Урок на тему:"Формування індустріального суспільства в кінці XIX- на початку XX".

Всесвітняісторія

Клас 9                                                Дата              Урок № 17

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Учитель оголошує тему та основнізавдання уроку.

ІІ. Актуалізаціяопорнихзнань

Бесіда

1. Що таке промисловий переворот? Які його основні ознаки?

2. Які відносини приходять на зміну феодальним у ряді країн Європи та США? Яке суспільство при цьому формуються?

3. Якими змінами у соціально-економічному та культурному житті супроводжується становлення такого суспільства?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель:Наприкінці XIX ст. в Європісклалася модель монополістичногокапіталізму. Європа стала центром економіки. Технікакорінним чином змінилаповсякденнежиттялюдини, вона змінює й саму людину. Досягненнясуспільства почали вимірюватисяуспіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогресс перетворився на одну з головнихцінностей.

Змінюєтьсясоціальний склад населення, погляди і цінностійогорізнихшаріввиражаютьновіідейно-політичнівіяння.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Науково-технічна революція кінця XIX ст. та її наслідки.

Вчитель: Остання третина XIX – початок XXст. характеризувалисяподальшимрозвиткоміндустріальногосуспільства у провіднихкраїнахсвіту.

Робота з термінами

Індустріалізація – створеннявеликоїмашинноїіндустрії, щовиготовляємашини та обладнання і є базовою для подальшогорозвиткупромисловості.

Робота з документами

Учитель пропонуєучнямпрочитатитексти і відповісти на питання.

Текст 1. Про технічнийпрогрес у містах на початку XX ст.

Тексти 1–4. Історіяепохиочималюдини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза, 2004. — С. 11 –12.

«[1896 р.] Г. Форд випробувавсвій перший автомобіль, виготовлений у майстерні, який, за йоговизнанням, «нагадувавселянськийвізок». 1903 р. вжебулозасноване «Товариствоавтомобілів Форда», а 1906 р. побудоване перше триповерховезаводськеприміщення.

До початку Першої світової війни підприємства Форда перетворилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та інших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік».

Текст 2. Про будівництвомостів на зламі ХІХ–ХХ ст.

«Початок «новітньоїеристалевихмостів» заклали арочниймістінженера Дж. Ідса через річкуМіссісіпі в м. Сент-Луїс (1874), балочнийміст за проектом СунСміта через річкуМіссурі (1879), висячий Бруклінськийміст у Нью-Йорку батька та синаРеблінгів (1883) і консольнийміст В. Бекера та Дж. Фоулера через Фортську протоку в Шотландії (1890).

З 80-х років [XIX ст.] у будівництвітранспортних та іншихспорудпорядізсталлюдуже широко застосовувализалізобетон».

Текст 3. Про розвитокіндустрії та зв’язку у країнах Заходу на початку XX ст.

«Паралельнозізростаннямвидобуткувугіллязмінюєтьсяобличчяєвропейськоїметалургії. Розвитокметалургіїбезпосередньовпливав і на будівництво: дедаліширшезастосовувалисьметалевіконструкції, особливо наочноперевагиметалу над традиційнимиматеріаламивиявлялися в будівництвімостів...

Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сенсацій: такими є магістраль Схід–Захід у США, Транссибірська магістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській імперії. Але дійсно колосального значення для Європи набула мережазалізниць, якіз’єдналиміж собою скромнімістечкаглибокоїпровінції з великими культурно-господарськими центрами.Телеграф працював та удосконалювавсявже давно, а з кінця 70-х років [XIX ст.] почав поширюватисятелефоннийзв’язок. Одночаснорозпочалася ера електричної лампочки».

Текст 4. Про розвитокенергетики

«Пароваенергіяохоплювалаобмеженіжиттєві та економічніпростори, досіїїможнабулопередаватитільки за допомогоюзубчатихколіс і паса. Для того щобпароваенергіябуласкрізь, потрібнобулобагато маленьких парових машин.

Ситуаціязміниласяпісля того, як почала розвиватисяелектрика, точнішекажучи — придатний для силового приводу змінний струм високоїнапруги. Ряд сенсаційнихвиставок, щовідбулися у 1880–1890 рр.,ознаменувалипрорив у галузівикористанняелектричного струму для освітлення та приведення в рух машин. Технікабільше, ніж будь-коли раніше, стала чарівнимсвітомневидимоїсили та яскравихефектів. Тоді й посталоціліснеуявлення про техніку як з’єднувальний та всюди сущий витвір і про технічнийпрогрес як безкінечнеявище».

Запитання

1. Назвітьтехнічнівинаходи, якіз’явилися у XIX ст.

2. Назвітьновіматеріали, які почали використовувати у промисловості.

3. Назвітьгалузіпромисловості, якіз’явилися в XIX ст.

4. Як, на вашу думку, промисловареволюціязмінилажиття людей?

Вчитель: Найбільшихуспіхівбулодосягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті. Разом ізпоявоюновихгалузейпромисловості – електротехнічної, хімічноїтощо – цедокоріннозмінилоповсякденнежиття людей.

Розгортанняіндустріалізації, тобтостворення великих підприємств, потребувалонових форм організаціївиробництва та великих фінансовихінвестицій.

Для залученнякапіталу з метою розв’язання великих економічнихзавданьнабулопоширенняакціонування.

Робота з термінами

 Акціонування – об’єднання капіталу кількох власників із подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно від внесеної частки.

Вчитель: Те, що значні фінансові ресурси були зосереджені в руках невеликої кількості банкірів і промисловців, і зумовило їхнє панування в економічному та політичному житті суспільства. Цей соціальний прошарок дістав назву «фінансова олігархія».

 Створення великої машинної індустрії призвело до концентрації виробництва і виникнення нових форм виробничих об’єднань – картелів, синдикатів, трестів, концернів, тобто монополій.

Робота з термінами

 Монополія – це встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

Вчитель: Раніше за інші країни цей процес розпочався в США і згодом набув найбільшого поширення. Монополії прагнули встановити своє монопольне панування на ринку в провідних галузях промисловості.

Національним виробникам біло тісно на внутрішньому ринку (товарів вироблялось більше, ніж їх міг купити власний споживач), і вони прагнули завоювати нові ринки збуту. Це зумовлювало гостру боротьбу за контроль над ринками. Для витіснення конкурентів почали застосовувати різні способи й методи. Найбільш поширеним став демпінг (імпорт товарів за заниженими цінами з метою знищити конкурентів, захопити ринок, а вже потім диктувати свої умови). У відповідь на захист національного виробництва ставала держава, яка різними заходами починала обмежувати доступ іноземних товарів (вводилися високі ввізні мита, установлювалися ліміти, квоти тощо). Така державна політика, що заступила вільну торгівлю (фритредерство), дістала назву протекціонізму.

Робота з термінами

Протекціонізм – державна політика із захисту національного виробника.

Вчитель: Іноді введення жорстких протекціоністських заходів призводило до загострення міждержавних відносин, «митних війн» і, відповідно, до дестабілізації міжнародного становища. Економічний чинник став  вагомим і в міжнародних відносинах. Завершення становлення нової економіки спричинило значні соціальні зміни.

2. Індустріальне суспільство.

Вчитель:Підйом крупної промислової індустрії викликав зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітників. З’явиласячисленна крупна промисловагрупа, яка посілалідируючемісце у суспільстві.

Промисловареволюціязмінила становище робітників: їхкількістьзросла, збільшивсявнесокробочих в економічнийрозвитоккраїн.

Робота з термінами

Суспільство, щонародилося в результатіпромисловоїреволюції, у складіякого велика часткабуржуазії і робітників, називаютьіндустріальним.

Вчитель:Незважаючи на внесокробітників в економікукраїнїх становище не ставало кращим.

За XIX ст. населенняЄвропизбільшилосявдвічі. Швидкезростаннянаселенняпризвело до загостреннясоціальногопитання. В європейськихкраїнах не вистачалопідприємств, для того щобприйнятивсіх людей, що вступили в працездатнийвік. Робітникамдоводилосяшукати роботу за кордоном.

Робота з таблицею

Учитель пропонуєучнямпроаналізуватитаблицю і відповісти на питання.

Хрестоматія по новійісторії: Другийперіод: Допомога для вчителя / Сост. П. И. Остриков і др. — М., 1993. — С. 32–33.

Запитання

1. З якихкраїн походила імміграція до Америки?

2. Як видумаєте, з якимиподіямицеможе бути пов’язано?

Робота зтермінами

Еміграція— виїзд людей з країни, де вони жили й працювали.

3. Політичнийрозвиток. Робітничийрух.

Вчитель:Природнепрагненняробітникі до соціальноїстабільностіспричиниломасовийробітничий і соціалістичнийрух, домінуючоюідеологієюякого в другійполовині ХІХ ст. став марксизм.

 У 1868 р. англійськіпрофспілкиобєдналися в Британськийконгрестред-юніонів. Перша соціал-демократична партіявиникла в Німеччині в 1875 р., на базіробітничоїпартії, щобула заснована в 1869 р. У 80-ті рр. ХІХ ст. такіпартіїбулистворені в Бельгії, Англії, Голландії, Австрії, а згодом і в іншихкраїнах.

Робота з датами

 1864 р. – виникнення І Інтернаціоналу.

 1889 р. – створення ІІ Інтернаціоналу.

Вчитель: У робітничомурусіз’явивсяще один інструментвпливу на уряди країн – робітничасолідарністьпрацівниківрізнихкраїн.

V.  Закріплення знань учнів

Бесіда

1. Які науково-технічні відкриття і технологічні зміни кінця XIX ст. справили найбільший вплив на розвиток економіки?

2. Охарактеризуйте найбільш поширені форми монополістичних об'єднань в країнах Європи і США та їхню роль у житті цих країн.

3. Як пов’язана між собою промислова революція і становище робочого класу?

4. Як і чому змінилася роль держави в промислово розвинутих країнах протягом XIX ст.?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 15 (підручник Гісема) та §20 (підручник Осмоловського).