. З початку бойових дій в Україні військові та піротехніки ДСНС знешкодили тисячі боєприпасів та авіаційних бомб. Загроза замінування на території ведення бойових дій залишається великою. Розмінування та знешкодження мін, саморобних вибухових пристроїв, а також боєприпасів, що не розірвались, має відбуватись виключно військовими спеціалістами або спеціалістами екстрених служб. Поки представники місцевої влади та/або екстрених служб не повідомлять про усунення небезпеки, пересуватись самостійно по таких територіях небезпечно.
Номер слайду 4
ВИДИ МІНПротипіхотні фугасні міни. Це невеликі предмети з пластику. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. "Принцип дії — нажимний. Потрібно наступити, тоді вона спрацює. Ураження буде залежати від типу міни, але частіше це ураження кінцівок". Особливу небезпеку становить міна "Метелик" (також її називають "Пелюстка", — ред.). Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. "Вони розриваються або при контакті, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути",
Номер слайду 5
Протипіхотні осколкові міни. Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а уражаючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути і спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів). За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через "вишибний" заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає". Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.
Номер слайду 6
Протитранспортні (протитанкові) міни. Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна."В інтернеті є відео, як люди переносять їх в руках, штовхають ногами. Такого робити не можна. Там не сталося вибуху тільки через те, що міна не була встановлена в бойове положення",
Номер слайду 7
Касетні боєприпаси. РСЗО "Град", "Смерч", "Ураган", "Точка У" можуть бути касетними. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської "матрьошки": у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. "Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі і мають механізм самоліквідації", Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів із 2010 року. Російські військові застосовували їх неодноразово.
Номер слайду 8
Ознаки замінованих територій. В умовах війни не завжди вдається чітко визначити межі небезпечних територій, тому використовуйте наступні ознаки: У цьому районі можна побачити трупи або скелети тварин. На землі знайдено вощену упаковку, яка використовується для зберігання мін, або дерев’яні, пластикові чи металеві контейнери військового вигляду. Територія позначена з допомогою традиційного знаку “СТОП МІНИ” у вигляді черепа і схрещених кісток, або підручними засобами: палиці, каміння, стрічка тощо.Існують наявні ознаки бойових дій: пошкоджені або знищені транспортні засоби, обладнання та споруди, а також шматки металу, які виглядають як результат вибуху. Порушений ґрунт і рослинність. Часто встановлення наземних мін спричиняє порушення в природному середовищі, які в результаті виглядають дивними або недоречними. Наприклад, на ґрунт помітні незначні западини, свіжі прогалини в траві тощо.
Номер слайду 9
Місця підвищеного ризику мінування: Міни та вибухові пристрої можуть бути встановлені в різних місцях, але є перелік місць підвищеного ризику, яких варто уникати: Військові позиції. Міни часто встановлюють на військових позиціях і лініях протистояння та навколо них. Можна їх знайти в цивільних будівлях, які використовувалися як командні або спостережні пункти, в місцях відпочинку армії та навколо них, в зонах засідок, поблизу місць розміщення блокпостів. Об’єкти критичної інфраструктури: аеропорти, мости, заводи, склади тощо. Зруйновані будівлі та транспортні засоби, обладнання. Транспортні маршрути. Міни можна знайти на стежках, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту. Окремі цивільні об’єкти. Вибухові пристрої також можна знайти на переправах через річки, колодязях, водозаборах, в сільськогосподарських угіддях, у виноградниках, садах, в адміністративних будівлях і офісах, на кладовищах.