допомогою двох великих катетерів і розпочати інфузійну терапію, якщо вона не викликає затримку на етапі евакуації (10-12 л): водно-сольові розчини (кристалоїди), серцево-судинні засоби і дихальні аналептики. 3.4. Накласти контурні або сухі асептичні пов’язки, а при їх відсутності – імпровізовані пов’язки. ВАЖЛИВО! Не слід намагатися видалити з опікової поверхні залишки обгорілого одягу 3.5. Для профілактики ранової інфекції внутрішньом’язово ввести антибіотики широкого спектра дії.3.6. Ввести правцевий анатоксин.
На місці травми необхідно негайно відключити постраждалого від ланцюга електричного струму з дотриманням запобіжних заходів самим рятівником. Для цього можна використовувати предмет або інструмент, що має ізоляцію (лопата, сокира, суха гілка тощо) . Перед цим той, хто надає медичну допомогу, повинен ізолювати себе від землігумовим килимком, картонним ящиком, сухою дошкою.
Клінічні ознаки та ступені проявів гіпотермії{10 A1 B5 D5-9 B99-4 C35-A422-299274 C87663}Ранні (від 35 до 36 0 С)Легкі (від 34 до 35 0 С)Тяжкі (від 33 до 34 0 С)Смертельні (нижче 33 0 С)- тремтіння,- знижена свідомість,- втрата спритності,- млявість і апатія,- бліда і холодна на дотик шкіра.- слабкість,- сильна тремтіння,- замішання,- слабкі зусилля захиститися або їх відсутність,- слабке сприйняття реальної ситуації.- дуже сильне тремтіння,- труднощі при пересуванні,- невиразна мова,- шкіра попелясто-сіра і холодна,- можливі галюцинації.- хвилеподібне сильне тремтіння,- нездатність до пересування,- мова дуже важка для розуміння,- шкіра місцями починає синіти,- відсутність розуміння дійсності.
1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом САВСDE.1.1. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи постраждалого: Пульс, його характеристика, АТ на обох руках. ЧД, його характеристика. Верифікувати гіпотермію, вимірюючи глибоку температуру тіла в прямій кишці. Аускультація легень на всьому протязі з метою виявлення пневмотораксу, гемотораксу, наявність супутніх захворювань, в т.ч. пневмонії. Реєстрація ЕКГ Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%). Рівень свідомості 1.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму.
2. Надання медичної допомоги: 2.1. При ознаках серцево-легеневої недостатності ‒ 2.1.1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (ввести повітровід, при необхідності – інтубація трахеї). Дати підігрітий зволожений кисень.2.1.2. При шлуночковій фібриляції розпочати дефібриляцію.2.1.3. При необхідності – СЛР.2.1.4. Встановити внутрішньовенний доступ за допомогою двох великих катетерів і розпочати інфузійну терапію підігрітими розчинами. 2.1.5. Для профілактики ранової інфекції внутрішньом’язово ввести антибіотики широкого спектра дії.2.1.6. Провести діагностику та лікування первинного захворювання (поранення).
2.2. При відсутніх ознаках серцево-легеневої недостатності ‒ 2.2.1. Розпочати пасивне зігрівання: забезпечити тепле і сухе приміщення, одяг; якщо постраждалий у свідомості – давати пити теплі напої.2.2.2. Розпочати активне зігрівання:1) зовнішнє – вкрити постраждалого нагрітою ковдрою або термоковдрою; грілки під пахви та у пахових ділянках використовувати обережно (ризик опіків); побічним наслідком може бути парадоксальне зниження глибокої температури тіла, гіпотензія внаслідок розширення кровоносних судин шкіри;2) внутрішнє – в/в інфузія розчинів, підігрітих до температури 42-44°C, а також зігрівання та зволоження дихальної суміші, збагаченої киснем. 3. Медична евакуація в першу чергу на ношах у спеціально обладнаному автомобілі в присутності медичного працівника на етап медичної евакуації вищого рівня.
перегрівання, накопичення надлишкового тепла в організмі людини і тварин з підвищенням температури тіла, викликане зовнішніми факторами, що уповільнюють тепловіддачу в навколишнє середовище або збільшують надходження тепла ззовні. - підвищення і якісні порушення обміну речовин, - втрата води і солей, - порушенням кровообігу та доставки кисню до мозку, що викликають порушення, іноді судоми і непритомність. ГІПЕРТЕРМІЯ
НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ГІПЕРТЕРМІЇ1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом САВСDE.1.1. Візуальна оцінка: колір шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен. 1.2. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи постраждалого: Пульс, його характеристика, АТ. ЧД, його характеристика. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. Аускультація серця та судин. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого дихання, вологих/сухих хрипів. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).
1.3. Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму2. Надання медичної допомоги:2.1. Положення постарждалого лежачи з піднятими злегка ногами.2.2. Проведення оксигенотерапії 2.3. Забезпечення венозного доступу. Усім постраждалим з гіпертермією у разі виникнення ускладнень показана катетеризація периферичної вени.
2.4. Нестероїдні протизапальні засоби.2.5. Симптоматична терапія2.6. При ознаках набряку головного мозку ‒ глюкокортикостероїди, діуретики.2.7. Наркотичні анальгетики ‒ при больовому синдромі. У разі відсутності наркотичних анальгетиків, як виняток, можливе застосування ненаркотичних анальгетиків.3. Медична евакуація на ношах у спеціально обладнаному автомобілі в присутності медичного працівника на етап медичної евакуації вищого рівня.
ОБМОРОЖЕННЯ (ЗАМЕРЗАННЯ) холодова травма, що викликає поверхневі або глибокі пошкодження тканин внаслідок дії низьких температур. Отримання відморожень в умовах бойових дій відноситься до бойових пошкоджень, вважається супутником бойових дій, іноді приймає характер епідемій і можуть становити значну питому вагу санітарних втрат.
Траншейна стопа– це одна із форм відмороження, яка розвивається внаслідок тривалого, не менше 3-4 діб охолодження кінцівки у вологому середовищі. КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ:біль в суглобах стоп, парестезії, яскраво виражене порушення всіх видів відчуття та функції кінцівки,під час ходіння хворий наступає на п’яти,шкіра ступней бліда, воскоподібна,пізніше розвивається набряк, що охоплює ногу до колінного суглобу, утворюються пухирі з геморагічним вмістом. У більш тяжких випадках розвивається волога гангрена стопи.
КОНТАКТНІ ВІДМОРОЖЕННЯ. Пошкодження настає внаслідок контакту оголених ділянок тіла з металевими предметами та деякими рідинами і газами, охолодженими до –30о. С і нижче. Такі відмороження виникають під час ремонтних робіт танків, артилерії та іншої техніки в зимових умовах на відкритому повітрі.
ПРОФІЛАКТИКА!!!Уникати довгих зупинок. Під час довгих зупинок необхідно шукати сховище для захисту від погодних умов довкілля та уникати охолодження від землі, використовуючи траву, гілки і т.ін. Вологий або мокрий одяг висушувати або замінювати, якщо є така можливість. Необхідно уникати носіння одягу, що тисне і може порушувати кровообіг. Потрібно проводити огляд, якщо є відчуття холоду з колючим болем або втратою чутливості. Негайне зігрівання проходить шляхом контакту «шкіра до шкіри». !!! Розтирання або спроба виконання фізичних вправ не покращує кровотік у пошкодженій шкірі. Належна гігієна. За погодних умов, що сприяють виникненню відморожень, військовослужбовець повинен утримуватися від паління. Уникати вживання алкоголю.
1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом САВСDE.1.1. Візуальна оцінка: колір шкірних покривів, вологість, наявність набухання шийних вен. 1.2. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи постраждалого: Пульс, його характеристика, АТ. ЧД, його характеристика. Вимірювання артеріального тиску на обох руках. Аускультація серця та судин. Аускультація легень: наявність/відсутність легеневого дихання, вологих/сухих хрипів. Рівень свідомості за шкалою ком Глазго. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).1.3. Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання (алгоритм «Гостра дихальна недостатність»), кровообігу (алгоритм «Гіповолемічний шок»).
2. Надання медичної допомоги: Припинити дію факторів, що можуть погіршити подальше ушкодження, послабити тісний одяг, що може погіршити кровообіг. Зняти вологий або мокрий одяг, уражену ділянку висушити і підняти, щоб мінімізувати набряк. Забезпечити венозний доступ. Для зняття больового синдрому внутрішньом’язево або внутрішньовенно ввести анальгетики Кінцівки обробити розчинами антисептиків, накласти ватномарлеву зігріваючу пов’язку і виконати іммобілізацію табельними шинами. Ввести протиправцевий анатоксин.3. Медична евакуація на ношах у спеціально обладнаному автомобілі в присутності медичного працівника на етап медичної евакуації вищого рівня.