ознайомити учнів з процесом розквіту афінської демократії;розвивати вміння характеризувати історичних осіб, порівнювати та висловлювати власну думку;розвивати вміння працювати в групах, працювати з атласом та контурною картою;виховувати культуру спілкування, толерантність та повагу до інших народів світу;формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства, давати моральну оцінку війнам,як способу вирішення суперечностей між людьми. Мета уроку:
Після цього уроку учні зможуть: називати хронологічні межі перебування Перикла на чолі афінської демократії; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття:громадянини,демократія,стратег. характеризувати діяльність Перикла; висловлювати судження про важливість афінської демократії, прав та обов’язків громадян. Очікувані результати:
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТII. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬГра «Військовий репортер з навігатором» за вивченою темою « Греко-перські війни ». Фронтальне опитування.1) Назвіть причини греко-перських війн.2) Завдяки чому греки здобули перемогу?3) На яких умовах був укладений мир між персами і греками?Підсумком фронтального опитування має стати висновок: перемога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.Індивідуальне завдання – «Реставратор». Хід уроку:
У своїх відповідях учні повинні відзначити : За часів правління Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Уся влада в державі належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за допомогою народних зборів. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких було афінянами. Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони. Іще одним важливим державним органом була «Рада п'ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста, карбуванням монет. Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за допомогою жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи. Навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу. Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перикла?
Державний діяч, стратег, оратор і полководець у Стародавніх Афінах. Народився в родині аристократів, але став щирим прихильником демократії. 461 року до н. е., ставши стратегом, здійснив низку реформ: запровадив жеребкування під час призначення на посаду, платню за державну службу, скасував майновий ценз, побудував у місті найбільш величні храми, відновив акрополь. Час правління Перикла в Афінах назвали «золотою добою». Наприкінці життя очолив афінян у Пелопоннеській війні. Помер від чуми. Перикл (495-429 рр. до н. е.)
Робота з додатковою інформацією (робота в групах) 1. Перікл був дуже красномовний. Коли він виступав у народних зборах, друзі порівнювали його з Зевсом, а його промови —з громами та блискавицями, які кидає бог. Самого Перікла за його величний вигляд та розум називали Олімпійцем.2. Перікл умів переконувати людей у своїй правоті. Якось спартанський цар спитав відомого борця, хто сильніший: він чи Перікл? Борець відповів: "Навіть якщо я покладу Перікла на обидві лопатки, він і тоді доведе людям, що переможений я, а не він, і народ йому повірить .3. Перікл мав багато друзів серед філософів, художників та скульпторів. Одного разу Періклу сказали, що філософ Анаксагор, який був уже старий і хворий, дуже бідує і вирішив заморити себе голодом. Перікл умовляв його відмовитися від цього наміру і сказав йому: "Мені потрібні твої корисні поради". Мудрець відповів йому: "Кому потрібна лампа, той наливає в неї олію". Перікл зрозумів натяк і щедро забезпечив старого грішми.4. На Акрополі Перікл звелів побудувати великий храм, присвячений покровительці міста богині Афіні Палладі. Його назвали Парфенон, що означає "храм діви". Парфенон одночасно служив державною скарбницею, святилищем і пам'ятником перемоги греків над персами. Спорудили його з білого із золотистим відтінком мармуру. Він займав площу 75 м завдовжки і 35 м завширшки.5. Усередині храму було 2 заїли. У більшій стояла величезна статуя богині Афіни заввишки 11 м. її обличчя, руки й ноги були зроблені зі слонової кістки, а одяг — із золота вагою 2 тонни. Статую Афіни виготував знаменитий грецький скульптор Фідій. Коли статую було завершено, вороги Фідія пустили плітку, нібито він вкрав частину золота. Тоді Фідій, за порадою свого друга Перікла, зробив золотий одяг так, що його було легко зняти і зважити. Коли золото переважили, виявилося, що Фідій не винен. 6. Парфенон відзначався гарними барельєфами. На одному з них було зображено суперечку Афіни з Посейдоном. За міфом, богиня Афіна та бог Посейдон посперечалися, який подарунок буде найціннішим для міста. Посейдон ударив по скелі своїм тризубцем, і з неї забило солоне джерело. Афіна Паллада встромила у землю свого списа, і з нього виросло оливкове дерево. Дарунок Афіни визнали ціннішим для міста, і на її честь назвали Афіни.2. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права та обов'язки громадянина
Розповідь учителя.«Золота доба» Афін змінилася війною. 27 років (431—404 рр. до н. є.) Афіни і Спарта воювали за гегемонію в Греції. Воюючі сторони мали підтримку військово-політичних союзів: Спарту підтримував Пелопоннеський союз, Афіни — Афінський морський союз. Приводом до війни стали військові конфлікти між Афінами і Коринфом, а також містами Пелопоннеського союзу. Незабаром у війну були втягнені всі грецькі міста. Афіни, що мали сильний флот, сподівалися використати свою перевагу на морі. Спартанці воліли воювати на суходолі. Перший період війни (431—421 рр. до н. є.) проходив зі змінним успіхом і закінчився укладенням Нікієвого миру, що відновив становище близьке до довоєнного. Воєнні дії відновилися в 415 р. до н. є., коли афіняни взяли в облогу місто Сиракузи. Спартанці знищили афінський флот і розгромили сухопутні війська. Незабаром Афінський союз розпався. У 405 р. д0 н. є. афіняни були розбиті остаточно і визнали умови миру: — розпустити морський союз; — скоротити флот до 12 кораблів; — знести всі фортечні стіни; — відмовитися від усіх своїх іноземних володінь; — запровадити замість демократії олігархію.3. Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін.
Тестова робота.1) «Золотою добою» афінської демократії називають правління: а) Солона; б) Клісфена; в) Перікла.2) Верховним органом в Афінах був: а) «Рада п’ятисот»; б) народні збори; в) ареопаг.3) Храм богині Афіни називався: а) Одеон; б) Парфенон; в) Пантеон.4) Політичні права в Афінах мали: а) усе населення; б) усі, крім рабів і жінок; в) чоловіки, у яких батько й мати були афінянами.5) Пелопоннеська війна тривала: а) 25 років; б) 27 років; в) 29 років.6) Перший період Пелопоннеської війни закінчився: а) перемогою Спарти; б) перемогою Афін; в) відновлювалося довоєнне становище.7) Після закінчення Пелопоннеської війни в Афінах була встановлена: а) демократія; б) олігархія; в) тиранія. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ