Води суходолу ЄвразіїМета: продовжити формувати поняття про внутрішні води Євразії; систематизувати знання учнів про особливості поверхневих вод Євразії та їх залежність від клімату; закріпити та поглибити практичні уміння учнів наносити їх на контурну карту; розвивати навички колективної роботи, уміння відбирати необхідну інформацію; виховувати дбайливе ставлення до водних об'єктів. Підготував: Борисов О. С.
Прийом “ Географічний крос” 1. До вод суходолу належать…2. Місце звідки бере початок річка називається…3. Місце куди впадає річка називається…4. За характером течії річки поділяються на …5. Природне заглиблення заповнене водою називається…6. Озера за походженням улоговин поділяються на…7. Територія, з якої до річки стікають поверхневі і підземні вод…
Євразія багата на внутрішні води. Але через значні відмінності у кліматі і рельєфі окремих районів розміщені вони вкрай нерівномірно. Жоден материк Землі не може зрівнятися з Євразією за кількістю великих річок. Свої води вони несуть до всіх чотирьох океанів планети. Найбільшими річками басейну Атлантичного океану є Дунай, Рейн, Ельба, Дніпро.
Рейн бере початок в Альпах і впадає у Північне море. У верхів’ях він має вузьку глибоку долину і швидку, бурхливу течію. А з виходом на рівнину набуває спокійного рівнинного характеру. Живиться здебільшого дощовими водами. Повноводний протягом усього року. Рейн – важливий водний шлях Західної Європи. Річка така забруднена, що отримала назву „стічна канава Європи”.
Дунай – друга за довжиною річка Європи після Волги. Він починається в горах Центральної Європи і впадає у Чорне море, утворюючи велику дельту. Річка має змішане льодовиково-сніжно-дощове живлення. Вона судноплавна на всій протяжності і має велике транспортне значення як міжнародний водний шлях. На жаль, Дунай, як і інші річки Європи, дуже забруднений.
Дніпро. Наш Дніпро – типова рівнинна річка, яка тече Східноєвропейською рівниною і впадає в Чорне море. Він утворює широку дельту з численними рукавами і протоками. Його живлення змішане: снігове, дощове і підземними водами. Повінь настає навесні, коли тануть сніги, а влітку та взимку рівень води низький.
Річки басейну Північного Льодовитого океану вкриваються кригою на тривалий час. Головними джерелами їх живлення є сніги і дощі. Навесні, коли сніги тануть, рівень води піднімається на 10–15 м і річки виходять з берегів. Причиною такого підйому є різний час скресання криги. Талі води, що прибувають руслом з півдня, зустрічають крижані затори у гирлі, яке розташоване значно північніше. Це й спричиняє надмірний підйом рівня води. Найдовшою річкою цього басейну є Лена (4 400 км), найбільшою за площею басейну – Об, а найповноводнішою – Єнісей. На Єнісеї збудовані потужні гідроелектростанції.
Найбільшими річками басейну Тихого океану є Амур, Хуанхе, Янцзи і Меконг. Живляться вони здебільшого мусонними дощами, тому найбільш повноводні влітку, а межень настає взимку. Іноді літні повені перетворюються на справжні катастрофи. Так, повені на Хуанхе бувають тричі на рік: навесні, коли тане сніг у горах; влітку під час мусонних дощів та восени під час тайфунів. Тому китайці протягом століть споруджували на ній захисні дамби. Але часто річка прориває їх і затоплює великі площі, знищуючи родючі землі, руйнуючи міста і села. Янцзи – найдовша і найповноводніша річка Євразії (6 300 км). У верхній і середній течії вона має гірський характер. У нижній течії морські припливи щодоби зумовлюють підняття рівня води в ній на 4,5 м. Меконг у нижній течії розпадається на багато рукавів і утворює велику заболочену дельту. Завдяки великій родючості ґрунтів вона зайнята рисовими полями.
Річки басейну Індійського океану живляться як за рахунок мусонних дощів, так і танення снігів та льодовиків у горах. Священна річка індуїстів – Ганг, що починається двома витоками в Гімалаях, тече Індо-Гангською низовиною і має рівнинний характер течії. Разом із своєю найбільшою притокою Брахмапутрою при впадінні в Бенгальську затоку він утворює найбільшу у світі дельту. Річка Інд починається в Тибеті. У верхній течії вона перетинає хребти Гімалаїв і тече в ущелинах, утворюючи пороги та водоспади. В середній і нижній течії Інд є рівнинною річкою, яка має велике значення для зрошення і судноплавства. Рівнинні річки Євфрат іТигр за 195 км від гирла зливаються, утворюючи річку Шатт-ель-Араб (“річка арабів”). Тигр і Євфрат виносять величезну кількість зруйнованих порід, тому їх дельта висувається в затоку на 4 км кожні 100 років. Як свідчать історики, у I ст. обидві річки самостійно впадали в Перську затоку.
В Євразії утворився великий басейн внутрішнього стоку. До нього належить найдовша річка Європи – Волга (3 531 км). Вона починається, як і Дніпро, на Валдайській височині і впадає в Каспійське море. Взимку річка вкривається стійкою кригою. Живиться переважно талими сніговими водами, тому має весняну повінь. Волга судноплавна, на ній збудовано багато водосховищ і електростанцій.
Озера Євразії дуже різні за походженням їхніх улоговин, розмірами, глибиною, солоністю й розміщені на материку дуже нерівномірно. Особливо велика кількість озер на північному заході Євразії. Вони мають льодовиково-тектонічне походження, неправильні обознаки й значну глибину. Найбільші з них — Ладозьке (найбільше в Європі) й Онезьке. Багато льодовикових озер в Альпах — Женевське, Боденське, Цюрихівське. Типові тектонічні озера — Байкал, Іссик-Куль, Мертве море. Вулканічні озера поширені на Камчатці, Японських і Філіппінських островах, Малайському архіпелазі. Багато великих озер розміщено у внутрішніх посушливих областях Євразії. Це залишкові озера, збережені на місці давніх водойм, які існували в умовах більш вологого клімату. До них належать найбільші озера світу — Каспійське й Аральське моря із солоною водою, а також озеро Балхаш, яке складається з двох частин — прісної та солоної.
Байкал — прісноводне озеро на півдні Східного Сибіру. Розташоване на висоті 456 м і оточене горами. Площа 31,5 тис. км2, довжина 636 км, середня ширина 48 км. Найглибше в світі. Впадає 336 річок. Замерзає в січні, лід сходить у травні. Флора і фауна включає бл. 1800 видів. Рибний промисел, судноплавство. Байкал
Каспійське море — безстічне озеро-море, що омиває береги Російської Федерації, Азербайджану, Казахстану, Туркменістану, а також Ірану. Площа 376 тис. км2, лежить на 27,9 м нижче від рівня океану. У північній частині глибина близько 22 м, у південній — близько 1025 м. Впадають річки Волґа, Урал, Кура, Терек. Рибальство, промисел тюленя, видобуток нафти і газу. Каспійське море-озеро