Презентація на тему: "Українською, будь ласка"

«Українською, будь ласка..…»

Мова Із чорнобривців, що ростуть на українських луках, можна сплести неймовірні віночки, що прикрашатимуть голови дівчат і жінок. Так само зі слів, які зростають у мові, можна сплести вишукані вислови, які відображатимуть красу й силу нашої мови. Мова - це не тільки інструмент спілкування, а й частина нашої культури й ідентичності. Вона є відображенням історії, традицій та народної мудрості. Українська мова посідає особливе місце серед мов світу, адже вона має багату історію та міцні корені.

Значення мови Питання, які зараз ставить собі кожен з нас: - Хто ми? Який наш рід? Яка наша ідентичність? Адже настав час трансформації наших національних ідеалів, омитих кров'ю українських воїнів на полях битв, мирного населення на окупованихтериторіях і громадян країни, які страждають від ракетних ударів, ворожихобстрілів, відсутності опалення, електроенергії, їжі, води, ліків та першоїмедичної допомоги. Саме в ці складні часи виникає багато питань про роль і значення української мови вісторії та в процесі її державотворення. Саме тому відзначення Дня рідної мови є особливоважливим і значущим. Адже боротьба на мовному фронті за створення єдиної державної української мови не менш важлива, ніж боротьба на полі бою.

Рідна мова Перечитуючи історичні джерела, художні твори про витоки мови, про спосіб наших пращурів передавати таємну інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, молитву, пісню, колядку й щедрівку, історичну думу й українську вишиванку, розумієш, що українці не лише високорозвинена європейська нація з глибокими традиціями й багатовіковою історією, а це нація вільних духом і незламних людей, які споконвіку любили свою рідну мову, землю й вірили у правоту своїх ідей.

День рідної мови з 1999 року День рідної мови відзначається в усьому світі. Англійською мовою це свято (International Mother Language Day) звучить тепло і мирно – День материнської мови. І така назва є слушною, адже рідна мова – це мова роду, материнська мова, з якою людина входить у світ, прилучається до загальнолюдських цінностей у їх національній своєрідності. Зміст цього поняття нерозривно пов’язаний з почуттям патріотизму, любові до рідного краю, домівки, родини. Саме рідна мова – це рецептор духовно-емоційної сфери людини, явище, яке єднає, консолідує суспільство у часі та просторі.

Випробування української мови Для нас, на жаль, українська мова також має трагічні сторінки свого розвитку й функціонування. Вона витримала тяжкі випробування – зневажання польською владою, російським царизмом, прагнення знищити її за часів радянської влади. Заборонялося друкувати книги, державні закони, навіть ноти до українських пісень; закривалися школи та вищі з українською мовою навчання; заборонялося українське мистецтво, театр, преса, літературні переклади, навіть український правопис

Розвиток мови. Але українська мова, маючи підтримку справжніх українців, зберегла свою неповторну красу і милозвучність. Вона не бідна, не вульгарна, не кривоуста. Українською розмовляють близько 50-ти мільйонів українців в Україні й поза її межами, а „Великий тлумачний словник української мови” налічує близько 200000 слів.

Поширення мови Рідна мова має лунати з екранів телевізора, має бути більше українських пісень, друкованих видань українською мовою, і тоді буде більше таких свідомих людей, які підтримають українську мову, будуть думати і розмовляти українською. Що міцніші позиції буде посідати наша мова в суспільстві, то надійніші перспективи будуть в майбутньому. Тому, відстоюючи рідне слово, ми тим самим оберігаємо власну національну культуру і духовність. Кожен з нас зобов’язаний усвідомити єдину істину: не шануючи своєї мови, не знаючи своєї історії, українці перестануть бути українцями. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.

Мова дається одвіку й довіку Саме тому кожному з нас потрібно зрозуміти одну дуже важливу істину: мова дається одвіку й довіку. Це – спадкоємність не лише в межах роду, а й у межах народу. Рідну мову слід оберігати як своє майбутнє, пам’ятаючи про її історичне минуле. У цьому контексті пригадуються слова не українця за національною приналежністю, але українця за духом Л. Фінкельштейна: „Розмовляйте українською! Це не боляче”

Українська мова Нині, коли Україна переживає одні з найстрашніших сторінок своєї історії, важливим є об’єктивне відображення історії України, з’ясування ролі української мови в державотворчих процесах, цікаве подання культурних здобутків українського народу, вивчення державної символіки, репрезентація національних наукових надбань і т. ін. Проте квінтесенцією нашого національного поступу має стати максимальне поширення української мови, адже «Нації вмирають не від інфаркту. – Спочатку їм відбирає мову».

Мова-символ Батьківщини Завжди слід пам’ятати, якщо мова розвивається, то разом з нею утверджується нація. Зберігається щось таке, що є дуже важливим для кожної людини. Тобто почуття прекрасного в рідній мові, відчуття єдності з земляками, відчуття гордості за країну. За своє, рідне та неповторне. Найперше я вважаю, що і державна політика стосовно української мови має триматися на таких пріоритетах, а саме: українська мова є мовою освіти, науки, суспільного життя, ЗМІ, бізнесу та реклами. І як же сильно та пророче, навіть сьогодні, звучать слова нашого великого Пророка Тараса Шевченка: «…І на сторожі коло їх поставлю слово..», бо питання української ідентичності особливо гостро постало з початком війни на Сході України. Мова – символ Батьківщини, матері та батька, дідів, далеких предків, яка символізує також рідну хату та тепло домашнього вогнища.

Тому дбаймо про нашу мову, як про найцінніший скарб, бережімо її від впливу інших мов, розвиваймо і підтримуймо українську мову, щоб вона продовжувала сплітати вислови нашої національної мови. І нехай українська мова завжди звучить, як буяють чорнобривці на луках, що прикрашають нашу культуру та історію.