Мета моєї роботи полягає в тому, щоб дослідити розгортання і перебіг історичних подій війни на сході України, встановити історико-теоретичні, історіографічні, джерелознавчі підходи до вивчення сучасної російсько-української війни, з’ясувати наслідки російської агресії як для України, так і для світу загалом.
Актуальність роботи даного дослідження зумовлена необхідністю вивчення та узагальнення ряду важливих питань з історії України, а саме війни на сході. Хронологічні межі охоплюють період від початку Революції гідності в листопаді 2013 р., спровокованої антиєвроінтеграційним тиском Росії на вище керівництво України, і до вересня 2018 р.
Україна – це наша рідна земля, рідний край, де ми народилися. Її багатство – це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп’ютери. А ще тихі озера, безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу. Це – калина, барвінок, м’ята. Україна – це земля, де ми з вами живемо, де живуть наші рідні, де жили наші предки. І все це треба любити, пам’ятати, берегти!
Простежуються три етапи російської агресії в український Крим. Спочатку (20–28 лютого) російські солдати («зелені чоловічки», «самооборона Криму») розосереджуються на півострові та змінюють регіональну владу. На другому етапі (1–15 березня) Крим було відрізано від України, захоплено або заблоковано військові бази і стратегічні об’єкти. Насамкінець (16–21 березня) проведено незаконний референдум й власне анексію. Відтак протягом наступних декількох днів було завершено захоплення всіх військових частин і стратегічних об’єктів регіону, а також більшості українських кораблів. Під час окупації Криму і після анексії певна частина українських військових перейшла на бік ворога.
Українська влада і представники «ДНР» і «ЛНР» у Мінську 5 вересня 2014 р. підписали угоду про припинення вогню, що в історію ввійшла як «Мінськ-1». Україну представляв колишній президент Л. Кучма, проросійських сепаратистів – О. Захарченко, «прем’єр-міністр» «ДНР». Посланцем Росії був її посол у Києві Михайло Зурабов, а ОБСЄ – Гайді Тальявіні. В останній тиждень серпня і перший вересня 2014 р. українські війська зазнали серйозних невдач. Підтримані Росією сепаратисти вирвалися з ізоляції в Донецьку і Луганську, відкрили третій фронт уздовж узбережжя Азовського моря і просунулися до півдороги від Новоазовська до Маріуполя. Припинення вогню відповідно до Мінської угоди опинилося під загрозою вже наступного дня. Навколо Маріуполя відновилися артилерійські обстріли. . Режим припинення вогню порушили 7 вересня на околиці Донецька, де українських солдатів в аеропорту майже оточили бойовики. Уночі 6 вересня українські позиції на околицях Маріуполя потрапили під обстріл важкої артилерії.
Сльози і розпач. Цвіт нації. Справжні Чоловіки. Ті, що повернулися на рідну землю назавжди. Українці продемонстрували, що за європейські цінності та процвітання країни готові віддати життя. Деякі з них важко поранені, але не здаються. Вони живуть мирним, спокійним життям. Через цю війну постраждало багато сімей. Діти залишились без батьків, сестри без братів, матері без синів, онуки без дідусів.
В ході цієї роботи мені вдалось: Встановити причини початку Революції Гідності та підбити її наслідки. Дослідити історико-теоретичні, історіографічні, підходи до вивчення сучасної російсько-української війни; Провести логічно вмотивовану внутрішню періодизацію подій, висвітливши особливості кожного етапу; Показати агресію Росії у Криму і на Донбасі. Підбити підсумки про кількість поранених та вбитих.