Презентація на тему "Внутрішнє середовище організму,кров,форменні елементи"

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ. СКЛАД КРОВІ.

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ОРГАНІЗМУ Тканинна рідина (до 20 л) 15% Лімфа (1 – 2л) 4% Кров (4,5 – 5) 7%

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ВСО Гомеостаз – постійність ВСО Значення ВСО: забезпечення нормального обміну речовин. Виконання певнихх функцій Регулюється нервовою і ендокринною системами Кров Лімфа Тканинна рідина

ГОМЕОСТАЗ Сталість показників внутрішнього середовища,що забезпечують оптимальну життедіяльність організму та пристосування до умов середовища

Поняття про систему крові У систему крові входять: 1) кров 2) органи кровотворення, 3) органи кроворуйнування 4) регуляторний апарат.

КРОВ Кров – дивовижна рідина . З давніх часів їй приписували могутню силу. Давні жреці приносили її в жертву своїм богам, люди кров’ю скріплювали свої клятви… Кров – це особливий вид сполучної тканини, клітини розміщені далеко одна від одної, багато міжклітинної рідини.

Кров складається із формених елементів (45 %) і міжклітинної речовини - плазми крові (55 %). Кров розділяють на дві фракції: Та, що циркулює (55-60% загального об’єму) Депонована кров (40-45%) Депо крові — це ті органи, які не тільки здатні містити в своїх судинах великі об'є¬ми крові, а й можуть активно виводити її до кровоносного русла. Депо крові: селезінка - до 16 % капілярна система печінки - 15 - 20 % шкіра, легені - до 10 % тимчасове депо – капілярна система малого кола кровообігу Депонована кров має у своєму складі більше формених елементів, ніж, кров, що циркулює по судинах

СКЛАД КРОВІ кров Плазма формені елементи (50-60 % (40 – 50 %) еритроцити лейкоцити тромбоцити

СКЛАД КРОВІ

ПЛАЗМА Сиворотка Рідка частина крові. Використовують для виготовлення імунних сироваток Фібриноген Важливий компонент систем зсідання крові

СКЛАД КРОВІ. ПЛАЗМА. Плазма – безкольорова прозора рідина. Сиворотка -плазма, позбавлена фібриногена. Згортання крові: Фібриноген Фібрин Плазма H2O 90% Солі 0,9% Цукор 0,12% Білки 7%

ЛІМФА За хімічним складом подібна до плазми крові Рухається: Лімфатичні капіляри Лімфатичні судини Лімфатичні вузли (фільтри від чужеродних тіл і мікроорганізмів) Кровоносні судини

ТКАНИННА РІДИНА До 20 літрів Оточує клітини Віддає поживні речовини і О2 клітинам Забирає продукти обміну з клітин

Функції крові

ФУНКЦІЇ КРОВІ Дихальна Перенесення О2 і СО2 Транспортна Доставляє поживні речовини клітинам Видільна Забирає продукти обміну Терморегуляторна Регулює температуру тіла Захисна Знешкодження чужеродних тіл Гуморальна Переносить речовини для регулювання Діагностична Визначає стан здоров'я організму Регуляторна Перенесення гормонів і БАР

Эритроцити ( от греч. «эритрос» -«червоний» и «китос» - «клітина»). Лейкоцити ( от греч. «лейкос» - «білий» и «китос» - «клітина»). Тромбоцити ( от греч. «тромбос» - сгусток, «комок» и «китос» - «клітина»), кров’яні пластинки

ЕРИТРОЦИТИ (ЧЕРВОНІ КРОВґЯНІ ТІЛЬЦЯ) 1мл3 – 5 млн. еритроцитів Двоввігнуті диски Розмір 8 мкм Не мають ядра Містять гемоглобін(надає червоного забарвлення і здатний приєднувати О2, СО2, СО) Утворюються в червоному кістковому мозку Руйнуються в селезінці, печінці Тривалість життя 120 днів Значення: перенесення кисню від легень до тканин і СО2 від тканин до легень.

Це складний білок хромопротеїд. Складається з: білка – глобіна (96%), простетичної групи - гему (4%). Гемоглобін

Хід роботи: Розглянути препарати крові людини і жаби. Замалювати еритроцити. Кров людини 150х Кров жаби 150х Кров жаби 600х

Еволюція складу крові: молюски - кров безбарвна, склад близький до морської води; головоногі молюски - кров блакитного кольору, замість заліза білок крові містить мідь; дощовий черв'як - кров червоного кольору, але гемоглобін не в еритроцитах, а розчинений у крові. Така кров переносить мало кисню. Якщо збільшити кількість кисню, кров стане в'язкою. Тому природа "упаковує" гемоглобін в клітини еритроцити. Згадаймо…

Недокрівґя зменшення еритроцитів зниження вмісту гемоглобіну в еритроцитах Причини: Крововтрата. Перенесенні хвороби. Недостатнє харчування. Порушення утворення еритроцитів.

ЛЕЙКОЦИТИ – БІЛІ КЛІТИНИ КРОВІ . 1 мл3 – 6-8 тисяч Мають ядро 7-9, 12 – 20 мкм Здатні до амебоїдного руху Утворюються в червоному кістковому мозку Руйнуються в селезінці, лімфатичних вузлах, місцях запалення (гній) Тривалість життя від декількох годин до 200 днів Лейкоцити Лімфоцити Фагоцити імунітет пожирачі Значення: розпізнання і знищення чужеродних тіл і клітин.

ЛЕЙКОЦИТ ракова клітина лейкоцит фагоцит бактерії

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ЛЕЙКОЦИТІВ Утворюються у червоному кістковому мозку 21 день; Виходять у судини зрілими клітинами окрім нейтрофілів; Нейтрофіли проходять стадії розвитку в судинах від юного до палочкоядерного і до сегментоядерного, найбільш активного; Циркулюють у крові 2-3 доби; Виходять у тканини для подальшого фагоцитування і виконання іншіх спецефічних функцій.

Функції лейкоцитів Лейкоцити різними способами захищають організм від мікробів, чужорідних речовин і власних дефектних або заражених вірусом клітин. 2. лейкоцити беруть участь в регенерації (відновлення) тканин, згортання крові та транспорті ферментів. 3.З'ясувалося ще таке цікаве явище: лейкоцити, як таксі, перевозять у вогнище запалення антибіотик азитроміцин (Сумамед, Азівок, Азитроміцин і т.п.). Тому його концентрація в осередку запалення стає більше, ніж в інших тканинах організму. У результаті - лікувальний ефект вищий, токсичний нижче. Такий феномен, наскільки відомо, поки що встановлений тільки для одного цього антибіотика.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІМУНІТЕТУ АНТИГЕН – високо молекулярна речовина, найчастіше білок клітинної мембрани, який активую імунну систему людини з подальшим утворювання антитіл; “ЧУЖИЙ” АНТИТІЛО – молекула із класу гама-глобулінів, яка синтезуєтся плазмоцитом крові у відповідь на надходження антигену до організму і має інактивувати його;

Зернисті (гранулоцити) – мають у цитоплазмі гранули. Незернисті (агранулоцити). Гранули відсутні.

Лейкоцитарна формула – це співвідношення різних видів лейкоцитів, виражене у відсотках від загальної кількості Нейтрофіли Еозинофіли Базофіли Моноцити Лімфоцити 50-75 % 0,5-5 % 0,5-1 % 3-11 % 20-40 %

Функції окремих класів лейкоцитів Базофіли першими з’являються у вогнище запалення. Секретує і вивільнює гепарин і гістамін. Викликають відомі ознаки запалення – біль, зуд, набряк, почервоніння.

Базофіли (0-1%) мігрують у тканини, де дозрівають у тучні клітини Тривалість життя – 8-12 діб Функції: Синтез гістаміну (посилює кровоток в ураженній ділянці) Синтез гепарину (для відновлення ушкодженних судин)

Нейтрофіли (50-75%) здатні швидко мігрувати в осередок запалення По формі ядра – юні, паличкоядерні, сегментоядерні Тривалість життя – 8 годин – 2 доби Функції: Фагоцитоз Секреція лізосомних білків Секреція інтерферону

Нейтрофіли – найбільш численний клас лейкоцитів Юні – мають велике ядро і не спроможні до функції фагоцитозу. Палочкоядерні – мають організоване невелике ядро, активно фагоцитують. Сегментоядерні – мають ядро, складене з 3-4 сегментів. Найбільш фагоцитарно активні. Секретують пірогени, інтерферони. Знаходять запальне джерело, виходять у рану і продовжують фагоцитоз навіть у кислому середовищі запального ексудату.

ЕОЗИНОФІЛИ – з’являються у запальному вогнищі останніми. Утворюють обмежувальний вал навколо вогнища запалення. Вивільнюють фермент гістаміназу, який руйнує гістамін. Усувають біль, зуд,набряк і почервоніння. Секретують ферменти, які руйнують клітини гельмінтів.

Еозинофіли (0,5-5%) здатні швидко мігрувати в осередок запалення Тривалість життя – 8-12 діб Функції: Фагоцитоз (незначний) Знешкодження і руйнування токсинів білкового походження, чужорідних білків і комплексів антиген-антитіло Руйнують гістамін Гальмують виділення гістаміну базофілами Участь у фібринолізі (вироблення плазміногену)

Види лейкоцитів Гранулоцити Нейтрофіли Еозинофіли Базофіли Агранулоцити Моноцити Лімфоцити

Види лімфоцитів Т-лімфоцити В-лімфоцити Нульові-лімфоцити Перетворюються у тимусі Перетворюються в плаценті, печінці плоду, селезінці, лімфоїдній тканині Перетворюються при необхідності у Т- чи В-лімфоцити

Т - лімфоцити складають 40 - 70 % усіх лімфоцитів. Серед Т-лімфоцитів виділяють 1) кілери - які руйнують чужорідні клітини; 2) амплифайери – які активують кілери; 3) клітини імунної пам'яті; 4) хелпери – які взаємодіють з В – лімфоцитами і перетворюють їх у плазматичні клітини, що синтезують антитіла; 5) супресори – придушують надмірні реакції В – лімфоцитів

ЛІМФОЦИТИ виходять з червоного кісткового мозку імуно-некомпетентними. Їхня обізнаність відносно антигена залежить від контакту з моноцитом і нейтрофілом. Лімфоціт-0 отримує антигенні речовини від фагоцітуючої клітини. Він прямує до тімусу. Там він клонується і утворює клони Т-кілеров, Т-хелперов , Т-супресоров, Т-клітин пам’яті. Т-кілер набуває можливості руйнувати клітину, яка містить антиген. Т-супресор пригнічує інтенсивність реакції імунітету Т-хелпер передає інформацію про антиген на майбутній В-лімфоціт

Предавання інформації про антиген за допомогою цитокінів з макрофага на Т-лімфоцит.

В-лімфоціт іде до червоного кісткового мозку і там клонується. В результаті утворюються клітини памяті серед В-лімфоцитів і плазмоцити. Особливостю плазмоцитів є можливость синтезувати специфічні антитіла до нового антигену. В разу повторного потрапляння антигену лімфоцити впізнають його і синтезують антитіла скоріше.

Моноцити (3-11%) перетворюються в нерухомі клітини – тканинні макрофаги Тривалість життя – 50-60 діб Функції: Фагоцитоз чужорідних частинок, макромолекул, колагену, клітин у кислому середовищі Протипухлинна дія Антивірусна активність (секреція інтерферону) Підсилення процесів регенерації Спеціалізують Т-лімфоцити проти антигену, який щойно надійшов.

Лейкоцитарна формула ЛЕЙКОЦИТИ 4 – 9 х 109/л ГРАНУЛОЦИТИ АГРАНУЛОЦИТИ БАЗОФІЛИ НЕЙТРОФІЛИ ЕОЗИНОФІЛИ ЛІМФОЦИТИ МОНОЦИТИ 0,5-1 % юні палочкоядені Сегментоядерні 1-4 % 18-40 % 2-8 % 0-1 % 1-4 % 50-60 %

Моноцити є макрофагами тому що мають найбільш довге життя і фагоцитують багато антигенмістячих об’єктів. Моноцити накопичують антигенні детермінанти. Спеціалізують Т-лімфоцити проти антигену, який щойно надійшов. Моноцити синтезують пірогени і інтерферони.

У коней і хижих більше сегментоядерних нейтрофілів – т.н. нейтрофільний профіль крові У ВРХ (крс), свиней, кролів – більше лімфоцитів - т.н. лімфоцитарний профіль крові. Лейкоцитоз – збільшення кількості лейкоцитів. - фізіологічний (після їжі, м’язової роботи, вагітності) - патологічний (інфекційні хвороби, запалення) Лейкопенія – зменшення кількості лейкоцитів. Лейкоцитарна формула – процентне відношення окремих форм лейкоцитів до їх загальної кількості.

ТРОМБОЦИТИ Округлі, овальні пластинки Безґядерні Утворюються в червоному кістковому мозку Руйнуються в селезінці Тривалість життя 8 -11 діб 2- 5 мкм; 250 – 400 тис

СТАДІЇ КОАГУЛЯЦІЙНОГО ГЕМОСТАЗУ 0. Пошкодження тромбоцитів 1.вивільнення ферменту тромбопластину. 2.Він перетворює неактивний білок протромбін у активний тромбін(за наявності іонів Са) 3 Тромбін каталізує утворення розчинного білка фібриногегу у фібрин. 4. Утворення тромбу і зупинка кровотечі 5. Ретракція червоного тромба 6. Фібриноліз Гемофілія – спадкова хвороба незгортання крові. Вітамін К і аналог вікасол-кровоспинні засоби

ПРОЦЕС ЗСІДАННЯ містить: ПРЕДФАЗУ (судинно-тромбоцитарний гемостаз) ТРИ ФАЗИ ГЕМОКОАГУЛЯЦІЇ: 1. Утворення протромбінази 2. Утворення тромбіну 3. Утворення фібрину ПІСЛЯФАЗУ (ретракція(ущільнення) і фібриноліз(розсмоктування))

1 2 3 4

ТРОМБ нитки еритроцити

АНТИКОАГУЛЯНТИ Первинні (гепарин, антитромбін-ІІІ) Постійно знаходяться у крові, попереджують несвоєчасне зсідання крові, загальмовують зсідання крові, стимулюють синтез прокоагулянтів печинкою Вторинні (фібрин, продукти деградації фібрину) Утворюються в процесі зсідання крові із використаних прокоагулянтів, загальмовують і зупиняють зісдання крові

АНАЛІЗ КРОВІ Необхідний! Визначають Кількість: еритроцитів лейкоцитів гемоглобіну цукор ШЗЕ(швидкість зсідання еритроцитів) Група крові: О, А, В, АВ Резус фактор: Rh+, Rh-

ГРУПИ КРОВІ ЗА СИСТЕМОЮ АВО Група крові Антигени в еритроцитах Антитіла в плазмі крові І О αβ ІІ А β ІІІ В α IV АВ -

МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ КРОВІ В СИСТЕМІ АВО С помощью цоліклонов; С помощью стандартніх еритроцитів; С помощью стандартніх сироваток.

ГРУПИ КРОВІ В СИСТЕМІ РЕЗУС Rh +позитивний Містить антигени СDEcde в мембранах еритроцитів Rh - негативний Немає антигенів СDEcde в мембранах еритроцитів Rh – без анти-резусних антитіл Rh – при наявності антирезусних антитіл

РЕЗУС-ФАКТОР (Rh) Аглютиноген, що не входить до системи АВ0, не має аглютининів у плазмі. У 15% людей – відсутній (Rh-) У 85% людей – присутній (Rh+)

Резус-конфлікт

Резус-конфлікт

ЛЕЙКОЦИТОЗИ ФІЗІОЛОГІЧНІ (попереджуючи, абсолютні) Аліментарний Стресогений Міогений Вагітної жінки Плода та немовляти ПАТОЛОГИЧНІ (реактивні, відносні) Базофільний Нейтрофільний Еозинофільний Лімфоцитарний моноцитарний

Імунна система – це система органів і клітин, діяльність яких забезпечує імунітет. Імунітет – це здатність організму захищатися від генетично чужорідних тіл і речовин, зберігати генетичний гомеостаз. Імунітет розрізняють за: часом прояву способом виникнення Природжений Набутий Активний Пасивний

Вакцинація – введення до організму препарату з живих, послаблених або вбитих мікроорганізмів(атенуйованих). Пасивна імунізація – проводиться шляхом введення в організм специфічних антибактеріальних, антитоксичних або антивірусних сироваток, які мають готові антитіла. Колостральний імунітет – виникає у новонароджених за рахунок імуноглобулінів матері, які передаються через молозиво.

Морфологічний склад і функції імунної системи Лімфатичні вузли, мигдалини, селезінка, фолікули апендикса, пейєрові бляшки тонкого кишечника. В них відбувається дозрівання лімфоцитів, їх проліферація у відповідь на антигенну стимуляцію. В лімфатичних фолікулах цих утворень розрізняють: - тимус залежні зони (в них знаходяться Т-лімфоцити) - тимус не залежні зони (В-лімфоцити). Сукупність лімфоїдних органів центральні (первинні) периферичні (вторинні) Тимус, вилочкова залоза, кістковий мозок, фабріцієва сумка (для птахів). В них утворюються вихідні стовбурні клітини, відбувається їх первинне диференціювання та проліферація імунокомпетентних клітин – лімфоцитів Скупченя лімфоїдних клітин

УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ АНТИТІЛА З АНТИГЕНОМ Температура внутрішнього середовища більше 380 С; Колоїдний стан розчину, який утворюється за рахунок білків плазми крові; Наявність білків системи компліменту

НАТИВНІ АНТИГЕНИ і АНТИТІЛА ДО НИХ в крові живої людини не продукуютьсяодноіменні антигени і антитіла. АНТИТІГЕНИ А В СДЕсде F G H MNSs АНТИТІЛА α β c’d’e’c’’d’’e’’ F G h m’n’s’s’’

Підтримці рідкого стану крові сприяють: гладка поверхня судин, що запобігає активації XII фактора стінки судин і формені елементи мають «-» заряди і відштовхуються стінки судин вкриті шаром розчинного фібрину, який адсорбує активні фактори згортання (тромбін). велика швидкість кровотоку перешкоджає концентрації факторів гемокоагуляції в одному місці наявність у крові антикоагулянтів: первинних, що присутні завжди ( гепарін,антитромбін та інш.) вторинних, що утворюються під час зсідння та фібрінолізу (фібрин, продукти деструкції фибрину)

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ІМУНІТЕТУ АНТИГЕН – високо молекулярна речовина, найчастіше білок клітинної мембрани, який активую імунну систему людини з подальшим утворювання антитіл; АНТИТІЛО – молекула із класу гама-глобулінів, яка синтезуєтся плазмоцитом крові у відповідь на надходження антигену до організму і має інактивувати його;

Лейкоцити Еозинофіли також мають здатність до фагоцитозу, Основною функцією еозинофілів є знешкодження і руйнування токсинів білкового походження, чужорідних білків, а також комплексу антиген-антитіло. Нейтрофіли є найчисельнішою групою паличкоядерних - до 6%. ). Основна їх функція - фагоцитоз бактерій і продуктів розпаду тканин з подальшим переварюванням їх за допомогою лізосомних ферментів Зернисті лейкоцити, або гранулоцити клітини мають великі сегментовані ядра і виявляють специфічну зернистість цитоплазми: залежно від здатності сприймати барвники вони підрозділяються на : Базофіли продукують і містять біологічно активні речовини (гепарин, гістамін та ін речовини які відповідальні за реакцію гіперчутливості на їжу, ліки та ін.), чим і обумовлена їхня функція в організмі.

Незернисті лейкоцити, або агранулоцити ,не мають специфічної зернистості і містять просте несегментоване ядро: Моноцити Найбільші лейкоцити, велику частину життя проводять у тканинах - тканинні макрофаги. Остаточно знищують чужорідні клітини і білки, вогнища запалення, зруйновані тканини.. Лімфоцити Основні клітини імунної системи. Боряться з вірусними інфекціями. Знищують чужорідні клітини і змінені власні клітини (розпізнають чужорідні білки - антигени і вибірково руйнують клітини, що їх містять - специфічний імунітет), Лейкоцити